Гармонійне членування прямокутників

РОЗЧЛЕНОВАНІСТЬ ФОРМИ.

ЛЕКЦІЯ № 12

Слабко завантажена конструкція губить своє тектонічне звучання, а отже, і естетичну виразність.

Інженерна досконалість конструкції - найважливіша передумова й тектонічної досконалості виробу, і високого ступеня організації об'ємно-просторової структури. Тут доречно згадати слова відомого французького архітектора й інженера Огюста Перре: «Архітектура - це мистецтво змушувати співати точки опори»; «Якщо конструктивна основа не варта того, щоб бути виявленої, виходить, архітектор погано виконав свою місію». Це в такій же, якщо не в більшій мірі відноситься і до дизайну.

Питання для перевірки:

1. Для чого у композиції об’ємно-просторової структури використовується контраст матеріалу й простору?

2. Як впливають абсолютні розміри системи на взаємозв’язок тектоніки і об’ємно-просторової структури?

3. Які характеристики несуть у собі відносини матеріал – простір?

4. На що впливають відносини об’єм – простір?

5. Чи впливають конструкції з солідним запасом міцності її елементів на зниження естетичного рівня цих виробів?

6. Що являється найважливішою передумовою тектонічної досконалості виробу і високого ступеня організації об'ємно-просторової структури?

Розчленованість форми - це її об'єктивна властивість, що полягає в тому, що вона як ціле складається з елементів.

Завдяки цілісності й співвідносності сприйняття, розчленованість форми і її коригувальний вплив на виразність інших властивостей форми як цілого оцінюються емоційно. Для оцінки розчленованості важливі: об'єктивні властивості членованої форми як цілого, об'єктивні властивості кожного з елементів форми, система співвідношень елементів із цілим і між собою за всіма об'єктивними властивостями. Таким чином, в основі оцінки розчленованості форми лежить зіставлення об'єктивних властивостей цілого і його елементів, а також самих елементів між собою за всіма властивостями.

Щоб порівнювати окремий елемент із цілим, потрібно усвідомити, що саме ми розуміємо під елементом, отриманим членуванням форми, і якими засобами може бути взагалі розчленована форма.

З погляду сприйняття й емоційної оцінки розчленованості форми нерозчленованими (не складаються з елементів) можна вважати крапку, пряму, криву постійної кривизни (від її відрізка до повного кола) і куля - єдину із тривимірних форм, що володіє цією властивістю. Очевидно, що нерозчленованими сприймаються ті форми, у яких синкретно (безперервно) змінюються межі (контури у двомірних і поверхні у тривимірних).

Форми з дискретною (переривчастою) зміною меж оцінюються при сприйнятті як членовані на елементи. Наприклад, у квадраті або кубі при їхньому сприйнятті оцінюється рівність розмірів кутів і сторін або граней й одночасно нерівність сторін і граней за їхньою орієнтацією у просторі, а в кубі ще й нерівність його поверхонь за освітленістю і світлотою. Інакше кажучи, установивши співвідношення властивостей окремих елементів, можна зробити висновок про властивості цілого.

Нарівні зі зміною меж форми дискретна зміна кожного з її властивостей є засобом її членування. Наприклад, куля може бути розчленованою на елементи (з погляду сприйняття) однією тільки дискретною зміною кольору, світлоти або фактури поверхні.

Відповідно до всього вищесказаного, розчленованість форми - поняття досить широке. Поверхня (двомірний простір) стіни розчленована на елементи кольоровими плямами панно; віконний проріз членує панель на два елементи (просторовий - вікно й тіло - панель); перепад рівнів тераси уступами членує її простір на окремі елементи; простір вулиці розріже щільну міську забудову, членуючи її на райони або мікрорайони й т.д.

