Суб'єкти та об'єкти оскарження судових рішень до Верховного Суду України

До суб'єктів права на звернення про перегляд судових рішень законодавець відносить сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Разом з тим заяву про перегляд судових рішень з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення нею міжнародних зобов'язань при вирішенні судом — вправі подати також особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, коли стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного. Однак право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України не надано особам, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Ураховуючи виключний характер провадження, що розглядається, вважаємо справедливим положення цивільного процесуального законодавства про відсутність у зазначених осіб права на звернення до Верховного Суду України, оскільки перегляд судових рішень найвищим судовим органом держави не є різновидом касаційного провадження. На нашу думку, законодавець також цілком справедливо не закріпив суб'єктами оскарження у даному провадженні посадових осіб органів судової влади, оскільки це суперечить європейським стандартам здійснення правосуддя та практиці Європейського суду з прав людини. Однак у юридичній літературі існує і протилежна думка, прибічники котрої виступають за надання можливості Голові Верховного Суду України та іншим посадовим особам судової влади ініціювати процедуру перегляду рішень Верховним Судом України.

З урахуванням того, що метою вказаного перегляду у цивільному процесі є формування єдності судової практики та дотримання Україною її міжнародних зобов'язань, можна зробити висновок про існування публічних засад у даному провадженні, оскільки останнє є механізмом

Відновлення ___________. А це є обов'язком держави перед громадянами, суспільством та міжнародною спільнотою. Виходячи з цього вважаємо за доцільне запропонувати надання права на звернення про перегляд судових рішень до Верховного Суду України Генеральному прокурору України чи його заступнику незалежно від їх участі у справі. Така думка обґрунтовується тим, що за даного виду перегляду мова не йде про розв'язання звичайних приватноправових спорів, а відбувається виконання державою публічних обов'язків, про які йшлося вище. Саме при даному провадженні існує, як правильно зазначали Д. О. Фурсов та І. В. Харламова, приорітет публічної функції судового контролю. Прикладом можуть служити норми ГПК України, в якому стадія перегляду судових постанов Вищого господарського суду Верховним Судом України може порушуватись за заявою Генерального прокурора України.

На етапі провадження по перегляду судових рішень Верховним Судом України рух цивільних процесуальних правовідносин розпочинається завдяки реалізації заінтересованими особами права на звернення про такий перегляд. Принцип диспозитивності цивільного судочинства не дозволяє погодитись і з позицією про доцільність наділення Верховного Суду України контрольними функціями, котрі зводяться до права найвищого судового органу витребувати справу з будь-якого суду (будь-якої юрисдикції), розглянути її за правилами апеляційного чи касаційного провадження, прийнявши при цьому остаточне рішення. Такі його повноваження, на думку В. Сердюка, органічно випливають із положень статей 124, 125 Конституції України, виходячи з того, що Верховний Суд України є вершиною судової піраміди

у державі. Разом з тим з урахуванням вимог європейської інтеграції та необхідності гармонізації законодавства, зазначене право має бути обмежене певним терміном.

Об'єктом перегляду судових актів є судові рішення у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку. До об'єкта перегляду у даному провадженні належать також рішення (ухвали) касаційного суду. ЦПК України закріплює вичерпний перелік судових рішень, що можуть бути переглядуті Верховним Судом України. Поряд з цим, як зазначається у правовій літературі, об'єктом оскарження у вказаному провадженні можуть виступати ухвали Верховного Суду України про відмову у відкритті касаційного провадження2. Об'єктом перегляду не може бути ухвала суду касаційної інстанції, яка не перешкоджає провадженню по справі. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за

результатами касаційного провадження. На нашу думку, об'єктами перегляду можуть бути також рішення Верховного Суду України, постановлені в минулому в порядку судового нагляду, та рішення, винесені Верховним Судом України як судом першої інстанції. Такий висновок обґрунтовується тим, що цивільне процесуальне законодавство, визначаючи строк, з якого слід рахувати відкриття місячного терміну на подачу заяви, не передбачає неможливість поновлення строку та подачу заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України. Можливо, що суд (суди) касаційної інстанції згодом змінить практику розгляду окремих категорій цивільних справ, а суд наглядової інстанції у минулому по-іншому застосовував положення закону. Крім того, на роки може затягнутись розгляд справи міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. Виходячи з цього після розгляду справи зазначеною установою спір може бути переглянутий національним судом за правилами процесуального закону, що діє під час перегляду навіть у тому випадку, коли при первісному розгляді справи судом касаційної чи наглядової інстанції ЦПК не передбачав можливості перегляду судового рішення Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 355 ЦПК.

Дата добавления: 2014-01-07