Висновок. Конституційний проект характеризується рядом вихідних позицій щодо формування основ суспільного і державного устрою

Конституційний проект характеризується рядом вихідних позицій щодо формування основ суспільного і державного устрою. В ньому визначений порядок утворення органів державної влади, їх співвідношення між собою, а також шляхи і способи вирішення юридичних коллізій. Визначено суб’єкти державно-правових відносин: державу, народ (нація), етнічні меншини, громадські об’єднання, громадяни, іноземні громадяни, депутати всіх рівнів, державні органи і посадові особи. Закріплено основні права громадян, які С.С.Дністрянський розглядав у двох аспектах: юридично-аксиологічному (права і свободи громадянина як вища цінність) і природноправовому (вроджений характер і невід’ємність основних прав і свобод громадян).

Як представник соціологічної школи права, поряд з існуючими юридичними школами та напрямками С.С. Дністрянський обгрунтував свою теорію «суспільних зв’язків. Наукова новизна обгрунтованих вченим положень полягає в наявності підходу до вивчення права як соціологічного інституту та соціального регулятора суспільних відносин.

Виникненню фахової юридичної науки в Україні сприя­ло збагаченню вітчизняної державно-правової думки пра­цями таких всесвітньо відомих учених-правників, як Олек­сандр Кістяківський, Богдан Кістяківський, Михайло Влалимарський - Буданов та ін. Теоретичні праці українських вчених-правників були спрямовані на вивчення етичної сторони права, його соціальної природи, в якій виявляєть­ся суспільне значення юридичних інститутів. Наприклад, Б. Кістяківський, як прихильник теорії правового самови­значення держави, вважав, що єдиним творцем правових норм є держава. Найпершою вимогою існування держави є неодмінне дотримання нею створених норм. При такій умо­ві право перебудовує державу і перетворює її на правове явище. М. Владимирський-Буданов створив оригінальну концепцію західноруського права, яка стала ідейним та на­уковим джерелом для подальшого дослідження україн­ського права його учнями і послідовниками, відомими вче­ними М. Ясинським, О. Малиновським, М. Максимейком, Г. Демченком.

Насамкінець необхідно наголосити, що українські авто­ри концепцій про державу і право були попереду багатьох мислителів Західної Європи з питань природного права, панування в державі закону, місцевого самоврядування; у співвідношенні держави і особистості переважна більшість із них на перше місце ставили інтереси людини, а метою держави вважали забезпечення прав і свобод кожного інди­віда, перед яким держава має цілу низку обов'язків, насам­перед йдеться про ідею демократичної правової держави і громадянського суспільства.

Дата добавления: 2014-01-07