Психологічна експертиза впливу тяжкої обставини

Психологічна експертиза впливу насильства

«Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним» (частина 1 ст. 231 ЦК).

Зміст цієї правової норми потребує ана­лізу психологічного змісту явищ психічно­го насильства, психічного тиску і психоло­гічного примусу. У цьому контексті йде­ться про ті аспекти вищезгаданих явищ, що стосуються впливу з метою спонукання людини до дій, які ґрунтуються на емоціях страху, усупереч її мотивам і бажанням, проти її волі. У такий спосіб психологіч­ним чинником, що спонукає людину вчи­нити правочин, виступає страх. Він, як правило, може бути обумовлений прямими й непрямими погрозами, залякуванням. Змістом психологічного тиску може бути погроза здійснити насильство, погроза по­збавити людину важливих для неї жит­тєвих цінностей, а також фрустрації акту­альних потреб.

Страх – це емоція, котра виникає в си­туаціях, що загрожують біологічному чи соціальному існуванню людини. Залежно від інтенсивності джерела погрози стан страху може варіюватися в досить широко­му діапазоні: побоювання, страх, переляк, жах. Адаптивна роль страху полягає в то­му, що він попереджає про небезпеку і спонукає шукати шляхи виходу з ситу­ацій, пов'язаних із такою небезпекою. Вчинення правочину в таких випадках і є одним із варіантів виходу з небезпечних ситуацій у разі психологічного тиску, по­грози. Якщо джерело небезпеки є невизначеним чи неусвідомленим, то такий пси­хічний стан називають тривогою.

Слід зазначити, що страхи можуть бути обґрунтованими і необґрунтованими. Пси­хологічна експертиза обґрунтованості та­ких станів і зв'язок їх із діями відповідача дозволяє відповісти на запитання щодо на­явності підстав для цивільно-правової від­повідальності. Необґрунтовані страхи мо­жуть обумовлюватися особистісними влас­тивостями, такими, як тривожність, по­мисливість, підозрілість, боязливість тощо.

Отже, психологічна експертиза впливу насильства, тиску, примусу передбачає аналіз особистісних властивостей, психіч­них станів у момент укладання угоди, їх­ній зв'язок із діями відповідача, аналіз мо­тивів поведінки потерпілої сторони тощо.

Ще однією підставою для визнання пра­вочину недійсним є його вчинення під впли­вом тяжкої обставини. «Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, мо­же бути визнаний судом недійсним незалеж­но від того, хто був ініціатором такого пра­вочину» (частина 1 ст. 233 ЦК).

Поняття «вплив тяжкої обставини» ста­не зрозумілим, якщо звернемося за пояс­ненням до теорії стресу. Психологічний аналіз змісту поняття «стрес» робить мож­ливим обґрунтування впливу тяжкої обста­вини (чи сукупності тяжких обставин).

Термін «стрес» використовують для по­значення великого кола станів людини, що виникають як реакція на різноманітні екс­тремальні впливи (стресори). Розрізняють фізіологічні (надмірне фізичне наванта­ження, висока чи низька температура, бо­льові стимули тощо) і психологічні стресо­ри (погроза, небезпека, образа, інформа­ційне перевантаження тощо). Стрес вияв­ляється на трьох рівнях; фізіологічному, психологічному і поведінковому. Різні форми стресових станів призводять до змін у функціонуванні психічних процесів, емо­ційних зрушень, трансформації мотивів дії, порушень рухової й мовної поведінки.

Одним із, видів стресових станів є трав­матичний стрес. Цей стан є інтенсивним та довготривалим і виникає у відповідь на сильні, несподівані, значущі для людини події, пов’язані з загрозою життю. Однією з психологічних характерис­тик травматичного стресу є усвідомленість травматичної події і стану, до якого ця по­дія призводить.

Психологи встановили, що найбільш сильними є так звані «людські стресори». Найтяжчими подіями вважають: смерть од­ного із подружжя, смерть дитини, судовий розрив шлюбу, смерть близького родича, фізичну травму чи хворобу, звільнення з ро­боти, вихід на пенсію, зміну в стані здоров'я члена родини, фінансові проблеми тощо. Су­купність цих тяжких для людини подій спричиняє інтенсивний і тривалий стрес з важкими наслідками.

Інтенсивність стресу залежить не тільки від зовнішніх обставин, а й від особис­тісних властивостей людини, таких, як локус контролю, психологічна стійкість, са­мооцінка тощо. Однак слід зазначити, що при впливі несподіваних і особливо значи­мих для особи тяжких обставин роль ін­дивідуально-психологічних властивостей є меншою, ніж за неінтенсивного, слабкого і поступового впливу стресорів.

Оцінка травматичного стресу і його на­слідків є також предметом психологічної експертизи моральної шкоди.

Дата добавления: 2014-01-07