Гармонія (грец.) - зв'язок, ясність, розмірність частин і тіла, сполучення компонентів об'єктів у єдине органічне ціле

Лекція № 6

ОСНОВНІ ЗАКОНИ КОМПОЗИЦІЇ. ЦІЛІСНІСТЬ.

СУПІДРЯДНІСТЬ

Від мудреців древності ми сприйняли ідею про красу й гармонію природи. Свої філософські трактати присвятили цій проблемі Піфагор, Платон, Леонардо да Вінчі й багато інших мислителів. Світ - це гармонія й ритміка, вважали древні греки. Закони музичної гармонії вони переносили на весь всесвіт. Порядок і краса царюють у космосі. Тоді ж були розвинені й математичні гармонії, вираження в системах пропорціонування. Протягом всієї історії людства не припинялися пошуки загального закону гармонії.

Ньютон, Поліклет, Дюрер, Кеплер, Хогарт, Кант, Гегель й ін. намагалися вирішити задачі пошуку закону гармонії у своїх дослідженнях і творчості.

Загальний закон гармонії повинен бути єдиним для живої й неживої природи, для ідеального й матеріального світу, куди входять мислення й мистецтво.

Учені довели, що пізнання єдності і є пізнання гармонії, тобто ці два поняття тісно переплітаються між собою. Але відкриття законів в окремих галузях науки не в змозі претендувати на звання загального закону гармонії. Хоча роботи Планка, Павлова, Ейнштейна дійсно були найбільшими подіями 20 століття, їхні відкриття все-таки не можна назвати загальним законом гармонії, тому що не пов'язані з ідеальним духовним світом, а є виразником думки матеріального початку. Але ж гармонія - це особлива цілісна єдність, що охоплює абсолютно все суще, як матеріальне, так й ідеальне. Гармонія - закон саме такої єдності, закон цілого. «Гармонія виражає в основному не кількість, а якість, сутність, красу».

Розглядаючи питання гармонійності форми, ми вирішуємо питання про її цілісність.

Цілісність форми в дизайні відбиває логіку й органічність конструктивного рішення з його композиційним втіленням.

Прийом використання зорового тяжіння мас - це засіб організації елементів у єдине ціле. Принцип закономірного об'єднання елементів форми в ціле виходить із фактора психологічного сприйняття тяжіння друг до друга близько розташованих елементів і тяжіння «слабких» елементів до «сильних» з більшою масою.

У природі можна знайти багато прикладів такої цілісної єдності елементів. Наприклад: гори зливаються в гряди, дерева - у групи. Менші з них за висотою тяжіють до більших, підпорядковуючись їм і зливаючись із ними зорово в єдину «пляму». Окремі елементи сприймаються як силуети, що прагнуть злитися в єдине зображення, як і об’єми, що прагнуть злитися в один об'єм.

Оцінка цілісності таких складних форм, що складаються з багатьох елементів, що зорово тяжіють один до одного, і іноді здаються неорганізованими, хаотичними, заснована на співвідносності й цілісності сприйняття. За більшим по масі елементом ми визнаємо домінуючу роль у цілому, менший же оцінюємо як супідрядний домінанті.

Центр композиції - трактується як місце зосередження основних, найважливіших зв'язків між всіма елементами, як правило, це центр предмета.

Цілісність пов'язана з іншою важливішою властивістю композиції - супідрядністю, як наслідок із причиною: цілісність є результатом умілого, заснованого на дотримані закономірностей супідрядності елементів.

Супідрядність є узгодженість елементів форми або їх груп у композиції за однією із ознак цих елементів.

Цими ознаками можуть бути об’єктивні характеристики: геометричний вид форми, принцип розміщення у просторі, величина, маса, колір і т. д.

В предметних дизайн-формах супідрядність визначається переважно її призначенням, конструкцією, технологією виготовлення. В інших композиціях, що складається з елементів відмінних між собою за ознакою, яка покладена в основу узгодження цих елементів, супідрядність визначається виключно естетичними категоріями: рівнем візуальних зв’язків різних елементів, наявністю головної ланки у композиції, що найбільш активно впливає на систему сприйняття і являється відправною крапкою у послідовності процесу сприйняття. Супідрядність може виникати і серед однакових елементів, хоча такі композиції характеризуються обмеженою кількістю властивостей, їх показником буде тільки ритмічне або метричне чергування, і в процесі їх сприйняття швидко наступає адаптація органів чуттів, що призводить до зниження активності сприйняття. Композиція в дизайні володіє багатьма специфічними властивостями і якостями, насамперед цілісністю, всі її елементи супідрядні між собою, урівноважені єдині за характером, пропорційністю, масштабністю, що в сукупності створює певну образну систему.

