Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси

Самостійна робот

План

Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси

1. Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси.

2. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових мінеральних ресурсів.

1. Земельні, лісові, водні ресурси світу. Ресурси Світового океану. Рекреаційні ресурси.

Географічним середовищем називають ту частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті і виробничій діяльності. Воно є земним оточенням людей та матеріальною основою їх життєдіяльності. З розширенням діяльності суспільства географічне середовище охоплює все більшу частину географічної оболонки. Особливості географічного середовища полягають у різноманітності природних умов і сприяють прискоренню або гальмуванню розвитку господарств країн. Чим різноманітнішими є природні умови країни, тим більший вона має потенціал суспільного та економічного розвитку.

Разом з поняттям «географічне середовище» широко використовується поняття «навколишнє середовище». Навколишнє середовище В це середовище життя та виробничої діяльності людини. Це навколишній (природне середовище) та матеріальний, створений людиною (техногенне середовище), світ

Природні умови і ресурси. З розвитком суспільства погреби в ресурсах зростають, розширюється їх необхідний перелік. Вплив природних умов на сучасне виробництво має комплексний характер. Вони впливають на життя людей і на господарство водночас і сукупно.

Природні умови відображають усе різноманіття природного середовища на Землі й тісно пов'язані з історією людства, розміщенням населення на планеті. Вони впливають на життя людей, а люди, у свою чергу, впливають на природу. Таким чином, людина не може існувати без використання багатств природи і тому залежить від неї, але водночас людина, активно втручаючись у природу, змінює її. У цьому і полягає суть взаємовідносин людини і природи.

Природні ресурси використовують у виробничій і невиробничій сферах діяльності людини. Це є невід'ємною частиною людського життя та показником рівня його розвитку.

Певні природні ресурси є основою розвитку економіки окремих держав.

Природні ресурси, що їх видобуває людство, є сировиною для різноманітних галузей господарства

За вичерпністю розрізняють невичерпні та вичерпні ресурси, останні, у свою чергу, поділяються на відновлювані та невідновлювані. Темпи використання відновлюваних природних ресурсів часто випереджають темпи їх природного відновлення. Тому перед людством постають проблеми, пов'язані з їх раціональним видобуванням та обробкою; послабленим використанням виснажених природних ресурсів і завчасним — нових невиснажених джерел; штучним відновленням природних ресурсів; активним застосуванням в господарстві штучних замінників природних ресурсів. На сучасному етапі ресурси набувають великого значення, особливо в тих країнах, де їх кількість обмежена.

Так, Японія довела, що завдяки наявності капіталу, працездатності населення, високому рівню підготовки та майстерноситі працюючих у виробництві, застосуванню нових технологій, наявності науково-технічних ідей, досвіду з менеджменту можна вивести країну, що має вкрай обмежені природні ресурси, в розряд високорозвинутих країн світу.

Класифікація природніх ресурсів за вичерпністю

Дата добавления: 2014-01-07