Структура пізнавальної діяльності дошкільника.

План

Тема: Структура та особливості пізнавальної діяльності дошкільника

1. Структура пізнавальної діяльності дошкільника.

2. Розвиток пізнавальної діяльності у дошкільному віці.

3. Рівні пізнавальної активності дітей.

4. Роль спільної діяльності в формуванні пізнавальної активності дошкільників.

Література додаткова

1. Бондарева Т. Дитяче експериментування // Дошкільне виховання.—2002. — № 4.—С 8—П

2. Брежнєва О. Формування пізнавальної активності у старших дошкільнят//Дошкільне виховання.—1998.— №2. —С12—14.

3. Гетманська М. Пізнавальна активність як один з чинників навчання дітей// Психолог дошкілля.- 2011 - №7 – с. 19 – 23

4. Котирло В. Дуткевич Т. Роль совместной деятельности в формировании познавательной активності дошкольников // Дошкільна освіта. – 2011. - № 3 - с. 79 - 90

5. Ладивір С. Пізнавальний розвиток старшого дошкільника//Дошкільна освіта. – 2009. - № 3- с. 1

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

Пізнавальна діяльність, на думку М. С. Кагана, це діяльність, у якій активність суб'єкта спрямовано на об'єкт, не модифікуючи його, не руй­нуючи й не реконструюючи, а відо­бражається ним і повертається до суб'єкта у вигляді знання про цей об'єкт. Пізнавальна діяльність має за свої об'єкти природу, суспільство, людину або саму особистість.

Пізнавальна діяльність має структу­ру, в якій можна виділити такі компоненти:

1) Змістовий компонент: відображає нові знання, які здобуває та засвоює дитина. Через пізнавальну діяльність дитина сприймає предмети, явища, процеси, діяльність інших людей тощо, а від­так систематизує й закріплює одер­жану інформацію в пам'яті. Через сприймання дитина передусім зба­гачує себе інформацією про Всесвіт, про себе саму, про способи діяльності тощо. Отже, інформаційний досвід старшого покоління за допомогою спілкування передається поколінню молодшому.

Накопичені до 6 рокам відомості про світ є серйозною базою для подальшого розвитку пізнавальної сфери дитини. Процес пізнання в цьому віці припускає змістовне упорядкування інформації (весь світ - це система, в якій всі взаємопов'язане). Розуміння взаємозв'язку всього, що відбувається в нашому світі є одним з основних моментів побудови дитиною елементарної цілісної картини шляхом зіставлення, узагальнення, міркування і вибудовування гіпотетичних висловлювань, елементарних умовиводів, передбачень можливого розвитку подій.

2) операційний компонент:

На протязі дошкільного дитинства дитина безпосередньо включається в оволодіння способами цілеспрямованого пізнання і перетворення світу через освоєння вмінь:

- постановка цілі й планування;

- прогнозування можливих ефектів дій;

- контроль за виконанням дій;

- оцінка результатів та їх корекція.

3) мотиваційний компонент:

За даними, отриманим у дослідженнях А.В. Запорожця і його співробітників, спочатку такі пізнавальні завдання включені в ігрову і практичну діяльність дітей і виникають лише епізодично, не змінюючи всього ладу дитячого мислення. Однак поступово у дошкільнят починає формуватися новий вид інтелектуальної діяльності, яка характеризується передусім нової пізнавальною мотивацією, здатною визначити характер міркування дітей та систему використовуваних дитиною інтелектуальних операцій. З цієї точки зору цікаво дослідження співробітниці А.В. Запорожця Е.А. Коссаковскій, що показала, як в процесі вирішення дошкільниками різних віків головоломок у них поступово виникає і формується вміння переслідувати інтелектуальні мети і як саме інтелектуальний зміст завдання стає для дітей головним вмістом їх пізнавальної діяльності. Найважливішим результатом цього дослідження є висновок автора про те, що до кінця дошкільного віку у дітей, з одного боку, явно падає інтерес до побічних моментам, пов'язаним з рішення головоломок (інтерес до гри, в умовах якої давалася головоломка; до виграшу, що є наслідком вдалого рішення і пр.), з іншого - у них виникає в якості ведучого мотиву їх діяльності мотив повчиться вирішувати важкі завдання.

Е.А. Коссаковська зазначила, що в розвитку пізнавальних інтересів дошкільників існує дві основні лінії:

- Поступове збагачення досвіду дитини, насичення цього досвіду новими знаннями та відомостями про навколишньому, яке і викликає пізнавальну активність дошкільника. Чим більше перед дитиною відкриваються сторін навколишньої дійсності, тим ширше його можливості для виникнення і закріплення стійких пізнавальних інтересів.

- Другу лінію розвитку пізнавальних інтересів складає поступове розширення і поглиблення пізнавальних інтересів всередині однієї і тієї ж сфери дійсності.

Пізнавальний інтерес має таку структуру:

- емоційний структурний компонент;

- пізнавальний компонент;

- вольовий структур­ний компонент.

П.Ф. Каптерев і В.П. Вахтерів у своїх педагогічних поглядах також обгрунтують важливість певного періоду життя дитини для розвитку у нього стійкого пізнавального інтересу до придбання знань. При правильній організації навчання і виховання вона здатна не тільки до досягнення головної мети освіти - самоосвіти, але і до виникнення власної незалежної погляду на процеси, що відбуваються навколо і сприяють у кінцевому підсумку формуванню власної стратегії підпорядкованої стійкої пізнавальної потреби.

Дата добавления: 2014-01-07