Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Стилістична диференціація лексики української мови

Читайте также:
  1. IV. ВСЕНАРОДНІ ЗБОРИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ
  2. VI. СУД УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ
  3. Акцентуаційні норми української літературної мови.
  4. Архаїчні джерела української культури
  5. ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
  6. Витоки української культури.
  7. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
  8. Вплив української культури на розвиток культурних процесів Росії
  9. Вплив української культури на розвиток культурних процесів Росії
  10. Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії
  11. Генеза української культури
  12. Географічні та кліматичні умови.

Використання сучасної української літературної мови в різноманітних сферах суспільного життя зумовлює функціонально-стильове розрізнення її лексичного складу і виділення двох груп лексики – загальновживаної та лексики обмеженого вживання.

Загальновживана лексика – це слова, які використовують усі носії мови незалежно від рівня освіти, фаху, місця проживання тощо. Насамперед це назви життєво необхідних для кожної людини понять, які зв'язані з побутом, суспільним життям, виробничою діяльністю тощо. Загальновживана лексика стилістично нейтральна (міжстильова), тому вільно, без будь-яких обмежень уживається в усіх функціональних стилях мови.

Лексика обмеженого вживання співвіднесена зі сферами суспільного життя та функціональними стилями мови. її поділяють на:

розмовну лексику, тобто слова, поширені в розмовному варіанті усного літературного мовлення, якому властиві невимушеність, буденність і спонтанність спілкування. Характерне:

– використання слів з виразним експресивно-оцінним значенням, вживання розмовних варіантів лексичних одиниць: невмивака, хімічка, питоньки, спатуні, близесенько.

– наявність вульгаризмів, варваризмів, жаргонізмів і діалектизмів.

Діалектизми – це слова, які вживаються лише на певній території України , є елементами певного діалекту (говірки). Розрізняють :

- акцентуальні(зміщення наголосу): була, вела, піду, дрова, підемо;

- фонетичні:война, нарід, хтіти, дєкую, горячий, хворум, трактор;

- словотвірні: най, поранок (ранок);

- граматичні: баче,їсиш, просе, межою, радости, сей, сього;

- лексичні(власне-лексичні та етнографізми): когут, верета, хопта, гижки, суша, бараболя, роскаль, городник, шуфля, черес,

- семантичні:квасок (щавель), губа (гриб), стельмах (тесля), тісний (сутужний).

Варваризми – слова з особливо виразним забарвленням іноземності: міні, максі, беж, о’кей, вау, хелоу, чао, tete-a-tete, хепі енд, мерсі.

Вульгаризми – грубі, брутально-лайливі слова або звороти, ужиті в літературній мові (свиняка, мордяка, вилупився).

Жаргонізми – слова, що відрізняються від загальновживаних специфічною емоційною забарвленістю. Виникає переважно серед широких молодіжних груп: хвіст (заборгованість), хата (квартира), телик, мобілка, дерик (директор), пижик (автобус).

книжну лексику, тобто слова, що вирізняються на тлі стилістично нейтральної та розмовної лексики літературної мови вузькою сферою вживання і вносять у спілкування відтінок офіційності, урочистості, науковості. Порівняймо книжні слова усвідомлювати, вирушити зі стилістично нейтральними розуміти, піти чи розмовними кумекати, вшитися. Її активно використовують у функціональних стилях, пов'язаних з виробничо-професійною, науковою, суспільно-політичною, офіційно-діловою сферами. Переважно вони мають писемну форму вияву (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний стилі).



Книжна лексика властива, звичайно, і тим стильовим різновидам усного літературного мовлення, що тематично і структурно зближуються зі стилями писемного мовлення, наприклад, лекція, доповідь, повідомлення, виступи на зборах, ділових нарадах, конференціях, з'їздах тощо.

До книжної лексики належать також особливі поетичні слова, напр.: розмай, вітровіння, приваба, надхмар 'я (художній стиль).

Мова професійного спілкування, зокрема фахівців з економіки, фінансової справи, передбачає широке використання виробничо-професійної та науково-термінологічної лексики.

Виробничо-професійналексика - це слова чи словосполучення, які пов'язані з певною сферою виробництва (назви процесів виробництва, знарядь праці) та професії. Спеціальні слова та вислови, притаманні мові певної професійної групи, називають професіоналізмами. Виділяють науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні професіоналізми. Звичайно вони виступають як неофіційні, розмовні, а тому часто емоційно забарвлені синоніми-еквіваленти до усталеної професійної номенклатури чи слів-термінів і виходять за межі літературної мови. Наприклад, у мові працівників банківсько-фінансової сфери можна почути професіоналізми зняти касу, підбити (прикинути) баланс; користувачі персональних комп'ютерів материнську плату називають мама, а клавіатуру клава.

Професійна лексика тісно пов'язана зі спеціальною термінологією окремих галузей науки, техніки, освіти. Професіоналізми здебільшого застосовують в усному неофіційному мовленні, у писемній мові вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклети, інструкції, поради). Взагалі в офіційно-діловому та науковому стилях професіоналізми використовують з певним застереженням. Чим вищою буде мовна культура і більш організованим колектив, тим рідше з'являтимуться професіоналізми, особливо в діловому мовленні.

Науково-термінологічна лексика—один з основних лексичних компонентів таких функціональних стилів писемного мовлення, як науковий, офіційно-діловий, публіцистичний. Усі слова, які належать до термінологічної лексики, об'єднуються в мові загальною назвою „термін".

 

 

3. Явище синонімії та омонімії в діловому тексті.

СИНОНІМИ –це слова і словосполучення, близькі або тотожні за лексичним значенням, але відмінні звучанням.

