Епіграф уроку

Обладнання уроку і ТЗН.

Цю рубрику легко планувати й виконувати задумане, якщо кабінет української літератури має:

- достатню кількість підручників, хрестоматій;

- словники всіх типів;

- фахові газети й журнали;

- набори портретів письменників, ілюстрації до творів;

- фонотеку, фільмотеку, відео- та аудіотеку;

- велику розсувну дошку, на якій можна все розташувати й записати певну інформацію.

Добирати матеріали треба лише ті, що несуть корисну й цікаву інформацію, яка допоможе досягти освітньо-виховну мету. Якщо такий матеріал є, то треба продумати, за рахунок чого його вводити до плану, що скоротити, а що, може, й зняти. Слід пам’ятати, що вагоме місце на уроці літератури повинен мати сам художній твір.

Тема стисло виражає зміст уроку, епіграф – головну думку, накреслює шляхи до її розкриття. До епіграфа впродовж уроку можна звертатися кілька разів: на початку, коли визначаються завдання уроку; протягом уроку, коли завдання вирішується; наприкінці, коли підбиваються підсумки.

Епіграф записується на дошці під темою праворуч (лапки не ставляться, праворуч внизу – ініціали та прізвище автора).

Учитель виразно читає епіграф і після невеличкої паузи пропонує учням прокоментувати почуте, записати у зошит. Із епіграфа легко створити проблемну ситуацію, над якою працювати протягом усього уроку. Отже, епіграф впливає на створення емоційного настрою в учнів, визначення мети уроку, вибір шляхів і засвоєння теми.

У ролі епіграфа можуть використовуватися крилаті вислови, поетичні рядки, висловлювання філософів, літературознавців, поетів, політиків тощо. Епіграф до уроку можуть добирати й учні класу, не лише учитель. Для цього можна порадити учням вести окремий зошит, куди записувати слова відомих мудрих людей, крилаті вислови тощо. Цим школярі збагатять свій словниковий запас, навчаться лаконічно й точно висловлюватися, переконливо вести дискусію та ін.

5. Тип уроку.

Основною формою навчально-виховної роботи в школі є урок. Сьогодні згідно з вимогами концепції літературної освіти учнів необхідно змінювати традиційні рамки уроку, посилювати його місткість, підвищувати рівень індивідуалізації навчання і самостійної роботи учнів, розвивати їх творчу активність. У працях сучасних методистів сформульовані основні вимоги до уроку літератури, які орієнтують учителя на те, щоб кожен його урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів учнів, набуттю навичок самостійного поповнення знань, прищеплював любов до праці

На уроках літератури на перший план можуть ставитися різні завдання: засвоєння нової інформації, систематизація й узагальнення засвоєних знань, самостійне виконання учнями завдань з метою перевірки їхніх знань, умінь і навичок тощо. Відповідно до дидактичної мети уроку визначається його тип. Проблема типології недостатньо вивчена в педагогічній науці. Сьогодні немає загальновизнаної єдиної класифікації уроків літератури, хоч методистами зроблено безліч спроб її створити.

Проблема класифікації уроків має не тільки теоретичне, а й практичне значення.

У сучасні й дидактиці та окремих методиках існують різні погляди на типологію уроків. Особливий інтерес викликає класифікація типів уроків М.Махмутова. Вона ґрунтується на завданнях організації, а типи поділяються на види, виходячи з форм реалізації методів навчання. Враховуючи це, автор дає таку класифікацію типів уроків:

- вивчення нового навчального матеріалу (урок-лекція, урок-бесіда, кіноурок, урок із застосуванням комп’ютера та ін.);

- удосконалення знань, умінь та навичок (урок самостійної роботи, семінар);

- узагальнення і систематизації (урок-бесіда, урок-семінар);

- комбінований (включає функції усіх типів уроків);

- контрольний (усі види контрольних робіт, опитування, заліки, урок самоконтролю, урок взаємоконтролю);

Класифікація М.Махмутова порушує триєдину мету навчального процесу. Спрямована на реалізацію навчання, але не зорієнтована на формування особистості.

Цікаву класифікацію за основною навчальною метою пропонує В.О.Онищук, вважаючи її найбільш зручною для практичного застосування, такою, що дозволяє чітко визначити мету, завдання і структуру кожного уроку. Він називає шість типів уроків: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок засвоєння нових умінь і навичок; 3) урок комплексного застосування знань, умінь і навичок; 4) урок узагальнення і систематизації знань; 5) урок перевірки, оцінки і корекції знань, навичок і умінь; 6) комбінований урок.

За дидактичною метою з урахуванням специфіки літератури класифікує уроки В.Я.Неділько. Він називає чотири типи уроків літератури: 1) урок вивчення нового матеріалу; 2) урок повторення, закріплення та узагальнення знань; 3) урок-бесіда з позакласного читання; 4) урок написання твору.

