Соціальна робота з військовослужбовцями

Технологія й методи соціальної роботи з національними меншинами

Національні меншини – це ті національні групи, які мешкають за межамисвоєїтитульної території. Поняття «меншість» у сполученні з прикметником «національне» вказує не «на чисельність, тому що за абсолютною чисельністю» воно може в багато разів перевищувати чисельність тих народів, які мають свою національну територію і яких не відносять до категорії меншин. Наприклад, українці, чисельністю близько 4,5 млн. чоловік, складають національну меншину в Росії, тоді як, приміром, карели (чисельність 124 тис.) входять до корінного населення (корінні народи) Росії. Тому росіяни, білоруси, поляки, євреї й багато інших етносів України именуються національними меншинами, тому що мешкають за межами своїх державних територій. Визначення за територіальною ознакою прийняте всіма державами без винятку.

Виникнення національних меншин (діаспори) невідривне від етнічної історії людства й відбувається в результаті етнічної (у т.ч. примусової) міграції.

У світі практично немає жодної держави, позбавленої необхідності вирішувати проблеми некорінного, діаспорного населення. У цьому відношенні дуже важливо дотримуватися міжнародних документів, що стосуються національних меншин. У першій статті Загальної декларації прав людини зазначено: «Усі люди народжуються вільними й рівними у своїй гідності і правах. Вони наділені розумом і совістю й повинні діяти стосовно один одного в дусі братерства».

Соціальна робота з національними меншинами полягає в тому, щоб адаптувати представників етносу або етнічної спільноти до місцевих умов, улаштувати їх у новій обстановці, надати їм можливість для роботи й навчання. Інший напрямок цієї роботи – надання їм допомоги в збереженні національної ідентичності, у превенції втрати своїх звичаїв, традиції, психології й культури.

Сама специфіка професійної діяльності, пов'язана з військовою службою, містить у собі визначені об'єктивні, а в пострадянських державах і суб'єктивні, чинники, які негативно впливають на військовослужбовців і виконання ними визначених функцій. Проблеми військових (і їхніх сімей) обумовлені покладеними на них обов'язками щодо збройного захисту держави, що передбачає виконання поставлених завдань у будь-яких умовах, у тому числі з можливим ризиком для життя. Особливу групу становлять проблеми учасників війни і збройних конфліктів та їх реадаптація до мирного життя. Сім'ї військовослужбовців зазнають усіх проблем, характерних для будь-яких сімей, проте в них є і власні труднощі (малозабезпеченість, постійна загроза здоров'ю, працездатності, працевлаштуванню, освіті дітей, житлова проблема й багато інших).

Цілі соціальної роботи з даною категорією клієнтів у найзагальнішому вигляді полягають у тому, щоб відновити фізичні й психічні сили військових, скорегувати їхні особистісні установки, навчивши терпляче ставитися до примусового спілкування з іншими; внести елементи соціальної справедливості в субординаційні стосунки, характерні для військової служби. Завдання соціальної роботи з військовими, які несуть службу за контрактом, – соціальне та юридичне консультування з усіх питань, пов'язаних з їхніми правами й можливостями до і після звільнення, правами членів їхніх сімей, захист їхніх інтересів перед командуванням частини, вищими інстанціями, органами місцевої влади; соціально-педагогічна допомога дітям військовослужбовців, проведення педагогічної корекції з метою ліквідації труднощів у навчанні, усунення виховних дефектів, соціальної реадаптації дітей і підлітків, що мають проблеми; забезпечення сприятливих соціально-побутових і соціально-економічних умов для військових; розвиток соціальних комунікацій, ліквідація міжособистісної спрямованості конфліктів, об’єднання військових колективів; соціально-економічна робота, організація самодопомоги і взаємодопомоги сімей військовослужбовців, розвиток елементів малого виробництва й бізнесу, кооперативних форм праці; розвиток спеціальної системи сімейного консультування й сімейної терапії; навчання й перенавчання звільнених у запас військових і їхніх дружин цивільним професіям, що користуються попитом на ринку праці, правильна психологічна орієнтація й корекція очікувань, підготовка до неминучої зміни способу життя; організація регулярної культурно-дозвільної діяльності, рівний до неї доступ.

Дата добавления: 2014-01-07