Синоніми групуються у синонімічні ряди, які складаються з домінанти (стрижневого слова) – слова із найзагальнішим, нейтральним значенням і членів синонімічного ряду, розташованих за зростанням чи спаданням ознаки (сміятися – заливатися сміхом, реготати; обов’язково – неодмінно, конче, доконче, неминуче, напевно, безсумнівно).

Розрізняють загальномовні (намір - інтенція) та контекстуальні (радісний- весняний – світлий настрій) синоніми

Синоніми можуть бути:

1) повними (або абсолютними), які повністю збігаються значенням і стилістичним вживанням (лелека – чорногуз, азбука – абетка; мовознавство – лінгвістика, сум – смуток, сім’я – родина, зосереджувати – концентрувати, відсоток – процент, обрій – горизонт). Вони можуть взаємозамінюватися в усіх контекстах. Повні синоніми трапляються в мові значно рідше, ніж неповні.

2) неповними, які можуть різнитися відтінками значень, емоційно-експресивним забарвленням, стилістичними функціями і діляться на:

семантичні– слова, які різняться тонкими відтінками значення (червоний – пурпуровий – багряний, старий – древній – старосвітський – старовинний, хуртовина – заметіль – хуга – хурделиця; думати – гадати – роздумувати – міркувати);

стилістичні – слова, розрізняються належністю до різних функціональних стилів мовлення, наявністю вказівки на позитивну або негативну оцінку предмета, дії, ознаки (говорити – лементувати – горлати – тараторити – ляпати – верзти; обличчя – пика – морда – лик). Їм властиве протиставлення з нейтральними лексемами.

Синонімічний ряд можуть утворювати слова і словосполучення: лікарняний – листок непрацездатності – бюлетень, навколишнє середовище – довкілля, мер – голова міськради тощо.

На основі явища синонімії побудований такий засіб, як евфемізм (від грец. добре говорю) - слова або вислови, що пом'якшують або завуальовують зміст сказаного. У ділових текстах евфемізми вживають тоді, коли загальновживане слово надто експресивне або викликає небажані побутові асоціації. Такими висловами можуть бути: у стані алкогольного сп’яніння, у нетверезому стані, під дією алкоголю у значенні „п 'яний"; відійшов у інший світ, покинув нас, закінчив життя, навіки заснув, перестало битися серце, спочив у значенні „помер"; не хапає зірок з неба, немудрий у значенні „дурний"; це фантазії, ви помиляєтесь замість „брехня" та ін. Аналогічні пом'якшувальні вислови можемо бачити на застережних написах, у яких немає категоричності, напр.: У нас не курять; Просимо не курити; Курити забороняється; Дякуємо, що ви не курите; Просимо без дозволу не заходити.

Образний рівень синонімії відображає перифраз (від грец. образна паралель) - описовий зворот, за допомогою якого передається зміст іншого слова через підкреслення його особливості. Перифрази бувають загальномовні зі стертою образністю та оригінальні, індивідуально-авторські, напр.: біле золото, чорне золото, близьке зарубіжжя, легені планети, голубе паливо, місто каштанів, місто Лева, країна з Чорнобилем у серці.

 

ОМОНІМИ – це різні слова, що мають однаковий звуковий склад (баба – бабуся; підвісна довбня; рід печива; пелікан; рід груш). Відмінність від полісемічності: багатозначність – це різні значення того самого слова; омоніми – це збіг звучання різних за значенням слів. У тлумачних словниках багатозначні слова знаходяться в одній словниковій статті під різними цифрами, а омоніми подаються як різні словникові статті.

Омоніми бувають лексичними, або повними (ключ, пара, баба), і частковими. Лексичні омоніми бувають у межах однієї частини мови. Звуковий склад абсолютних омонімів збігається в усіх граматичних формах: двір – господарська ділянка, двір – монарх та його оточення; коса.

Часткові омоніми – це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах. Часткові класифікуються на:

омоформи – слова, які збігаються у звучанні і написанні лише в певних граматичних формах (три, коло, шию, мати);

омографи – слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному (зáмок – замóк, обід, тепло, );

омофони – слова, які вимовляються однаково, а пишуться по-різному (сон-це, Роман, гриби – греби).

Існує також явище міжмовної омонімії - продукт взаємодії близь-коспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах. Наведемо приклади з різних слов'янських мов, напр.: польської: роgrzеb (похорон) - погріб (укр.); сhаrаktеrnу (відважний, рішучий) -характерний (укр.); grzywna (штраф) - гривня (укр); сербської: сад (зараз) -сад (укр.); хорватської: домовина (батьківщина) - домовина (укр.); вреднота (надбання) - вреднота (укр.); російської: пыльный (від пилу) - пильний (укр., ретельний); наглый (раптовий) - наглий (укр., нахабний); неделя (тиждень) - неділя (укр., день тижня); мешкать (бути повільним) - мешкати (укр., проживати); орать (кричати) - орати (укр., землю); рожа (морда, пика) - рожа (укр., мальва, троянда); человек (людина) — чоловік (укр., одружений); запамятовать (забути) — запам 'ятати (укр.) та ін.

Міжмовна омонімія може стосуватися й віддалених від української мов. Найчастіше це зумовлює помилки під час перекладу текстів. напр., з англійської: accurate (точний), magazine (журнал), figure (цифра), dramatic (несподіваний, яскравий), decade (десятиріччя), formal (офіційний), nation (народ, країна), sabotage (диверсійний акт), popular (народний), з французької: artiste (художник) та ін.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Стилістична диференціація лексики української мови

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 3612; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.158.55.5
Генерация страницы за: 0.006 сек.