Стилістична диференціація лексики української мови

Використання сучасної української літературної мови в різноманітних сферах суспільного життя зумовлює функціонально-стильове розрізнення її лексичного складу і виділення двох груп лексики – загальновживаної та лексики обмеженого вживання.

Загальновживана лексика – це слова, які використовують усі носії мови незалежно від рівня освіти, фаху, місця проживання тощо. Насамперед це назви життєво необхідних для кожної людини понять, які зв'язані з побутом, суспільним життям, виробничою діяльністю тощо. Загальновживана лексика стилістично нейтральна (міжстильова), тому вільно, без будь-яких обмежень уживається в усіх функціональних стилях мови.

Лексика обмеженого вживання співвіднесена зі сферами суспільного життя та функціональними стилями мови. її поділяють на:

• розмовну лексику, тобто слова, поширені в розмовному варіанті усного літературного мовлення, якому властиві невимушеність, буденність і спонтанність спілкування. Характерне:

– використання слів з виразним експресивно-оцінним значенням, вживання розмовних варіантів лексичних одиниць: невмивака, хімічка, питоньки, спатуні, близесенько.

– наявність вульгаризмів, варваризмів, жаргонізмів і діалектизмів.

Діалектизми – це слова, які вживаються лише на певній території України, є елементами певного діалекту (говірки). Розрізняють:

- акцентуальні (зміщення наголосу): була, вела, піду, дрова, підемо;

- фонетичні: война, нарід, хтіти, дєкую, горячий, хворум, трактор;

- словотвірні: най, поранок (ранок);

- граматичні: баче,їсиш, просе, межою, радости, сей, сього;

- лексичні (власне-лексичні та етнографізми): когут, верета, хопта, гижки, суша, бараболя, роскаль, городник, шуфля, черес,

- семантичні: квасок (щавель), губа (гриб), стельмах (тесля), тісний (сутужний).

Варваризми – слова з особливо виразним забарвленням іноземності: міні, максі, беж, о’кей, вау, хелоу, чао, tete-a-tete, хепі енд, мерсі.

Вульгаризми – грубі, брутально-лайливі слова або звороти, ужиті в літературній мові (свиняка, мордяка, вилупився).

Жаргонізми – слова, що відрізняються від загальновживаних специфічною емоційною забарвленістю. Виникає переважно серед широких молодіжних груп: хвіст (заборгованість), хата (квартира), телик, мобілка, дерик (директор), пижик (автобус).

• книжну лексику, тобто слова, що вирізняються на тлі стилістично нейтральної та розмовної лексики літературної мови вузькою сферою вживання і вносять у спілкування відтінок офіційності, урочистості, науковості. Порівняймо книжні слова усвідомлювати, вирушити зі стилістично нейтральними розуміти, піти чи розмовними кумекати, вшитися. Її активно використовують у функціональних стилях, пов'язаних з виробничо-професійною, науковою, суспільно-політичною, офіційно-діловою сферами. Переважно вони мають писемну форму вияву (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний стилі).

Книжна лексика властива, звичайно, і тим стильовим різновидам усного літературного мовлення, що тематично і структурно зближуються зі стилями писемного мовлення, наприклад, лекція, доповідь, повідомлення, виступи на зборах, ділових нарадах, конференціях, з'їздах тощо.

До книжної лексики належать також особливі поетичні слова, напр.: розмай, вітровіння, приваба, надхмар 'я (художній стиль).

Мова професійного спілкування, зокрема фахівців з економіки, фінансової справи, передбачає широке використання виробничо-професійної та науково-термінологічної лексики.

Виробничо-професійна лексика - це слова чи словосполучення, які пов'язані з певною сферою виробництва (назви процесів виробництва, знарядь праці) та професії. Спеціальні слова та вислови, притаманні мові певної професійної групи, називають професіоналізмами. Виділяють науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні професіоналізми. Звичайно вони виступають як неофіційні, розмовні, а тому часто емоційно забарвлені синоніми-еквіваленти до усталеної професійної номенклатури чи слів-термінів і виходять за межі літературної мови. Наприклад, у мові працівників банківсько-фінансової сфери можна почути професіоналізми зняти касу, підбити (прикинути) баланс; користувачі персональних комп'ютерів материнську плату називають мама, а клавіатуру клава.

Професійна лексика тісно пов'язана зі спеціальною термінологією окремих галузей науки, техніки, освіти. Професіоналізми здебільшого застосовують в усному неофіційному мовленні, у писемній мові вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклети, інструкції, поради). Взагалі в офіційно-діловому та науковому стилях професіоналізми використовують з певним застереженням. Чим вищою буде мовна культура і більш організованим колектив, тим рідше з'являтимуться професіоналізми, особливо в діловому мовленні.

Науково-термінологічна лексика—один з основних лексичних компонентів таких функціональних стилів писемного мовлення, як науковий, офіційно-діловий, публіцистичний. Усі слова, які належать до термінологічної лексики, об'єднуються в мові загальною назвою „термін".

3. Явище синонімії та омонімії в діловому тексті.

СИНОНІМИ – це слова і словосполучення, близькі або тотожні за лексичним значенням, але відмінні звучанням.

Синоніми групуються у синонімічні ряди, які складаються з домінанти (стрижневого слова) – слова із найзагальнішим, нейтральним значенням і членів синонімічного ряду, розташованих за зростанням чи спаданням ознаки (сміятися – заливатися сміхом, реготати; обов’язково – неодмінно, конче, доконче, неминуче, напевно, безсумнівно).

