Р. – заходи в галузі ОСВІТИ. Тема: Культура України в ХХ столітті

План

Тема: Культура України в ХХ столітті

Лекція № 7

Запитання та завдання

1. Як вплинули суспільні події початку ХХ ст. на розвиток української культури?

2. Які модерністські течії ви знаєте?

3. Розкрийте основні риси модернізму.

4. Охарактеризуйте розвиток архітектури та образотворчого мистецтва України пер. пол. ХХ ст.

5. Як розвивалась українська література ХХ ст.?

6. Розкрити історію українського кіно.

7. Проаналізуйте ваш улюблений фільм.

8. Що таке «масова» та «елітарна» культура?

9. Які основні риси постмодернізму?

10. Які напрямки сучасної естрадної музики ви знаєте?

11. Розкрийте історію розвитку телебачення.

12. Охарактеризуйте український авангард початку ХХ ст.

13. Як вплинула політика українізації на розвиток української культури?

14. Охарактеризуйте літературний процес країни у 20-30-х рр. ХХ ст.

15. Проаналізуйте розвиток українського кінематографа в пер. пол. ХХ ст.

16. Яких змін зазнала освітня система України у першій половині ХХ ст.

17. Охарактеризуйте літературну дискусію 1925-28 рр. в Україні.

18. Як розвивалася українська культура під час Другої світової війни?

19. Що таке соціалістичний реалізм?

20. Що таке тоталітаризм?

21. Яке значення громадської діяльності «шістдесятників»?

Література

1. Баканурський А.Г. Культурологія: Курс лекцій. – К., 2004..

2. Виткалов В.Г., Митровка М.М. Українська культура: Навчально-методичний посібник. – Рівне: Волинські обереги, 2001. – 186 с.

3. Гречанко В. А. Історія України. Всесвітня історія ХХ ст. – Х., 1998.

4. Донцов П. Дві літератури нашої доби. – Львів, 1991.

5. Жулинський М. Г. Із забуття – в безсмертя. – К., 1990.

6. Історія української архітектури / Ред. В.І. Тимофієнко. – К.: Техніка, 2003. – 472 с.

7. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: Знання, 2002. – 356 с.

8. Матвієнко Л. П., Михайлик А. Г., Макаренко О. П. Культура Південноукраїнського регіону. Питання міжетнічної комунікації: Навч. посіб. – Миколаїв: Вид-ць Прокопчук Т.Ю., 2010. – 332 с.

9. Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури. Навч. посіб. – К.: Знання, 2000.- 360с.

10. Попович М. Нарис історії культури України. – К.: Артек, 1998. – 728 с.

11. Хоменко В. Я. Українська і світова культура: Підручник. - К.: Україна, 2003. – 336.

1. Українська культура періоду громадянських протистоянь (1917 - 1920).
2. Український культурний ренесанс 20-х років.
3. Культура в умовах утвердження тоталітаризму 30-х років.
4. Культура у роки воєнних випробувань.
5. Українська культура повоєнних десятиліть.
6. Українська культура в роки кризи авторитарного режиму.

ХХ століття – новітній період розвитку української культури, насичений різноманітними історичними подіями, різкою зміною політичних режимів та соціально-економічних ситуацій. Він поділяється на етапи:

1) коротка доба відновлення української державності (1917 – 1920 рр.), коли було створено принципово нові умови для розвитку української національної культури, але поступ культури відбувався в період гострого військово-політичного протистояння, громадянської війни та іноземної військової інтервенції;

2) радянський етап (1921 – 1991 рр.) включає в себе:

- добу злету 20-х років покоління «розстріляного відродження», яке вже в 30-ті рр. зазнало тотальних репресій не тільки проти митців, працівників культури, але й звичайних її носіїв;

- добу «відлиги» з рухом так званих «шестидесятників»;

- добу подальшої русифікації та утисків української культури;

3) етап розбудови незалежної України і відродження національної культури, який триває досі й знаменує початок її нового поступу.

1. Українська культура періоду громадянських протистоянь (1917 - 1920).

І. Політика Тимчасового уряду, що утворився внаслідок перемоги Лютневої революції 1917 р. відкрила реальні можливості для відродження української мови та школи:

- розпорядження про навчання в початкових школах українською мовою;

- дозвіл на відкриття 2 держ. укр. гімназій;

- дозвіл на відкриття 4 кафедр українознавства в університетах.

