Особливості правового статусу військовослужбовців 15 хв

Основоположним принципом правового статусу військовослужбовця є непорушність його статусу людини і громадянина. “Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України ”, - говориться в ст.2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ”. Ст. 18 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вказує “Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України”.

Відносно правового статусу військовослужбовців поширюються положення і ст.22 Конституції України: “Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.”

Ст.9 Статуту внутрішньої служби містить наступне положення “Військовослужбовці Збройних Сил України, користуються правами й свободами громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, військовими статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами”.

В актах законодавства, статутах, порадниках тощо визначаються особливі обов’язки військовослужбовців. Порівнюючи відповідні аспекти законодавства СРСР та сучасні нормативно-правові акти України, можна зробити висновок про певний крок уперед саме в частині забезпечення основних прав і свобод людини в умовах військової служби. Так, в Статуті внутрішньої служби Збройних Сил СРСР в обов’язки військовослужбовців входило наступне: “ніщо, навіть загроза смерті, не можуть заставити військовослужбовця здатися у полон”. Іншими словами, не визнавалося природне право людини на життя. Нічого подібного не містять Статути Збройних Сил України. Більше того, “військовослужбовець зобов’язаний знати і неухильно додержуватися прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права”. (ст.15 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України). У відповідності з нормами міжнародного гуманітарного права військовополонені підлягають захисту як жертви збройних конфліктів, на них поширюються відповідні положення Женевських конвенцій 1949 року та двох Додаткових Протоколів до них 1977 року. Можна зробити висновок, що військовослужбовці Збройних Сил України, хоча це прямо і не зазначено в нормативних актах, мають права на полон. І це є своєрідна форма (носій) реалізації (забезпечення) невід’ємного права людини на життя.

Дата добавления: 2014-01-07