Розрізняють загальномовні (намір - інтенція) та контекстуальні (радісний- весняний – світлий настрій) синоніми

Синоніми можуть бути:

1) повними (або абсолютними), які повністю збігаються значенням і стилістичним вживанням (лелека – чорногуз, азбука – абетка; мовознавство – лінгвістика, сум – смуток, сім’я – родина, зосереджувати – концентрувати, відсоток – процент, обрій – горизонт). Вони можуть взаємозамінюватися в усіх контекстах. Повні синоніми трапляються в мові значно рідше, ніж неповні.

2) неповними, які можуть різнитися відтінками значень, емоційно-експресивним забарвленням, стилістичними функціями і діляться на:

– семантичні – слова, які різняться тонкими відтінками значення (червоний – пурпуровий – багряний, старий – древній – старосвітський – старовинний, хуртовина – заметіль – хуга – хурделиця; думати – гадати – роздумувати – міркувати);

– стилістичні – слова, розрізняються належністю до різних функціональних стилів мовлення, наявністю вказівки на позитивну або негативну оцінку предмета, дії, ознаки (говорити – лементувати – горлати – тараторити – ляпати – верзти; обличчя – пика – морда – лик). Їм властиве протиставлення з нейтральними лексемами.

Синонімічний ряд можуть утворювати слова і словосполучення: лікарняний – листок непрацездатності – бюлетень, навколишнє середовище – довкілля, мер – голова міськради тощо.

На основі явища синонімії побудований такий засіб, як евфемізм (від грец. добре говорю) - слова або вислови, що пом'якшують або завуальовують зміст сказаного. У ділових текстах евфемізми вживають тоді, коли загальновживане слово надто експресивне або викликає небажані побутові асоціації. Такими висловами можуть бути: у стані алкогольного сп’яніння, у нетверезому стані, під дією алкоголю у значенні „п 'яний"; відійшов у інший світ, покинув нас, закінчив життя, навіки заснув, перестало битися серце, спочив у значенні „помер"; не хапає зірок з неба, немудрий у значенні „дурний"; це фантазії, ви помиляєтесь замість „брехня" та ін. Аналогічні пом'якшувальні вислови можемо бачити на застережних написах, у яких немає категоричності, напр.: У нас не курять; Просимо не курити; Курити забороняється; Дякуємо, що ви не курите; Просимо без дозволу не заходити.

Образний рівень синонімії відображає перифраз (від грец. образна паралель) - описовий зворот, за допомогою якого передається зміст іншого слова через підкреслення його особливості. Перифрази бувають загальномовні зі стертою образністю та оригінальні, індивідуально-авторські, напр.: біле золото, чорне золото, близьке зарубіжжя, легені планети, голубе паливо, місто каштанів, місто Лева, країна з Чорнобилем у серці.

ОМОНІМИ – це різні слова, що мають однаковий звуковий склад (баба – бабуся; підвісна довбня; рід печива; пелікан; рід груш). Відмінність від полісемічності: багатозначність – це різні значення того самого слова; омоніми – це збіг звучання різних за значенням слів. У тлумачних словниках багатозначні слова знаходяться в одній словниковій статті під різними цифрами, а омоніми подаються як різні словникові статті.

Омоніми бувають лексичними, або повними (ключ, пара, баба), і частковими. Лексичні омоніми бувають у межах однієї частини мови. Звуковий склад абсолютних омонімів збігається в усіх граматичних формах: двір – господарська ділянка, двір – монарх та його оточення; коса.

Часткові омоніми – це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах. Часткові класифікуються на:

– омоформи – слова, які збігаються у звучанні і написанні лише в певних граматичних формах (три, коло, шию, мати);

– омографи – слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному (зáмок – замóк, о б і д, т е пл о,) ;

– омофони – слова, які вимовляються однаково, а пишуться по-різному (сон-це, Роман, гриби – греби).

Існує також явище міжмовної омонімії - продукт взаємодії близь-коспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах. Наведемо приклади з різних слов'янських мов, напр.: польської: роgrzеb (похорон) - погріб (укр.); сhаrаktеrnу (відважний, рішучий) -характерний (укр.); grzywna (штраф) - гривня (укр); сербської: сад (зараз) -сад (укр.); хорватської: домовина (батьківщина) - домовина (укр.); вреднота (надбання) - вреднота (укр.); російської: пыльный (від пилу) - пильний (укр., ретельний); наглый (раптовий) - наглий (укр., нахабний); неделя (тиждень) - неділя (укр., день тижня); мешкать (бути повільним) - мешкати (укр., проживати); орать (кричати) - орати (укр., землю); рожа (морда, пика) - рожа (укр., мальва, троянда); человек (людина) — чоловік (укр., одружений); запамятовать (забути) — запам 'ятати (укр.) та ін.

Міжмовна омонімія може стосуватися й віддалених від української мов. Найчастіше це зумовлює помилки під час перекладу текстів. напр., з англійської: accurate (точний), magazine (журнал), figure (цифра), dramatic (несподіваний, яскравий), decade (десятиріччя), formal (офіційний), nation (народ, країна), sabotage (диверсійний акт), popular (народний), з французької: artiste (художник) та ін.

Дата добавления: 2014-01-07