ІІ. Політика Центральної Ради (представницький політичний орган українського народу, утворений 7 березня 1917):

- відродження рідної мови і школи проголошено головним завданням освітньої політики;

- українські школи відкривалися за громадські й народні кошти (за підтримки громадських організацій: товариства шкільної освіти, товариства «Просвіта», вчительських організацій);

- створено генеральний секретаріат (міністерство) народної освіти, який узгоджував всю роботу;

- у нижчих і вищих початкових школах процес ішов без перешкод;

- в середніх і вищих навч. закладах чинили опір батьки та ряд вчителів (далось в знаки 250-річне російське панування);

- проведено 2 Всеукраїнських учительських з’їзди (квітень і серпень 1917 р.), які постановили:

* заснування нових (укр.) гімназій;

* у всіх середніх школах вводяться обов’язковими предмети українознавства: укр. мова та література, географія та історія України;

* відкривалися паралельні класи для нацменшин;

* у ВНЗ відкрити ще 2 кафедри: історії укр. мистецтва та історії укр. етнографії;

- 18 березня 1917 р. відкрито Першу українську гімназію ім. Т. Шевченка /всього – 39 у 1917 р./ (відсутність власного приміщ., ІІ зміна, відсут. держдопомоги);

- реорганізація ВНЗ: відкриття паралельних курсів укрмовою та заснування нов. укр. ВНЗ. Відкриваються:

** перш. Укрїнський нар.універ. в Києві (5 жовт.1917) – 3 факультети: іст-філол., фіз-мат, юр. та підг.курси – в приміщ. унів. ім. Св. Володимира;

** Педагогічна академія в Києві (7 лист.1917);

** Академія мистецтв (22 лист. 1917) – пер. вищ. худ. школа в Укр. ЇЇ мета: піднесення нац.мистецтва до світового рівня, виховання покоління митців, що здійснять це завд. Першим ректором був Ф.Кричевський, професорами – укр.худож. М.Бойчук, В. Кричевський, В. Нарбут, О.Мурашко та ін.

** друг. Український нар. універ. в Полтаві (21 квіт.1918) – 2 фак: іст-філол., економіко-правничий. (Відкр. на кошти місц.«Просвіти»).

Отже, незважаючи на складні політичні умови, з березня 1917 – до квітня 1918 р. були закладені фундаментальні засади відродження системи нац. серед. та вищ. освіти.

1918 р. – заходи в галузі ОСВІТИ і МИСТЕЦТВА

ІІІ. Політика уряду Української держави гетьмана Павла Скоропадського (прийшов до влади 29 квітня 1918 р.):

- українізація зіштовхувалась з опозицією;

- велика увага приділялась підготовці україномовних вчителів для учит. семінарій;

- в поч. шк. – ситуація позитивна;

- випущено кілька млн. Підручників для поч. шкіл;

- в СШ, особливо міських, складна ситуація (за рах. опору батьків, вчит.);

- гетьманське Міносвіти організовує нові укр. гімназії (а не українізувати російські!);

- три укр. приват. гімназії (орг. ще Центр. Радою) прийнято на держ. кошти – 1918р.;

- відкр. 54 укр. гімназії у міс. та селах, наприкінці гетьм. доби їх було близько150;

- у російськомовних гімназіях введено обов. предм. - укр.мову, іст.укр.літ., історії та географії України;

- відкр. в Києві перш. Державний університет (6 жовт.1918);

- відкр. в Кам’янці-Подільському – друг. Український університет (22 жовт.1918);

- вчителі оголошувались державними службовцями та мали скласти професійну присягу на вірність УНР;

- засновано кілька великих укр. видавництв;

- засновано Державний український архів;

- засновано Український історичний музей;

- засновано Українську національну бібліотеку (згодом вона могла конкурувати з кращими бібл. Європи);

- засновано Українську академію наук (24 листопада 1918), де було 3 відділи: іст-філол, фіз-мат, соціально-економічний. Перш. президентом був М. Грушевський, згодом видат. вчен., проф. хімії Володимир Вернадський;

- засновано Національну галерею мистецтва;

- засновано Український театр драми та опери;

- засновано Українську державну капелу;

- засновано державний симфонічний оркестр.

ІV. В роки громадянської війни с творились несприятливі умови для розвитку культури. Припинили роботу багато культосвітніх закладів. Інтелігенція боролись за власне виживання. В мистецтві актуалізується плакатна графіка /І. Падалки, Т. Бойчука/.

V. Після встановлення радянської влади у сфері культури починає здійснюватись «культурна революція». Ідеологізація культури почалася зі створення в лютому 1919 р. наркомату агітації і пропаганди в укр. радянському уряді.

Дата добавления: 2014-01-07