Таким чином, історичний розвиток України в 1945-1953 рр. відбувався в умо­вах посилення сталінського тоталітар­ного режиму

Таким чином, за декілька років Захід­на Україна пройшла шлях Східної, повто­ривши всі соціалістичні реформи.

Рух Опору в західноукраїнських землях

Населення Західної України в цілому вороже поставилося до комуністичного ре­жиму і вело боротьбу проти нього. Цю бо­ротьбу очолювали дві сили: греко-католицька церква та ОУН-УПА.

Греко-католицька церква була ліквідо­вана більшовиками в 1946 р. Боротьба ж проти ОУН-УПА виявилася надзвичайно кровопролитною і тривала до сер. 50-х рр.

Свої головні цілі ОУН-УПА вбачала в боротьбі проти сталінського деспотично­го режиму та створенні незалежної укра­їнської держави. Великі надії покладали­ся на швидку радянсько-американську війну.

УПА користувалася широкою підтрим­кою місцевого населення, проти якого апарат НКВС розгорнув масові каральні акції. Лише за період 1946-1948 рр. за “зв'я­зок з УПА” було вислано до Сибіру понад 500 тис. західних українців, переважно се­лян.

Діяльність УПА почала занепадати після загибелі у 1950 р. її головнокомандувача Р.Шухевича. Окремі загони повстанців дія­ли до сер. 50-х рр.

Суспільно-політичне життя

У суспільно-політичному житті України відбувалися ті ж процеси, що мали місце в Радянському Союзі.

Залежність від центру. Утвердився режим одноосібної вла­ди Сталіна, культ його особи досяг апогею. Україна не мала ніяких прав на здійснення самостійної політики. І незалежно від того, хто стояв на чолі владних структур України (першими секретарями ЦК КП(б)У були М.Хрущов (1943-1946 рр. та 1948-1949 рр.), Л.Каганович (1947 р.), А.Мельников (1950-1953 рр.), О.Кириченко (1953-1957 рр.), усі вони слухняно проводили політику центру, а будь-які спроби відійти від цього курсу закінчувалися перестановкою кадрів або й репресіями.

Репресії. В Україні пік репресій припав на 1947 р., коли ЦК КП(б)У очо­лював найближчий соратник Сталіна - Л.Каганович.

Ідеологічна реакція. 3 1946-1947 рр. під керівництвом се­кретаря ЦК ВКП(б) А. Жданова почалася ідеологічна кампанія по " наведенню поряд­ку " в галузі науки, культури, літератури і мистецтва.

Розгорнулася нищівна критика інсти­тутів історії України та історії української літератури Академії Наук, творчих спілок, редакцій ряду газет і журналів. Здійснювалися кампанії проти видатних діячів української культури - письмен­ників М.Рильського, В.Сосюри, Ю.Яновського, композитора В.Данькевича, кіно­режисера О.Довженка та інших, яких звинувачували в "ідеологічних помил­ках" і "українському буржуазному націо­налізмі".

Запитання і завдання

1. Назвіть причини і характер голоду 1946-1947 рр. в Україні і СРСР;

2. Назвіть стратегічні цілі і дайте характеристику тактики ОУН-УПА;

3. Що означала “жданівщина” для духовного життя України?;

4. Наведіть позитивні зміни, що відбулися в ході відбудови народного господарства після завершення ІІ Світової війни.

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2001;

2. Історія України / За заг. ред. В.Смолія - К.: 2000;

3. Історія України / За ред. Ю.Зайцева. - Львів,: 1996;

Тема 27. Період хрущовської “відлиги” (1953-1964 рр.).

Смерть Сталі­на 5 березня 1953 р. вне­сла в життя СРСР істотні зміни, потре­ба в яких давно на­зріла. Ці зміни були пов'язані з діяль­ністю першого се­кретаря ЦК КПРС М.Хрущова. Він по­клав початок десталінізації і здійснив реформи у всіх сфе­рах життя суспіль­ства. Були здійснені пошуки нових під­ходів до розв'язання проблем суспільно-політичного життя.

Реформи в політичній сфері сприяли певній лібералізації та демократизації сус­пільно-політичного життя:

v люди отримали можливість більш віль­но висловлювати свої думки;

v відновилися демократичні норми діяль­ності КПРС;

v зросла роль Рад - як в центрі, так і на місцях, але зберігалося верховенство пар­тійних органів над державними;

v викрито злочинну діяльність Л.Берії та його підручних в Україні, розпочалася реабілітація жертв масо­вих репресій. Але з 1962 р. ко­місії по реабілітації поступово припинили свою діяльність. А 25 грудня 1958 р. Верховна Рада СРСР при­йняла закон " Про кримінальну відповідаль­ність за державні злочини ". У кримінальний кодекс було введено статтю " антирадянська агітація та пропаганда ".

v засуджено культ особи Сталіна. Це зробив особисто М.Хрущов на XX з'їзді КПРС (лютий 1956 р.) у доповіді " Про культ особи і його наслідки ". З'їзд засудив репресивну політику сталінського режиму і проголосив курс на демократизацію сус­пільства. Але доповідь Хрущова не була опублікована, не були розкриті при­чини культу особи і репресій, багато фактів замовчувалося. Згодом склався культ осо­би самого Хрущова.

Дата добавления: 2014-01-07