Вимоги до побудови заняття

Готуючи музичне заняття, педагог повинен враховувати такі вимоги: розумове, фізичне, емоційне навантаження дітей;послідовний розподіл видів діяльності, розучуваного репертуару; наступність у розвитку музичних здібностей, освоєнні навичок, знань, розучуванні музичного репертуару; варіативність і відповідність віковим можливостям дітей.

Навчальний матеріал різний за ступенем складності. Завдання, які вимагають достатньої розумової активності, великої уваги, слід давати дітям на початку заняття, враховуючи ступінь навантаження, і в ході його. Перед співами, наприклад, не слід виконувати фізично важкі вправи, бо вони порушують ритм дихання і заважають якісному співові. Необхідно також до кінця заняття знизити інтенсивність рухів та загальне навантаження.

Характер діяльності викликає в дітей різні емоції. Весела, ці­кава гра підвищує активність, тому їх краще провести не на початку заняття, а після виконання складніших завдань.

У практиці навчання вважається доцільним розподіл різних ви­дів діяльності в такій послідовності. На початку заняття даються невеликі музично-ритмічні вправи, частіше тренувального характе­ру (окремі елементи танцю, шикування, необхідні для нового тан­цю, хороводу, святкового маршу). Ці рухи організовують увагу ді­тей і готують їх до завдань, що вимагають слухової уваги. Після вправ діти сідають, слухають музику і співають. Спів включає різноманітні вокальні вправи, виконання творчих завдань, вправ на розвиток музичного слуху, розучування 2—3-х пісень. Наступним етапом навчання є музично-ритмічна діяльність у формі гри, весе­лого танцю, хороводу. Спокійні завдання, чергуючись із динаміч­ними, дають змогу рівномірно розподіляти фізичне навантаження.

Структура занять має забезпечити необхідну послідовність засвоєння репертуару, програмних навичок, умінь. Послідовність включення навчального матеріалу визначається виховними та освітніми завданнями, тематикою громадських і традиційних свят, змістом ознайомлення з природними явищами. Складніше визначити етапи оволодіння навичками музичного сприймання та вико­нання. Лише деякі навички можна освоювати в певній послідовності, наприклад окремі елементи танцю (крок польки, змінний крок), гімнастичні вправи, перешиковування в коло, в пари, із за­гального кола в маленькі кільця, чи викладати дітям деякі відо­мості про музику. Основні співочі, ритмічні навички і навички музичного сприймання засвоюють через постійні вправи, повторення на основі ускладнення репертуару, який допомагає удосконалюва­ти дитячі навички.

Структура занять має бути гнучкою і залежно від віку дітей, змісту, особливостей матеріалу видозмінюється. Можна розпочати заняття без ритмічних вправ, із співів чи слухання музики, а також з виконання нової пісні чи п'єси для рухів. У групах раннього і молодшого дошкільного віку заняття мають вільний, неви­мушений, ігровий характер. Деякі види музичної діяльності можуть бути взаємопов'язаними: співи і слухання музики мають супроводжуватися різними ігровими діями. У свою чергу рухи часто супроводжуються пісеньками, примовками, які диктують послідовність ігрових дій.

Дата добавления: 2014-01-07