Характеристика керівних дій менеджера 1.9

Менеджер цього типу поєднує максимальну турботу про підле­глих (9 балів) з мінімальною турботою про виробника (1 бал).

У практичній роботі менеджер використовує такі принципи і пра­вила:

1.Він вважає, що вимоги, які пов'язані з виробничою діяльністю
суперечать бажанням і прагненням підлеглих.

2.Підлеглі — це не товар, цінність якого треба вимірювати пара­
метрами, тому думки та почуття людей відіграють для нього найважливішу роль.

3.На роботі повинні створюватись всі умови для задоволення
особистих потреб працівників, вважаючи що «робота — не вовк, в ліс
не побіжить». Головне для нього створити атмосферу доброзичли­вості.

Менеджер 1.9 здійснює функції керівництва таким чином, щоб створити атмосферу дружби і товариства і мимоволі посилює увагу до вирішення виробничих завдань. Він ухиляться від вимогливого ставлення до підлеглих, вважає недоцільним тиснути на них тому що це викличе у них відповідний опір. Менеджер стає впевненішим, коли у колективі створюються позитивні емоції, і прагнення бути в очах оточуючих приємним, добрим, співпереживаючим і готовим до­помогти їм у будь-який час стає виправданим. Найчастішими наслід­ками такого керівництва є:

—боязливість менеджера негативної оцінки своєї роботи з боку
підлеглих і уникнення від критики слабких сторін;

—зниження виробничої дисципліни і якості роботи;

—відкладання вирішення стратегічних питань на майбутній пе­ріод;

—створення атмосфери панібратства керівника з підлеглими.
Функції керівництва менеджера 1.9. характеризуються такою по­ведінкою:

Таблиця 4.2

Функції керівництва	Характеристика менеджера
1. Ініціативність	1.Завжди готовий допомогти підлеглим. 2. Швидко відгукується на ініціативи підлеглих, прагнучи брати участь в них для завоювання ав­торитету (це псевдоавторитет). 3. Уникає прояву своєї ініціативи, боїться, що під­леглі невірно зрозуміють його дії. 4. Нездатність розуміння всіх наслідків своєї нері­шучості і безініціативності.
2. Інформованість	1. Прагне завжди бути в курсі справ. 2. Глибина і повнота отриманої інформації зале­жать від того, наскільки важлива вона для того, кому він повинен її надати. 3. Зміст інформації залежить від одержаного за­вдання й необхідності для підлеглих. 4. Дуже уважно слухає, але сприймає її поверхово.
3. Захист своєї думки	1. Нерішуче захищає свою думку, а якщо і форму­лює проблеми, то невиразно, неконкретно, неви-значено, щоб не викликати негативного вражен­ня на підлеглих. 2. Будь-яка точка зору висловлюється таким чи­ном, щоб послабити увагу до неї з боку підлеглих. 3. Для підлеглих він людина довірлива і нерішуча.
4. Прийняття рішень	1. Приймає такі рішення, щоб не викликали нега­тивного відношення до них вищого керівництва. 2. Виконує все так, як вимагає начальник. 3. Повідомляє підлеглим, що це рішення прийнято зверху і оскарженню не підлягає. 4. Заохочує обговорення проблеми, якщо рішення стосується декількох підлеглих.
5. Розв’язання конфліктів	1. Конфлікти не подобаються тому, що вони пору­шують гармонію і загрожують атмосфері теплоти. 2. Сприймає ту точку зору, яку в конфліктній ситу­ації мають оточуючі. 3. Використовує такі методи подолання конфліктів: - відмова від наявної точки зору; - пом'якшення» гостроти проблеми; надання ін­шим можливості для висловлення своєї думки; - створення добродушного клімату; - використання обіцянок і вибачень; - залучення третіх осіб.
6. Критичний аналіз	1. Сприймає позитивні моменти проблемних ситу­ацій. 2. Критичний аналіз майже не здійснює. 3. Вважає, що підлеглі самі знають свої помилки і недоліки, а звертати увагу на них загострює по­чуття власної неповноцінності.

Така позиція менеджера 1.1 не викликає незадоволення з боку підлеглих, тому що він нікуди не втручається. Він працює в організа­ції, не залишаючи у ній слідів.

Функції керівництва менеджера 1.1 характеризуються такого поведінкою.

1. Ініціативність

1.Прояви апатії не дають можливості висувати нові ідеї або пропозиції.

2.Використовує стратегічно — не чинити перепон природному ходу подій, а запропоновані дії носять пасивний характер.

3.В окремих випадках прагне покласти вирішення проблеми на інших виконавців.

2. Інформованість

1.Вважає, що чим менше знає про події в організації, тим краще, тоді можна сказати, що про цю подію його ніхто не інформував.

2.Йому краще залишатись у своєму колі і не проявля­ти ініціативи дізнатись про події, які відбуваються в організації.

3.Його девіз: «Моя хата скраю».

3.Захист своєї думки

1.Він відповідає словами «мабуть», «я невпевнений», «думаю, що ви вірно кажете». Вважає, щоб уник­нути негативних наслідків, краще висловити свою точку зору і дати зрозуміти підлеглим, що не буде суперечити з того чи іншого приводу.

2.Іноді він може виразити свої переконання у формі, яка нікого і ні до чого не зобов'язує, не має якоїсь однієї позиції

4.Прийняття рішень

1. Менеджер завжди каже, що він нічого не вирішує, а тільки виконує вказівки вищого керівництва і цим ухиляється від відповідальності за прийняте рішен­ня.

2. Іноді використовує тактику чекання. Нехай інші зроблять, а я потім, зачекаю.

5. Розв'язання конфліктів

1.Менеджер завжди уникає конфліктних ситуацій.

2.Використовує такі методи подолання конфліктів:

—«відхід на задній план» — піде у відпустку, захво­рів тоді, коли треба було бути на роботі;

—самоусунення від справ організації, тому ніколи не буває «крайнім»;

—збереження нейтралітету, тому ніколи не розкри­ває своїх поглядів, а це гарантує йому безпеку;

—дозволяє опоненту взяти верх у спробі або в об­говоренні питання;

—ухилення від прямої відповіді на конкретне пи­тання, або відповідає неясно, розпливчато і не­ зрозуміло.

Він може сказати: «тут можуть бути різні варіанти», «взяв це на замітку», «дав доручення»; дозволяє ви­рішувати питання на місці, щоб не вирішувати і не нести за це відповідальності.

3.Використовує тактику подвійної позиції («і на­шим, і вашим»). Хвалить обидві конфліктуючі сто­рони.

4.Використовує тактику затягування, дає обіцянку, що все вирішиться через декілька днів, деякий час та ін. А цей термін може бути дуже довгим.

6. Критичний аналіз

1.Менеджер не має бажання здійснювати критичний аналіз дій підлеглих, їх результатів.

2.Концентрує увагу на рішенні конкретно поставле­них завдань.

3.Зворотного інформаційного зв'язку з підлеглими не має.

4.Дозволяє підлеглим діяти на свій погляд, за своїм розумінням та ін.

Дата добавления: 2014-01-07