Матеріал для самостійної роботи

Контрольні запитання та завдання

Теми рефератів

Питання №2

Питання №1

1. Сформулюйте завдання і напрямки досліджень інженерної психології.

2. Назвіть основні принципи системного підходу в інженерній психології.

3. Наведіть класифікацію методів дослідження в інженерній психології.

4. Який зв’язок інженерної психології з іншими науками?

1.Психологічні методи вивчення діяльності оператора.

2.Фізіологічні методи вивчення діяльності оператора.

3.Математичні методи вивчення діяльності оператора.

4.Інженерна психологія в системі наук.

1. Причини виникнення і розвиток інженерної психології.

2. Загальні проблеми різних напрямків досліджень інженерної психології.

3. Методологічні принципи і методи інженерно-психологічних досліджень.

4. Застосування ЕОМ в інженерно-психологічних дослідженнях.

1.Дайте визначення інженерної (технічної) психології розкрийте її взаємозв'язок з практичною психологією. 2. Визначте предмет вивчення інженерної психології як галузі практичної психології.

З. Сформулюйте основні теоретичні та прикладні цілі інженерної психології. 4.Назовите основні методи інженерної психології і витоки інженерної психології 5. Виділіть напрями прикладних психологічних досліджень в системах "людина-техніка".

6. Які саме міждисциплінарні знання дозволяють забезпечувати ефективність систем "людина-техніка"?

7. Як можна визначити ергономіку і предмет її вивчення?

Теми для підготовки до семінарських занять

1. Міждисциплінарні знання у забезпеченні функціонування систем "людина - техніка"

2.Основні принципи системного підходу в технічній психології.

3.Основні положення теорії управління Ф.Тейлор.

4.Законспектувати психологічний словник

Теми рефератів

1. Практична психологія в системах "людина - техніка", особливості та етапи виникнення.

2. Виникнення і розвиток інженерної (технічної) психології.

3. Інженерна психологія та науково-технічний прогрес.

5. Систематизація наук, які досліджують людини-оператора в системах "людина-техніка".

Список літератури до лекції 1

1. Введення в ергономіку / Под ред. В. П. Зінченко. - М.: Сов. радіо, 1974.- 348с.

2. Дмитрієва М. А., Крилов А. А., Нафтула А. І. Психологія праці та інженерна психології. - Л.: Вид-во ЛДУ, 1979, 224 с.

3. Зінченко В. 17., Муніпов В. М. Основи ергономіки. М.: Изд-во МГУ, '979. - 342 с.

4. Інженерна психологія / За ред. Г. К. Середи. - К.: Вища шк., 1976. - 306 с.

5, Котик М. А. Короткий курс інженерної психології: Учеб, Посібник. - Таллінн: Валгус, 1971. - 308 е.

6. Ломов Б. Ф. Людина до техніка, М.: Сов. радіо, 1966. - 464 с.

7. Методологія інженерної психології, психології праці та управління / Під ред. Б. Ф. Ломова, В. Ф. Венді. - М.: Наука, 1981. 284 с.

8. Оптнер С. Системний аналіз для вирішення ділових і I1ромипI лених проблем: Пер. з англ, - К.: Рад. радіо, 1969. - 216 с.

9. Основи інженерної психології: Учеб, для вузов / Под ред. В. Ф. Ломова. - М.: Вища. шк., 1986. - 448 с.

10. Основи практичної ПСИХОЛОГІЇ / В. Панок, Т. Титаренко та ін. Пiдручнік. - К.: Либiдь, 1999. 536 с.

11. 'Ергономіка: принципи та рекомендації: Метод. керівництво / За ред. В. М. Муніпова, Н.Г. Алекееева и др. - М.: ВНДІТЕ), 1983. - 184 с.

12. Ергономіка в Україну: Спецвипуск. - К.: ВЕА, 2000. - 90 с.

Методи інженерної психології – головні шляхи та прийоми вивчення закономірностей взаємодії людини та техніки; поділяються на психологічні, фізіологічні та математичні.