Членування форми надає окремим елементам відносну самостійність і доповнює властивості цілого ще й властивостями елементів, отриманих при членуванні. У силу відносної самостійності елементів при сприйнятті членованої форми ми співвідносимо їхні властивості між собою, установлюючи тим самим їхній взаємозв'язок. Виходячи з розуміння елемента як частини цілого і його ролі в цілому, можна вважати, що для виразності і емоційної оцінки форми важливі не тільки об'єктивні властивості її як цілого, але й об'єктивні властивості всіх її окремих елементів, а також виразність тих закономірностей, за допомогою яких вони підпорядковуються у єдину систему. При членуванні форми з використанням тієї або іншої закономірності (метр, ритм, пропорції, подібність, рівновага й ін.) її властивості стають властивостями членованої форми і коректують її виразність. Членування може підкреслювати або нівелювати геометричну характеристику форми, коректуючи оцінку її статичності або динамічності, підсилюючи або послабляючи оцінку маси. Воно може повідомляти їй легкість, стрункість, або, навпаки, масивність, монументальність. Серед всіх емоційних оцінок, пов'язаних з розчленованістю форми, цілісність - це оцінка, що залежить від підпорядкованості властивостей всіх елементів, з яких складається ціле. Виразність єдності елементів у цілому оцінюється емоційно як цілісність форми.

(7 + 2) — граничне число елементів, утримуване при сприй-нятті короткочасною пам'яттю (як установлено психологами, можливості оперативної пам'яті людини обмежені цим числом) (М и л л е р Д. А. Магічне число (7±2). Сб. Інженерна психологія. М., «Прогрес», 1964).

Для вивчення розчленованості простежимо зміни емоційної виразності форми при членуванні її на 2, 3, 4, 5,..., (7 ±2)* елементів, а також досліджуємо вплив членування на сприйняття форми.

Членування форми на два елементи. При членуванні форми на два тотожних елементи вона губить свою цілісність, тому що елементи занадто великі стосовно цілого й тому занадто самостійні; форма розпадається на два рівноправних елементи

Членування форми на два тотожних елементи. Елементи дуже великі стосовно цілого, занадто самостійні, форма по суті розпадається на два рівноправних елементи. Геометрична характеристика елементів коректує емоційну оцінку геометричної характеристики цілого. а. Емоційна оцінка геометричної характеристики елемента - динамічність по вертикалі - не збігається з емоційною оцінкою геометричної характеристики цілого. Елемент динамічний - вихідний квадрат статичний, членування внесло тенденцію динамічності (по вертикалі). Прямокутник динамічний по горизонталі - елементи членування статичні, вносять у форму дозу статичності. Форма розпадається на два тотожних елементи.
б. Динамічність вихідної форми збігається з динамічністю елемента членування. Членування підсилило динамічність форми.
в. Форма розпадається на два елементи. Після членування елементів форми конкретно позначився напрямок динамічності мас у прямо протилежних напрямках - це руйнує форму, вона розпадається на два елементи.
г. Членування може внести у форму як статичність, так і динамічність залежно від співвідношення елементів, що вийшли при членуванні по масі, а також від їхньої геометричної характеристики, тому що властивості елементів у процесі сприйняття ми переносимо на властивості цілого. Так, із двох квадратів, розчленованих на вертикальні й горизонтальні елементи, лівий здається ширше, а правий - вище квадрата.

Залежно від обраного прийому членування маса форми може розподілитися по елементах таким чином, що вони додадуть формі статичність або динамічність.

Якщо два елементи, з яких складається форма, нюансно нерівні (мал.а, б) і обоє занадто великі стосовно цілого, то кожний з них ще зберігає самостійність, що знижує цілісність форми. Але на відміну від членування на два тотожних елементи тут уже з'являються тенденції супідрядності меншого елемента більшому й динаміка форми від нерівного розподілу маси в її елементах.

При членуванні форми на два контрастно нерівних елементи вона знову здобуває цілісність завдяки яскраво вираженій супідрядності меншого елемента більшому, другорядного - головному. Членування форми на контрастно нерівні елементи повідомляє формі динамічність розвитку маси від меншого елемента до більшого.

Членування форми на три елементи. При тотожності трьох елементів формі повідомляється статичність або динамічність, залежно від геометричної характеристики цих елементів. Маса цих елементів однакова, отже жоден з них не може вважатися головним. Але в цьому випадку форма більш цілісна, ніж при членуванні на два тотожних елементи. Нерівність взаємного розташування елементів у цілому є основою єдності форми, де ведучим служить елемент середній, осьовий. Єдність форми тим сильніше, чим значніше середній елемент, а при тотожному членуванні всі елементи однакові. Однак, щоб оцінити цілісність трьохелементної форми, варто порівняти її із двохелементної формою.

