Етичний кодекс психолога

Значні вимоги ставляться до моральної сфери особистості психолога. Систему моральних норм його діяльності регламентує Етичний кодекс психолога.

Етичний кодекс - це збірник моральних правил поведінки, на базі яких будується діяльність і взаємини людей в тій чи іншій сфері діяльності та спілкування. Етичний кодекс ґрунтується на нормах моралі, а не права. Його порушник не притягується до юридичної відповідальності, але дотримання Етичного кодексу є ознакою професіоналізму. Недотримання - викликає осуд колег, аж до дискваліфікації. Джерелами норм етичного кодексу є: філософія, релігія, культура, звичаї, традиції, ідеологія, політика, як сфери або атрибути людської діяльності, що задають базові принципи моралі для створення і функціонування етичного кодексу.

Етичний кодекс психолога було прийнято 20 грудня 1991 року на першому Установчому з'їзді Товариства їм психологів України.

Прийнятий кодекс є сукупністю етичних норм та правил поведінки, які склалися в психологічному і педагогічному товаристві, регулюють його діяльність і сприяють більшефективному та успішному здійсненню психологами професійної діяльності.

Етичний кодекс складається з 7 розділів:

1. Відповідальність.

2. Компетентність.

3. Захист інтересів клієнта.

4. Конфіденційність.

5. Етичні правила психологічних досліджень.

6. Кваліфікована пропаганда психології.

7. Професійна кооперація.

При Товаристві психологів України створена Комісія з. піки, яка стежить за додержанням Етичного кодексу та здійснює роботу, спрямовану на правильне його тлумачення.

До основних принципів роботи психолога відносять:

1. Принцип професійної компетентності. Відповідно до цього принципу психолог повинен чітко усвідомлювати свої можливості й діяти в межах рівня професійної підготовленості. Цей принцип вимагає від психолога того, щоб він брався за рішення тільки тих питань, з яких він професійно обізнаний, і для рішення якихволодіє практичними методами роботи.

2. Принцип ненанесення шкоди людині. Організація роботи психолога повинна бути такою, щоб ні її процеси, ні її результати не наносили шкоди людині, її здоров'ю, моральному або соціальному стану. Дляцього психолог формулює свої рекомендації, організує зберігання, використання й публікацію результатів дослідження тільки таким чином, щоб вони застосовувалися тільки в рамках завдань, поставлених замовником.

3. Принцип об'єктивності.

Неприпустимо упереджене відношення до клієнта, яке б суб'єктивне враження він не справляв своїм виглядом, світоглядом, переконаннями, юридичним або соціальним станом. Психолог повинен займати об'єктивну позицію стосовно клієнта, що не залежить від суб'єктивної думки, або вимог третіх осіб. Психолог у своїй діяльності зобов'язаний керуватися тільки інтересами справи. Важливо вміти розмежовувати сферу особистого й професійного життя, і не переносити свої особисті відносини й проблеми на професійну діяльність. Небажаними так само є тісні відносини між психологом і клієнтом.

4. Принцип поваги до клієнта.

Важливо відчувати внутрішній світ клієнта як свій власний. Приймай людину такою, якою вона є. Будьте таким, яким ви є насправді. Це викликає довіру. У гуманістичній психології мова йде про таку установку терапевта, як «безумовне прийняття», варто мати на увазі що вона ставиться до почуттів клієнта й аж ніяк не припускає схвалення всієї його поведінки. Неприпустиме проголошення вголос негативних оцінок і навішування ярликів.

5. Дотримання професійної конфіденційності. Психолог повинен зберігати конфіденційність психодіагностичних методик. Це значить, що професійні методики не повинні потрапляти в руки непрофесіоналів. Важливо вести строгий облік отриманої інформації, по-можливості, закодованої, обмежувати до неї доступ замовника й третіх осіб. Відомості, отримані від клієнта на основі довірчих відносин, не можуть бути передані без його згоди ні в які громадські, державні чи інші організації. Це професійна таємниця психолога.

Дата добавления: 2014-01-07