Освітньо-виховна мета

Тема уроку.

Оформлення плану-конспекту уроку української літератури

Зразок

Урок № ………. Дата ……… Клас…..

1. Тема уроку.

2. Загальноосвітня мета.

3. Розвивальна мета.

4. Виховна мета.

5. Тип уроку.

6. Засоби навчання (Обладнання уроку і ТЗН).

7. Епіграф.

8. Ланцюжок навчальних ситуацій (план уроку).

9. Хід уроку.

10. Тези чи конспект уроку.

Хід уроку

Діяльність учителя	Діяльність учнів
Етапи (навчальні ситуації). Мета. Прийоми роботи. Зміст роботи.

Але найдосконаліша схема, план уроку не забезпечать його ефективності без використання творчого підходу. Учитель повинен сам сформулювати тему, дібрати епіграф, визначити мету, обладнання та ТЗН, передбачити логічну послідовність навчальних ситуацій, тобто детально продумати хід уроку. Це ваш урок. Зупинимося коротко на кожному елементі.

Формулювання теми уроку, яка пропонується учням, може істотно відрізнятися своїм звучанням від теми календарно-тематичного плану та класного журналу. У шкільній документації допускається формулювання теми в науково-діловому стилі. Учням маємо право сформулювати в художньому, щоб зацікавити тим, про що буде йти мова. Наприклад, замість «Життєвий і творчий шлях В.Стефаника» можемо подати таке звучання «Відкриття Василя Стефаника як людини і як письменника». Можуть бути і такі теми: «Як творяться вірші?» (Основи віршування), «Вчімося у поетів красномовству» (Індивідуальний стиль поета), «Що за диво ці казки?» (Види казок. Специфічні особливості народної та літературної казки) тощо. Робота із темою може бути навчальною ситуацією на уроці.

Освітньо-виховна мета складається з трьох частин.

1. Навчальна мета (або дидактична) – аспект необхідної суми знань. Найтиповіша помилка, що трапляється у формулюванні навчальної мети – лексична. Наприклад, «Ознайомити учнів із життям і творчістю О.Довженка», «Познайомити учнів з історією створення роману «Чорна рада» П. Куліша», «Ознайомити учнів зі змістом роману «Собор» Олеся Гончара» …

Які ж конкретні дії вчителя та учнів, спрямовані на реалізацію поставленого навчального завдання, передбачено словом «ознайомити» чи «познайомити»? Воно означає лише «назвати і представити когось комусь». А хіба це може бути метою сучасного уроку літератури? Подібне формулювання ще в зав’язці знищує природне прагнення до глибокого творчого пізнання.

Доречніше використати такі слова – пізнати, простежити, розкрити, показати, опанувати, осягнути, збагнути, вчити, підвести до розуміння та ін. Формулюванням навчальної мети ми передбачаємо використання методів, прийомів на уроці. Пропоноване формулювання вказує на те, що на уроці учитель звернеться не лише до репродуктивного, а й до евристичного та дослідницького методів навчання. Уже на початку уроку учні отримають настанову на творче мислення:»… простежимо і спробуємо зрозуміти особливості життєвого і творчого шляху Остапа Вишні», «… відкриємо історію написання першого в українській літературі історичного роману «Чорна рада» Пантелеймона Куліша» тощо Навчальна мета оголошується на уроці, формує мотивацію навчальної діяльності учнів. Позбавлений навчальної мети урок літератури втрачає сенс, стає неповноцінним. Визначаючись із дидактичною метою, звертаємо увагу на тему уроку, зміст, завдання, а також уважно вивчаємо анотацію програми до теми та програмову рубрику «Вимоги до знань учнів».

2. Розвивальна мета – аспект розвитку вмінь і навичок.

Ця частина освітньо-виховної мети не оголошується учням, але її визначення на підготовчому етапі допоможе логічно й послідовно вибудувати систему розвитку необхідних умінь у процесі ефективного сприйняття школярами курсу літератури й подальшої самостійної літературної освіти.

Програми, на жаль, не мають рубрики «на допомогу вчителю», отож йому самому потрібно складати цю систему відповідно до класу й теми, спираючись на програмову рубрику «учні повинні вміти». Вибудовуючи систему формування умінь, керуємося принципом лінійності, наступності, доступності тощо. З року в рік ускладнюємо найпростіше, з чого починали свою роботу.

Творчий учитель уже на початковому етапі повинен чітко бачити кінцевий результат, а головне – шлях до нього. Головне завдання вчителя – сформувати аналітичні уміння у своїх вихованців.

3. Виховна мета. Навчання і розвиток учнів нерозривно пов’язані з їхнім вихованням. Учитель повинен продумати чітку відповідь на запитання:»Який вплив на учнів справить науково-художня інформація уроку?»

Загальну мету курсу української літератури – виховання всебічно розвиненої особистості, свідомого громадянина своєї держави, творчу, самостійно мислячу особистість, необхідно конкретизувати щоуроку відповідно до навчального матеріалу, тобто змісту уроку.

Дата добавления: 2014-01-07