Автоматична модель операторської діяльності – математична модель, за якою діяльність оператора має вигляд процесу функціонування кінцевого цифрового (дискретного) автомату.

Апаратура для інженерно-психологічних досліджень – прибори, устрої та устаткування, що використовуються для реєстрації та виміру психічних процесів, функцій, станів, а також результатів трудової діяльності в цілому та її окремих елементів.

Інформаційний аналіз діяльності – метод аналізу, що акцентує увагу на дослідженні інформаційного, змістовного боку діяльності та спирається на використання математичних методів теорії інформації.

Математичні методи в інженерній психології – сукупність алгоритмів, що побудовані на теоретичних положеннях та ідеях тих чи інших розділів математики, які використовуються для здійснення комплексного аналізу закономірностей та співвідношень в СЛМ.

Математичне моделювання діяльності оператора – процес дослідження діяльності оператора за допомогою математичної моделі.

Монотонії (від грец. - Один, єдиний, і - напруга) - комплекс фізіологічних і психологічних змін в організмі людини, що виникають у специфічних умовах діяльності і зовнішнього середовища (одноманітна рутинна робота, шум тощо), що викликають одноманітну реакцію. Розрізняють "монотонність", що характеризує зовнішні об'єктивні фактори трудової діяльності, і "психічний стан монотонії", яке в більшій мірі відноситься до реакцій людини на монотонну працю і характеризується суб'єктивними проявами: нудьгою, апатією, сонливістю, втомою, дратівливістю, зниженням уваги, зниженням позитивної мотивації до діяльності.

Мотив (від лат. - Приводити в рух, штовхати) - спонукання до діяльності, пов'язані із задоволенням потреб; причина, що лежить в основі вибору дій і вчинків особистості,

Мотивація (від латин. - Спонукання) - сукупність причин, що спонукають людину до активної діяльності та надають їй спрямованість і осмисленість.

Утома - тимчасове зниження працездатності людини під впливом тривалого впливу навантаження. Виникає від виснаження внутрішніх ресурсів та неузгодженості в роботі забезпечують систем, призводить до зниження ефективності діяльності. Виділяються рівні У.: поведінковий, фізіологічний, психологічний. Виділяються різні види стомлення: фізичний, розумовий, зоровий; гострий, хронічний і ін. Може виникати при тривалому виконанні одноманітної діяльності. Характеризується почуттями слабкості, млявості, безсилля, відчуттями фізіологічного дискомфорту, усвідомленням порушень у перебігу психічних процесів, втратою інтересу до роботи, переважанням мотивації на припинення діяльності, негативними емоційними реакціями.

Фактор ризику - психогенний фактор змінених (незвичних) умов існування, що характеризуються наявністю загрози для життя, робить істотний вплив на переживання людиною екстремальної ситуації.

Фізична напруга - напруга організму, викликана підвищеним навантаженням на руховий апарат людини.

Фобії (від грец.- страх) - нав'язливі неадекватні переживання страхів конкретного змісту. Охоплюють суб'єкта і супроводжуються вегетативним і дисфункціями. Не рідко обумовлюються технікою та рівнем її комфортності для людини.

Функціональний стан - наявний рівень активності функціональних систем організму людини, що характеризується ступенем її адекватності майбутньої діяльності людини.

Екстремальні умови - умови, що вимагають від людини максимальної напруги фізіологічних і психічних функцій, різко виходить за межі фізіологічної норми.

Емоційне напруження - напруга, викликана конфліктними умовами, підвищеною ймовірністю виникнення аварійної ситуації або іншою тривалою напругою.

Ергономіка - галузь знань, яка комплексно вивчає трудову діяльність людини в системах "людина техніка - середовище" (СЛТС) з метою забезпечення її ефективності, безпеки та комфорту. Ергономіка (з грец. Еrgоп - робота, nomos - закон) розширює межі дослідження і забезпечення ефективності систем "людина - техніка". Термін "ергономіка" у перекладі з грецької буквально означає "закон роботи.

