Методологія і перспективи розвитку

Розвиток інженерної психологія обумовлено об'єктивними передумовами, пов'язаними зі зміною характеру взаємодії людини і техніки. У всьому різноманітті своїх проявів техніка утворює частину суспільного буття. При цьому сутність її може бути розкрита тільки у зв'язку з трудовою діяльністю людини. Історично техніка формується насамперед як доповнення, як засіб і знаряддя здійснення людської діяльності. Думка про те, що машини можуть з часом ПОВНІСТЮ замінити людську працю, на наш погляд, необґрунтоване. Як підкреслював Б.Ломов, навіть найсучасніша технічна система завжди є і залишиться в майбутньому лише як знаряддя праці, за допомогою якого людина впливає на природу, змінюючи останню відповідно до заздалегідь поставленої ним метою.

Виникнення інженерної психології прийнято пов'язувати з організацією в жовтні 1959 р. в ЛДУ лабораторії індустріальної психології, керівником якої був Борис Федорович Ломов (1927- 1989). Але ще в 1920-1930 рр.. у вітчизняній психології (особливо в авіаційній) проводилися дослідження, що підготували підгрунтя для "офіційного народження" інженерної психології. Широку популярність здобула монографія Б. Ломова "Людина і техніка" яка вийшла у 1963 р. у видавництві Ленінградського університету. Вона стала програмною науковою працею, й послужила поштовхом до проведення широких досліджень теоретичних і прикладних питань інженерної психології.

Характер сполучення людини з технічними засобами послідовно змінювався в напрямі його ускладнення: від використання гарматної й машинної техніки до автоматизації. Якщо на етапі гарматної техніки всі найважливіші функції в процесі праці виконувалися самою людиною, то на сучасному етапі науково-технічної революції, що почалася в середині ХХ ст. та пов'язане з процесами автоматизації, людина навчилася передавати технічним засобам виконання не лише фізичних, а й низки інтелектуальних функцій. І відповідно до зазначених особливостей розвитку техніки змінювалася й інженерна психологія.

На першому етапі розвитку інженерної психології увагу дослідників було зосереджено на вирішенні корінних питань, пов'язаних з вивченням психологічних закономірностей прийому і переробки людиною, що надходить, прийняттям рішення, здійсненням керуючих впливів, оптимальним розподілом функцій в системах "людина - машина", розробкою психологічних вимог до елементів техніки, робочого місця людини та ін. Цей етап розвитку інженерної психології називають етапом активного накопичення емпіричного матеріалу, який згодом ліг в основу відповідних практичних та методичних рекомендацій, інженерно-психологічних нормативів, практичних посібників, довідників, підручників, монографій.

У цей же період уточнювався характер взаємозв'язку інженерної психології з іншими науками. Так, у вирішенні своїх завдань інженерна психологія спиралася передусім на загальну і експериментальну психологію, гігієну та психологію праці, соціальну психологію, технічну естетику. Інженерна психологія як нова галузь практичної психології виникла на рубежі наук з вираженим акцентом на психологічний зміст та практичну спрямованість. При цьому на відміну від інших галузей і напрямів практичної психології вона створена на стику гуманітарної і технічної сфери знань і використовує принципи і методи обох сфер, поєднуючи їх у технічно орієнтований прикладний напрям практичної психології.

На межі 60-70-х років інженерна психологія виходить на новий етап свого розвитку. На цьому етапі в інженерній психології відбувається помітний і принциповий поворот від так званої середньорозрахункової (по суті знеособленої) людини до конкретної людини за пультом управління з її індивідуальною своєрідністю. Інженерна психологія переходить до вивчення широкого кола проблем, що стосуються людини як особистості та індивіда, а також як суб'єкта праці, спілкування та пізнання.

Одним з головних результатів цього періоду розвитку стає розробка концепції системного підходу в психології.

Проникнення ідей системного підходу в інженерну психологію знайшло відображення у переході від вивчення людини як простої ланки, елемента систем "людина - машина" до розгляду її як складної керуючої системи. Усі види СЛМ розглядаються як клас цілеспрямованих систем, що обумовлено включенням в їх функціонування людини, яка ставить мету, визначає завдання і засоби вирішення. Таким чином, вихідним. пунктом аналізу СЛМ з позицій системного підходу стає доцільна діяльність людини.

Затвердження системного підходу до аналізу систем "людина - техніка", що прийшов на зміну розробляється на початку розвитку інженерної психологи "машиноцентричному" підходу (від машини до людини), призвело до принципової зміни методологічних позицій при аналізі систем "людина - техніка", які почали розглядатися в межах "антропоцентричного підходу" (від людини до машини). Центральним моментом при такому підході стає проектування діяльності людини в системах "людина техніка".

Про важливість інженерно-психологічного, ергономічного підходу до проектування систем «людина — машина» свідчать дані американської статистики: 40 % загальної кількості відмов при випробуванні ракет, 63,6 % - на морському флоті, майже 81 % - в авіації, що зумовлено помилками людини в управлінні.

За даними ООН щороку 250 тис. людей гинуть в автокатастрофах, а понад 7 млн. зазнають травм. Крім цього, доведено, що у близько 80 % випадків такі аварії відбуваються внаслідок неадекватних дій людини. За даними англійського психолога і соціолога Л.Г. Кларка, унаслідок нервово-психічних захворювань оператори і диспетчери АСУ втрачають працездатність у віці 40 - 45 років, що веде до значних економічних і соціальних втрат для суспільства.

Розрахунки засвідчують, що з урахуванням вимог та рекомендацій інженерної психології та ергономіки час роботи оператора може скоротитися не менше ніж на 30 %, тобто може бути підвищена продуктивність праці на 15 — 20 %.

З 70-х років розпочалась інтеграція всіх інженерно-психологічних досліджень з метою розробки методів проектування СЛМ та оцінки її функціонування, а також аналізу та оцінки ефективності спільної діяльності операторів.

Отже, впровадження і експлуатація нової техніки і технологій висунули й нові проблеми, що стали передумовою виникнення і розвитку такої галузі знань, як інженерна психологія. Перша з них — це суттєва відмінність між проектувальною та експлуатаційною надійністю системи «людина — техніка — середовище». Друга — зростання нервово-психічних захворювань, викликаних так званим «індустріальним стресом». Третя — зростання травматизму на виробництві, в транспорті та в побуті. Четверта — висока плинність кадрів через невдоволення працівника своєю працею, відсутність можливостей розвитку особистості працівника, а також наявність «психологічного бар'єру» щодо нових видів автоматизованої діяльності.

Дата добавления: 2014-01-07