Планування та облік музичних занять

Планування — одна з важливих умов організації педагогічного процесу.

Музичні заняття вимагають обов'язкового планування з урахуванням поточних і перспективних виховних завдань. У програмі виховання навчальний матеріал розподілений по кварталах. Але не враховано конкретні умови кожної дошкільної установи: природа, оточення, індиві­дуальні особливості дітей даної групи. З огляду на це доцільно складати перспективний план. Він допомагає педагогові уявити послідовність розучування пісні, танцю, хороводу, накреслити загальні завдання роботи над цими творами протягом кількох занять, показує поступове ускладнення репертуару. Музичний керівник веде водночас роботу в різних вікових групах, і перспективне планування допомагає йому успішно здійснювати музичне виховання всіх дітей.

Розглянемо перспективний план навчання на заняттях, складений на 2—3 місяці. В ньому плануються:

всі види музичної діяльності;

обсяг умінь і навичок;

репертуар зі всіх видів музичної діяльності;

перевірка знань, якість виконання, рівень загального і музич­ного розвитку дітей.

При плануванні різних видів музичної діяльності уточнюють­ся їхні завдання. Наприклад, у старших групах висуваються такі завдання: спів — засвоєння вокальних навичок у процесі розучу­вання пісень; вправи, які розвивають співочий голос, слух, підготовлюють до ознайомлення з нотною грамотою; пісенна творчість. Музично-ритмічні рухи — засвоєння рухових навичок у танцях, хороводах, індивідуальне творче зображення персонажів в іграх, ви­разність рухів, музично-ігрова й танцювальна творчість. Слухання музики — виховання інтересу до музики, активного сприймання її, засвоєння початкових відомостей про музику. Виконання на дитячих музичних інструментах — техніка гри на окремих інструментах, навички індивідуальної гри, прийоми колективного злагодже­ного виконання.

Плануючи обсяг знань і навичок дітей у тих чи тих видах діяльності, не слід механічно переписувати їх із програми, зазнача­ти лише ті, які необхідні для виконання даного репертуару. Так, при розучуванні української народної пісні «Веснянка» у плані зазначається таке: вчити наспівного співу в пожвавленому темпі, правильно співати мелодію (побудовану на широких інтервалах), виразно виконувати динамічні і темпові відтінки. Ці навички від­повідають програмі, але тут визначено конкретні вимоги, які став­ляться до виконання саме цієї пісні.

У плануванні репертуару з усіх видів музичної діяльності зазначаються місяці — час для розучування певної пісні, гри, вправи. Це дає змогу визначити кількість творів, потрібних для занять.

Перспективний план включає завдання з перевірки засвоєних дітьми знань: музичного слуху, співочого голосу, виразності рухів, творчих виявів.

Враховувати слід ті показники, які піддаються перевірці і є найбільш значущими. Наприклад, у співі можна орієнтуватися на такі показники засвоєння репертуару: виконання простих пісень без супроводу інструмента, виразний спів із супроводом, кількість дітей, які знають ту чи іншу пісню; показники засвоєння співочих навичок: кількість дітей, що співають правильно і непра­вильно; показники розвитку музикального слуху: розрізнення звуків за висотою, довготою, вміння прислухатися і підстроїтися до співу дорослого. У ритмічних рухах можна також перевірити якість виконання знайомих танців, ігор, хороводів, якість за­своєння окремих елементів танцю, можливість творчого вияву у грі, танці. Навички сприймання у процесі слухання музики можна перевірити так. Педагог з'ясовує, наприклад, чи можуть малюки розрізняти веселу і спокійну музику, а старші дошкільники — музичний вступ, найяскравіші засоби музичної виразності у новій п'єсі. Аналогічно плануються завдання з ритміки, слухання музи­ки, гри на дитячих музичних інструментах.

Календарний план включає програмні вимоги поточного заняття, репертуар і деякі найістотніші методичні прийоми. План складається на 1—2 тижні, тобто включає 2 чи 4 заняття. Оскільки заняття мають достатній обсяг навчального матеріалу, різні види діяльності, то доцільно відбити це в плані. Треба прагнути до того, щоб навчання йшло організовано, чітко. У календарному плані ведеться облік результатів кожного за­няття. Він не має бути формальним. Треба зазначати, що діти за­своїли добре, які труднощі вони відчувають, які потрібні додаткові вправи. В обліку мають фігурувати Імена дітей, щоб можна було зробити висновок про їхній розвиток. Якщо дітей опитують індиві­дуально і перевіряється, скажімо, засвоєння якогось елемента танцю, то можна поруч їхніх імен ставити певні умовні позначки для фіксування якості їхніх відповідей (наприклад, + чи -).

Під кінець навчального року підводяться підсумки вивченої програми. Діти виконують завдання, в яких визначається рівень їхнього музичного розвитку з видів музичної діяльності — співу, слухання музики, ритміки. У процесі музичних занять керівник поєднує різні методи (колективний, груповий, індивідуальний), стежить, щоб кожна дитина мала рівномірне навантаження, яке забезпечувало б її повний розвиток. Правильній організації занять багато в чому сприяє продумане планування і точний облік проведеної роботи.

Дата добавления: 2014-01-07