Значимість тієї або іншої властивості композиції неоднакова, але всі вони обов'язкові. Якщо хоч одне з них втрачено, гармонія порушується. Коли будь-яка властивість стає найважливішою, вона виступає визначальною композиційною якістю.

Цілісність - це єдність змісту й форми, що полягає не тільки у втіленні ідейно-художнього задуму у відповідній дизайнерській формі, але й в органічності побудови самої форми, у єдності композиції й стилю.

Насамперед потрібно виділити загальні композиційні закономірності організації елементів форми в єдину стійку для сприйняття систему, які підпорядковують елементи в цілісну якісно нову форму. Ця нова форма також, як окремі її елементи, має свої об'єктивні властивості, що мають емоційну виразність; ці властивості сприяють виявленню змісту.

Будь-яка композиція може розглядатися як певна система, основна на співпідпорядкованості елементів головних, менш значимих і другорядних.

На малюнку 1 показані різні прояви підпорядкованості умовних технічних форм по Я. Г. Черніхову, який у своїй нестаріючій книзі «Конструкція архітектурних і машинних форм» досить образно класифікував «типи конструктивного образу» залежно від закономірності прийнятої за основу в кожному окремому випадку (на мал. 1 а, - впровадження тіла в тіло, сполучення тільки циліндричних об’ємів, а також паралелепіпедів, на мал. 5 б, д - впровадження тіла в тіло, на мал. 5 м, ж – охоплення тіла тілом; на мал. 5 д - наскрізне проходження одного тіла через інше).

Мал.5.

Я. Г. Черніхов прибігає до умовних композиційних моделей, але знаходить точне вираження зв'язків, на яких будується супідрядності.

Головна особливість тут - це органічність зв’язків з'єднання елементів форми, супідрядність, без якої не існує й цілісності.

Реальні форми нерідко позбавлені цієї найважливішої якості композиції: об’єми стикуються чисто механічно, і якщо відокремити один від іншого, то частина, що залишилася, нічого не губить. А спробуйте вийняти хоч один з елементів у показаних на мал. 1 моделях, зрушити його з місця - підпорядкованість зникне, цілісність порушиться.

Звичайно, сам «конструктивний образ», використаний у книзі, не залишився незмінним. З’явились нові технічні структури, своєрідні за характером, супідрядністю елементів, але зазначені Черніховим зв'язку існують у перетвореному виді.

Розглянемо цілісність форми супідрядність її елементів на умовних моделях, де показано три основних елементи й два композиційно другорядних (малюнок 6)

Мал.6.

Розмірні відносини основних елементів й їхнє розташування (мал.6,а). Не ясно взаємне розташування елементів 2 з елементом 1 або 3, до якого з них композиційно тяжіє елемент 2? Елемент 2 занадто великий для даного місця, через що простір, обмежений елементами 1, 3 і 4 обособлений, а простір є активним компонентом композиції.

Варіант на мал.2,б кращий з погляду цілісності форми. Елемент 2 зменшився і став явно супідрядним елементу 1. Роль простору за ним виросла - тепер простір вільніше розкрито.

А варіант на мал.2,в, елемент 2, приближений до елементу 3, став подібний йому за формою, що також підсилює підпорядкованість. Верхнє зображення, де елементи 1 і 2 перебувають на одному рівні над плитою основи 5, і, таким чином, елемент 2 підтримує в просторі елемент 1, розвиваючи горизонталь. У той же час ця невелика вертикаль перегукується тут з вертикаллю елемента 3; зв'язки елементів 1, 2 й 3 стають особливо міцними.

З ускладненням структури елемента 2 (мал. 6,г) зростає його композиційна значимість. Вона може збільшитися настільки, що елемент 2 підкорить собі елементи 1 й 3, незважаючи на свій набагато менший розмір. Наприклад, багато архітектурних споруджень мають невеликий, але досить значний композиційний центр.

Дата добавления: 2014-01-07