У методиці особливої уваги заслуговують класифікації вчених-методистів В.Голубкова, І.Соболєва, М.Кудряшова, Є.Пасічника. Вони подані у таблиці.

Класифікації типів уроків
Голубков В.В.	Соболєв І.І.	Кудряшов М.І.	Пасічник Є.А.
В основу класифікації покладено
Мета уроку та його зміст	Методи навчання, види й форми роботи, дидактичні завданння	Структура навчального предмета	Характер основних дидактичних завдань
Типи уроків літератури
Вступні заняття; читання творів; орієнтовна бесіда; аналіз тексту; вивчення додаткового матеріалу; підведення підсумків, облік	Урок-лекція; урок-розповідь; урок учнівських читань; урок вивчення тексту художнього твору; урок самостійної роботи учнів; урок складання планів; урок письмової роботи; урок із використанням ТЗН або закріплення; урок-бесіда за творами для позакласного читання; урок-диспут; урок-екскурсія	1. Уроки вивчення художніх творів: - урок художнього сприйняття; - урок поглибленої роботи над текстом твору; - уроки, які узагальнюють вивчення творів. 2. Уроки вивчення основ теорії та історії літератури: - урок формування теоретико-літератур-них понять; - уроки вивчення наукових, літератур-но-критичних статей; - уроки за біографією письменника; - уроки за історико- літературними матеріалами; - уроки узагальнення, повторення, опитування. 3. Уроки розвитку мовлення: - уроки творчих робіт, складених на основі життєвих вражень та на літературні теми; - уроки усних оповідань, усних відповідей та доповідей; - уроки навчання писемного мовлення (творам); - уроки аналізу пис. творів.	Уроки засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь та навичок; Уроки узагальнення і систематизації; Уроки контролю знань, умінь та навичок; Комбінований урок

Питання класифікації типів уроків на сьогоднішній день відкрите, тобто сучасні методисти, враховуючи специфіку сучасності, висувають свої варіанти типів уроків. Так, В.Шуляр подає таку класифікацію (з урахуванням дидактичної та мистецької мети для 5-9 класів):

1. Настановчо-мотиваційний урок:

- увідний;

- вступний.

2. Урок вивчення життєпису письменника:

- авто- та біографічна оповідка (5-7 класи);

- замальовки життєпису письменника (5-8 класи);

- розповідь про життя та творчість письменника (7-9 класи).

3. Урок вивчення та аналізу художнього твору:

- духовно-естетичне сприйняття твору (5-7 класи);

- художнє сприйняття та осмислення твору (5-8 класи);

- аналітико-синтетична робота над текстом (7-9 класи).

4. Урок вивчення теорії літератури та літературно-мистецьких явищ:

- контекстне вивчення теоретико-літературних понять (5-9 класи);

- формування теоретико-літературних понять (5-9 класи);

- вивчення теоретико-літературних тем (5-9 класи).

5. Урок розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності:

- художнє (виразне) читання текстів твору;

- складання та написання творчих робіт;

- творча, мистецька діяльність учня-читача;

- аналіз літературно-творчих робіт.

6. Урок позакласного читання та літератури рідного краю:

- вступний урок-презентація;

- урок-спілкування за прочитаним твором;

- урок-діалог за проблемою твору;

- урок-відгук за прочитаним твором;

- підсумково-рекомендаційний урок.

7. Урок системно-узагальнюючого повторення літературного матеріалу:

- літературної теми, розділу, курсу літератури.

8. Урок рефлексивно-корективного контролю, урок контролю знань, норм і цінностей із літератури:

- вихідний, поточний, тематичний, підсумковий.

Типологія уроків має певне значення в організації навчально-виховного процесу. Врахування типу уроку літератури дає змогу чіткіше визначити його мету, методику, передбачити різноманітні форми, методи і прийоми вивчення літератури.

Урок літератури як педагогічне явище має свій склад і структуру. Його структура визначається змістом, метою і завданнями уроку. Обираючи структуру, слід враховувати те, що послідовність опитування, пояснення, закріплення та узагальнення залежать від змісту навчального матеріалу. Як правило, з пояснення нового матеріалу вчителі починають особливо вагомі та складні теми, мало пов’язані з попередніми. Намагаючись подолати пасивність учнів на уроках, словесники нерідко змінюють структуру уроку шляхом створення проблемних ситуацій, пізнавальних дискусій тощо.

В усіх типах уроку можна виділити певні вузлові елементи, які впливають на вибір його структури. Наведемо приклад типів уроків та їхніх структур (за Є.А.Пасічником).

1. Структура уроку засвоєння нових знань

Дата добавления: 2014-01-07