Вісь двохелементної форми нічим не підтримується, а у трьохелементної на вісі симетрії розташований елемент, тотожний двом іншим, а не межа між елементами. Вісь симетрії, не підтриману в композиції елементом, значним за змістом, називають сліпою віссю.

а, б. Членування форми на два нюансно нерівних елементи повідомляє їй тенденцію динаміки, супідрядності елемента з меншою масою елементу з більшою масою. Тенденція динаміки форми обумовлює конкретну її спрямованість (від меншої маси до більшого, у просторовій формі від меншого простору до більшого).
в. Членування форми на два контрастно нерівних елементи повідомляє їй яскраво виражену динамічність, наростання маси від меншого елемента до більшого, чітко вказує напрямок динаміки розвитку усередині границь форми. Елемент більший явно домінує, що забезпечує єдність елементів у цілому й цілісність форми
г, д, е, ж. Членування форми на три тотожних елементи може внести у форму як статичність, так і динамічність. Форма, розчленована на три елементи в порівнянні з формою, розчленованої на два елементи, - більше цілісна, тому що на головній осі симетрії з'являється елемент, хоч і тотожний з іншими, але все-таки це вже елемент, а не ніщо (границя між елементами).

При нюансній нерівності трьох елементів форма здобуває тенденцію до динамічності за рахунок виникаючої динаміки наростання маси елементів від менших до більшого. Навіть нюансна перевага величини осьового елемента підсилює його роль домінанти й забезпечує цілісність членованої форми. І навпаки, нюансне зменшення маси осьового елемента послабляє його значення у формі й підсилює значення другорядних елементів, у зв'язку із чим цілісність форми знижується.

При контрастній нерівності елементів членування надає формі динамічність (від менших елементів до більшого). Якщо маса осьового елемента більше, домінанта яскраво виражена, це забезпечує цілісність членованої форми. Коли ж елемент, що займає осьове положення, менше, ніж елементи, йому супідрядні, його значення як домінанти помітно послабляється. За масштабністю домінанта тут виявляється менш значною, ніж супідрядні їй елементи, динаміка збільшення маси спрямована від домінанти до другорядних елементів форми, що послабляє, а іноді й руйнує цілісність форми. Послідовне наростання маси убік домінуючого елемента як у симетричної, так й в асиметричній формі підсилює цілісність форми.

Членение форми на три нюансно нерівних елементи забезпечує тенденцію динамічності від меншого елемента до більшого по масі, вносить конкретний напрямок динамічності маси усередині елемента. Воно може не збігатися з напрямком вихідної форми (а) або збігатися (б, в, г), коректуючи динамічність маси в межах границь розвитку форми. Але з погляду цілісності таке членування може зруйнувати цілісність форми, у якої динаміка маси наростає не до осьового головного елемента, а, навпаки, від нього, до периферії, у протилежних напрямках (в), або забезпечити цілісність (а, б), де наростання маси йде в одному напрямку. Навіть нюансное перевага осьового елемента по масі (г) підсилює його роль як головного елемента, забезпечує наростання маси від другорядного до головного, чим підсилює цілісність членованої форми. Членування форми на три контрастно нерівних елементи повідомляє формі динамічність розвитку від меншого елемента до більшого, від другорядного до головного.
буд. Контрастна перевага по масі головного елемента підвищує значимість домінанти в цілому, підсилює її емоційну виразність, підвищує цілісність членованої форми, динаміку елементів - від другорядного до домінанти.
е. Осьовий елемент контрастно подавлений по масі, супідрядний більшим. Динаміка росту елементів - від осьового до периферійного. Цілісність форми руйнується.
ж, з. Домінує контрастно переважний елемент. Динаміка елементів від менших до більшого послідовна, форма цілісна.

Членування форми на чотири й п'ять елементів міняє оцінку її статичності, динамічності, цілісності аналогічно членуванню відповідно на два й три елементи.

Членування форми на число елементів (7±2). Тотожні елементи надають формі статичність або динамічність. Вона сприймається як цілісна.

При нюансній нерівності елементів членування надає формі слабко виражену динамічність. Форма також цілісна.

