Зберігання картоплі

Втрати при зберіганні зерна

Шкідники зерна і боротьба з ними

При зберіганні зерно пошкоджують коморні шкідники: кліщі, комахи, мишевидні гризуни(миші,пацюки), птахи(горобці,голуби).

Кліщі відносяться до класу павукоподібних,вони дуже мілкі(довжина їх 03,-0,7 мм),і помітити їх в зерновій масі можна тільки через лупу з 5-10-кратним збільшенням.В зернових продуктах зутрічається кілька видів кліщів,найпоширеніший борошняний кліщ.

Благоприємна температура для життєдіяльності і розвитку борошняного кліща 20-25◦С,вологість від 14 до 18%.Із комах зерно пошкоджують довгоносики і метелики.Най-

Більш шкідливий коморний довгоносик,довжина його разом з хоботком 3-5 мм.Благоприємна температура для його життєдіяльності і розвитку 25-27◦С і вологість більше 14%.

Шкідники знищують зернові запаси і забруднюють зерно.Для боротьби з ними використовують попереджувальні і знищувальні міри.Попереджувальні (профілактичні) міри направлені на обмеження доступу і створення умов,неблагоприємних для розвитку шкідників.Знищувальні міри заключаються в видаленні шкідників.Дезинсекцією називаються всі знищувальні міри,направлені на знищення комах і кліщів,дератизацією-способи знищення гризунів.Рекомендують в якості попереджувальних мір проводити дезинсекцію пустих складів перед прийомом зерна.Дезинсекцію і дератизацію хімічними методами проводять спеціальні організації.

При зберіганні кукурудзи в початках в сапетках допускаються наступні норми втрат(в %):до 3 міс.-0,45,до 6 міс.-0,55,до 2 міс.-0,70.

На спиртових заводах картоплю зберігають в буртах.Буртами називають купи трикутноїформи.Площадка,на якій вкладають бурти,називається буртовим полем.Цю площадку розміщують недалеко від заводу,на сухому,бажано підвищеному місці з хорошими під'ї-здами для транспорту і з кутом в сторону заводу для прокладення гідравлічного транспортера,по якому картоплю направляють на завод.Зберігати картоплю кожний рік

на одній і ті ж площадці не рекомендується, так як залишилися від минулого року гнильні бульби,обсипана від них земля,залишки старої соломи після розкриття буртів являються джерелами зараження картоплі хворобами.

Буртове поле після звільнення від картоплі очищають від залишків минулорічної картоплі,сміття,старої соломи і дезинфікують вапном.Бажано мати дві буртові площадки для того,щоб одна з них кожний рік залишалася вільною для очистки і дезинфекції.На тих заводах,де ця можливість відсутня,буртове поле після очистки весною врихлюють,потім вирівнюють і при необхідності засівають культурами(крім картоплі),які повинні

бути зібраними не пізніше,як за два тижні до заготовлення картоплі.Буртове поле перед прийомом картоплі перепахують,вкотковують і дезинфікують вапном.

Бурти розміщують по довжині з півночі на південь або назустріч направленню зимою вітрів.Розрізняють бурти надземні,в яких картоплю вкладають безпосередньо на вирівняній площадці без котлавану,і бурти з котлаваном,глибиною від 20 до 50см. взалежності від залягання грунтових вод.В картоплних буртах встановлюють звичайно приточно-витяжну вентиляцію.Її принцип:в час підготовки котлавану на всю її довжину

посередині викопують канавку,шириною 30 і глибиною 25см.Кінці канавки повинні виходити за краї торцевих стінок котлавану на 0,7-1м.До них з обох сторін бурту приєднують дерев'яні труби діаметром 20*20см,висотою 1-1,3м під кутом приблизно 45◦ для приточної вентиляції.По довжині канавки ставлять витяжні труби діаметром 20*20см,висотою 2,3-2,5м на відстані від 3 до 8м.Нижню частину вентиляційної труби,яка знаходиться в картоплі(1-1,2м),виготовляють з планок для вільного проходу повітря.Верхні кінці труб повинні виступати над укриттям бурта на 25-30см.Кінці труб прикривають кришками,щоб в них не потрапляли опади.