Основним об'єктом ергономіки є система "людина - техніка - середовище". В інженерній психології вивчають систему людина-машина ", тобто систему, що складається з людини і машини, за допомогою якої людина-оператор здійснює трудову діяльність; ергономіка досліджує ще і фактори зовнішнього середовища (фізичного, хімічного, соціального), істотно впливає на ефективність діяльності СЛТС.

Людина-оператор в ергономіці - людина, яка здійснює трудову діяльність, основу якої складає взаємодія з предметом праці, машиною і зовнішнім середовищем за допомогою використання інформаційної моделі та органів управління. Вся сукупність уявлень людини-оператора про цілі і завдання трудової діяльності і станах предмета праці систем "людина - машина", зовнішнього середовища та способи впливу формує концептуальну модель, що забезпечує взаємодію в системах "людина - техніка".

На прийом і переробку інформації людиною-оператором можуть впливати такі фактори зовнішнього (робочого) середовища, як температурні умови, шум, вібрація, освітленість, зміни зовнішнього тиску, прискорення, зміни складу повітря, випромінювання. Вони можуть різко змінювати соматичний і психічний стан людини, а отже, знижувати ефективність його діяльності аж до проявів неадекватної поведінки. Не менш важливий і вплив соціального середовища, в якій працює людина. Соціальне середовище діє на людину перш за все за допомогою міжособистісних взаємин в колективі, групі в СЛТС.

Предметом ергономіки є вивчення системних закономірностей взаємодії людини (групи людей) з технічними засобами і середовищем в процесі досягнення мети діяльності або при спеціальній підготовці до її виконання. Її метою є підвищення ефективності та якості діяльності людини в системі "людина - машина - предмет діяльності - середовище" при одночасному збереженні здоров'я людини і створення передумов для розвитку її особистості. Конкретними завданнями ергономіки є:

• розробка теоретичних основ проектування діяльності людини з урахуванням специфіки використання нею технічних систем і навколишнього середовища;

• дослідження закономірностей взаємодії людини з технічними системами і навколишнім середовищем, визначають якість і ефективність її діяльності;

• формулювання принципів створення СЛТС та алгоритмів діяльності в ній людини-оператора;

• висування та перевірка гіпотез про перспективи розвитку праці людини і пов'язаних з нею технічних систем і факторів зовнішнього середовища;

• створення методів дослідження, проектування і експлуатації СЛТС, що забезпечують безпеку, ефективність і задоволеність працею людини;

• пошук, виявлення та опис факторів, які демонструють зв'язок якості праці людини з ергономічними параметрами технічних систем і зовнішнього середовища.

Розрізняють дві стадії (етапи) у розвитку і відповідно два види ергономіки - корективну і проективну (превентивну), які пов'язують із завданнями модернізації існуючої техніки і систем з проектуванням нових. Прийнятий у корективний ергономіці підхід передбачає в кожному випадку оптимізацію діяльності по черзі по окремим факторам: психологічному (тоді значення антропометричного, фізіологічного та гігієнічного факторів заздалегідь приймається як оптимальне або не враховується взагалі), фізіологічному, гігієнічному і т. д.; потім окремі дані по кожному з факторів сумуються. Корективна ергономіка відіграє важливу роль в забезпеченні ефективності систем "людина - техніка", об'єднуючи для вирішення важливих актуальних проблем фахівців різних галузей знань. У корективний ергономіці робляться спроби звести воєдино, факти, здобуті різними науками про працю. Корективна ергономіка здійснює позитивний вплив на практику проектування систем "людина техніка", сприяє накопиченню фактів і окремих результатів спостережень про працю та фактори її ефективності. Проективна ергономіка передбачає не тільки накопичення даних про людські фактори, а й розвиток спеціальних досліджень типових видів і форм людської діяльності, створення методів її аналізу і формалізація, виявлення чинників, що визначають її ефективність. Ергономіка надає інструментарій проектування засобів знарядь людської праці, враховуючи особливості та можливості людини, а також проектуванні трудової діяльності людини, що дозволяє оптимізувати системи "людина - техніка".

Дата добавления: 2014-01-07