При контрастній нерівності елементів членування надає формі яскраво виражену динамічність за рахунок швидкої зміни маси елементів від меншого до більшого. Членування такого роду можуть зруйнувати або зміцнити цілісність форми. При тотожності розмірів кожної з половин членованої форми в зіставленні із цілою формою вони виглядають якісно різними. Перша, завдяки простоті й не розчленованості, здається повністю самостійною, чим і руйнує цілісність всієї форми. В іншому ж випадку найбільший елемент виділяється як домінанта настільки яскраво, що підкоряє собі не тільки кожний з менших елементів, але й всю їхню групу в цілому, завдяки чому форма сприймається як цілісна

а, б. Членування форми на число елементів 7±2. При тотожності елементів по всіх об'єктивних властивостях членування вони можуть повідомити формі як статичність (а), так і динамічність (б). Цілісність форми більше, ніж при кількості елементів до п'яти
в, м. При нюансно нерівних елементах членування вносять у форму динамічність, що слабко наростає від меншого елемента до більшого. Тенденція виявлення конкретного напрямку розвитку маси форми повідомляє навіть статичним формам динамічність.
Членування на контрастно нерівні елементи повідомляють формі яскраво виражену динамічність, конкретно спрямовану, осі зростаючу від малого елемента до більшого - до домінанти. Домінанта яскраво виражена й підпорядковує собі всі інші елементи. У випадках, показаних на мал. д u e, форма розпадається на два як би рівних по розмірах, але якісно різних елемента, з яких перший - об'єктивно ціла форма, а другий - форма, членована на елементи. У випадках же, показаних на мал. ж и з явно виражена перевага домінуючого елемента 1 над групою елементів 2, що забезпечує цілісність форми.

При тотожному членуванні форми роль окремих елементів у цілому однакова. Відношення елементів між собою й до цілого - постійне.

При нюансно нерівних елементах з'являється тенденція різного відношення елементів між собою й до цілого. Самий великий елемент претендує на домінуючу роль. З'являється тенденція до супідрядності елементів. При контрастно нерівному членуванні форми найбільш великий елемент стає головним - він може об'єднати форму в єдине ціле й може зруйнувати її цілісність.

Крупність елементів форми обернено пропорційна кількості елементів її членувань. При тотожному членуванні форми залежність цілісності форми від кількості членувань прямо пропорційна. При членуванні форми на число елементів (7±2) кількість елементів і характер кожного з них ще сприймаються на око. При збільшенні кількості елементів більше (7±2) число елементів уловлюється вже погано, але характер їх ще прочитується.

При закономірному членуванні на число елементів більше (7±2) ми одержуємо ряд (систему) елементів, закономірність якого заснована на періодичності повторення або зміни однозначних властивостей форми.

Подальше збільшення числа елементів, отриманих у результаті членування форми, веде до втрати можливості оцінки характеру і якості елементів, тому що вони перетворюються в елементи фактури. Зменшення елементів фактури за межі здатності ока до їх сприймання обумовлює їхнє сприйняття як світлоти.

При закономірному членуванні форми на число елементів не набагато більше 7±2 одержуємо ряд. При цьому ще прочитується число елементів й їхні об'єктивні властивості, і закономірність, що зв'язує їх у єдине ціле. а. Ряд при періодичності повторення елементів -метричний.
б. Ряд при періодичності зміни елементів - ритмічний.
в, м. Ряд повторення елементів - метричний.
д, е. При членуванні форми на число елементів, при якому ми перестаємо сприймати число елементів й їхні відносини по об'єктивних властивостях форми, елемент ряду перетворюється в елемент фактури спочатку великої (д), потім дрібної (е).
ж. Подальше збільшення числа членувань приводить до здрібнювання елементів фактури й до того, що в нашому сприйнятті вона оцінюється як тон поверхні форми.

Членування форми ставить проблему частини й цілого, елемента, окремо взятого, і системи, що поєднує елементи в єдине ціле.

Питання для перевірки:

1. Дати визначення розчленованість форми.

2. Які закономірності використовуються при членуванні форми?

3. Визначити особливості членування форми на два елементи.

4. Яку вісь у композиції називають сліпою віссю?

5. Які властивості надає формі її членування на три тотожних елементи, залежно від геометричної характеристики цих елементів?

6. Визначити особливостічленування форми на число елементів (7+2).

7. До яких наслідків призведе подальше збільшення числа елементів, отриманих у результаті членування форми?

8. Яку закономірність можна отримати при закономірному членуванні форми на число елементів більше (7±2)?

Дата добавления: 2014-01-07