Викопану на дні котлавану канавку закривають дерев'яною решіткою,збитої з планок на відстані 2,5-3,0 см.,щоб через щілини не прсипалась картопля,але добре проходило повітря.При такому обладнанні вентиляції холодне повітря по проточних трубах поступає у викопану на дні бурту канавку,а з неї через решітку проходить в товщу картоплі.Тепле

повітря піднімається доверху і частково проходить через укриття головним чином по гребеню бурту,а велика частина його проходить через витяжні вентиляційні труби.Можна застосовувати й інші вентиляційні засоби.

Доброякісну картоплю вкладають в бурти шириною 3-4 м,для картоплі зниженої якості ширину буртів приймають до 2м.Кут нахилу картоплі приблизно 45◦,тому висота бурту рівна половині його ширини.Довжину бурта вибирають таким чином,щоб в ньому знаходилась кількість картоплі,необхідна для добової переробки.Бурти розміщують попарно,на

відстані між буртами в парі 4м і між парами 6м.Ширина головного проїзду між буртами 8-10м.В бурти тривалого зберігання закладають здорову і суху картоплю.Мокру картоплю підсушують у повітрі.Картоплю зниженої якості направляють в першу чергу на переробку або вкладають в бурти короткотривалого зберігання.Після висипання картоплі вирівнюють нахили буртів і вкривають соломою в основи шаром 40-45см,по боках 30-35см і по гребеню 20-25см.Поверх соломи насипають шар землі 10-15см.Гребінь бурта дла створення натуральної вентиляції не засипають землею.При наявності приточно-витяжної вентиляції гребінь в погану погоду також вкривають землею.З настанням морозів шар землі внизу бурту доводять до 45см.,з боків до 30см,і по гребеню до 20-25см.З гребеня бурта знімають солом'яну покришку і вкривають землею.Всі вентиляційні труби закривають.

Ціль укриття буртів- зберегти картоплю від опадів,крім того,осінню,поки тепло, від нагрівання променями сонця і теплого повітря,зимою від замерзання.

При зберіганні картоплі спостерігають за її температурою,виміряної спеціальними буртовими термометрами.В початковий період зберігання на ряду з дозріванням бульб картоплі протікає процес загоювання від механічних пошкоджень;під зрізаною чи пошкодженою кожурою утворюється захисний шар.Цей шар запобігає втрати води і непроникний для мікроорганізмів.Тому утворення захисного шару підвищує стійкість

бульб при настуному зберіганні.Період утворення захисного шаруназивається лікувальним,або профілактичним;продовженість його 10-15 днів.Найбільш благоприємна температура для лікувального періоду 15-20◦С,вентиляція в цей період невелика-тільки для подачі картоплі киснем повітря.

По закінченні лікувального періоду наступає період охолодження тривалістю 20-30 днів.В цей період картоплю поступово охолоджують до 2◦С,вентилюють інтенсивно з ціллю зниження температури.Далі слідує зимовий період,в якому картопля знаходиться в стані спокою;в цей період підтримують температуру 2-4◦С.Якщо температура в бурті знижується нижче +1◦С,приймають міри до його утеплення,вкриваючи бурти снігом,землею..При підвищенні температури в бурті вище 5◦С(якщо це не пов'язано з підвищенням температури навколишнього повітря) бурт провітрюють,відкриваючи вентиляційні труби.Якщо температура після цього не зміниться,очищають бурт від снігу і в випадку необхідності пробивають в кількох місцях гребеня земляну покришку.Може виявитися,що всі ці міри не знижують температури.Це говорить про значне псування картоплі і такий бурт швидко передають на переробку.

У весняний період зберігання бульби картоплі проростають.Проростання картоплі може бути затримане шляхом обробки його спеціальними хімічними речовинами,наприклад препаратом М-1(метиловий ефір альфа-нафтилоценної кислоти).Можна також попередити проростання за допомогою радіоактивних ізотопів.Картопля, оброблена радіооактивним кобальтом в час зберігання не проростає.

Допустимі норми природних втрат(в %) при зберіганні картоплі наступні:

Вересень – 1,0 Січень – 0,5

Жовтень – 1,0 Лютий – 0,5

Листопад – 1,0 Березень – 0,5

Грудень - 0,5 Квітень – 1,0

Травень – 1,5

Дата добавления: 2014-01-07