Хімічна рівновага

При вивченні основних закономірностей рівноважних процесів перш за все розглядають поняття оборотних і необоротних реакцій, оберненість хімічних процесів.

Необоротними хімічними реакціями називаються реакції, які перебігають тільки в одному напрямку. З точки зору термодинаміки, у відповідності з рівнянням для енергії Гіббса необоротні процеси відбуваються із зменшенням ентальпії (-DН) і з збільшенням ентропії (+DS). Це означає, що енергія Гіббса DG при будь-яких умовах (концентрація реагуючих речовин і температура) завжди має негативне значення і реакція перебігає тільки в одному напрямку.

До необоротних реакцій належать, наприклад, реакції розкладу перманганату калія при нагріванні:

2KMnO₄ = K₂MnO₄ + MnO₂ + O₂,

розклад бертолетової солі:

2KClO₃ = 2KCl + 3O₂

чи взаємодія лужних металів з водою

2K + 2H₂O = 2KOH + H₂

Та інші процеси.

Оборотними называються реакції, які можуть перебігати в прямому і зворотному напрямках. Оборотні ракції відбуваються, как правило, із зменшенням ентальпії (-DН) и ентропії (-DS) системи. З рівняння для енергії Гіббса видно, що в залежності від температури величина енергії Гіббса DG може мати негативне значння (переважає ентальпійний фактор) чи при високих температурах – позитивне значення (переважає ентропійний фактор). Для таких процесів при певних умовах можлива пряма чи зворотна реакція.

До оборотних реакцій належать, наприклад, взаємодія кисню з воднем:

2H₂ + O₂ Û 2H₂O.

Насправді, при температурах 800 – 1500⁰С кисень з воднем утворюють воду, взаимодіють дуже бурхливо. При температурах 3000 – 4000⁰С, навпаки, вода розкладається з утворенням Н₂ і О₂. Взаємодія йода з воднем

H₂ + I₂ Û 2HI

Перебігає при температурі 300 – 400⁰С. При такій же температурі можлива й зворотна реакція розкладу йодоводню.

Більшість хімічних реакцій є оборотними. Одні реакції перебігають за умов, в яких зворотна реакція неможлива (взаємодія Н₂ і О₂), для інших можливий перебіг як прямої, так і зворотної реакції (взаємодія Н₂ і I₂). В обох наведених прикладах можна виявити зворотну реакцію і навіть визначити швидкість прямої і зворотної реакції. Існують умови, за яких одночасно перебігають пряма і зворотна реакції. Однак відомі процеси, для яких визначити швидкість зворотної реакції неможливо і тому можна тільки говорити про оборотність процесу. В якій мірі той чи інший оборотний процес залежить від природи реагуючих речовин і умов, за яких перебігає реакція?

Розглянемо більш детально оборотні реакції, які одночасно при певних умовах перебігають в двох напрямках.

aA + bB Û cC + dD

В перший момент швидкість прямої реакції

визначається початковими концентраціями вихідних речовин. Швидкість зворотної реакції при цьому дорівнює нулю. По мірі взаємодії Н₂ і I₂ і утворення С і D швидкість прямої реакції зменшується, а швидкість зворотної реакції

буде зростати. Через певний час швидкість прямої і зворотної реакцій зрівняються (рис.). При цьому кількість утворених молекул С і D буде дорівнювати кількості молекул С i D, які прореагували і перетворились на А і B. Тобто концентрації всіх речовин в момент, коли швидкості прямої і зворотної реакцій однакові, не змінюються. Такий стан реакційної системи називається хімічною рівновагою. При хімічній рівновазі склад системи не змінюється, оскільки в системі відбувається хімічна взаємодія в двох протилежних напрямках з одинаковою швидкістю Тому хімічна рівновага має також назву дінамічної рівноваги.

Стан реагуючої системи, при якому швидкості прямої та зворотної реакцій стають однаковими, називається хімічною рівновагою. У стані хімічної рівноваги кількості вихідних речовин і продуктів реакції не змінюються, тобто хімічна рівновага має динамічний характер. З появою рівноваги концентрації реагентів за даних умов залишаються незмінними й називаються рівноважними.

В момент хімічної рівноваги, коли швидкості прямої і зворотної реакції однакові, можна записати:

v₁ = v₂

чи

звідки

При даній температурі константи швидкостей k ₁ і k ₂ є сталими величинами, тому їх віношення - також величина стала.

Тоді константа равновесия

Це рівняння є математичним виразом закону діючих мас для стану рівноваги. На відміну від закону діючих мас для швидкості хімічної реакції, справедливого лише для простих одностадійних реакцій, закон діючих мас для рівноважних систем можна застосовувати для рівноважного стану будь-якої оборотної реакції незалежно від механізму її перебігу.

Константа рівноваги свідчить, що відношення добутків рівноважних концентрацій продуктів і вихідних речовин у степенях, що дорівнюють їх стехіометричним коефіцієнтам, є величиною сталою. Тобто незалежно від початкових концентрацій, рівновага в системі встановлюється завжди при тому ж співвідношенні добутків концентрацій продуктів і реагентів. Тому константа рівноваги не залежить від концентрації, а визначається природою реагентів і температурою реакції. Вона показує, у скільки разів пряма реакція відбувається швидше, ніж зворотна, за однакової температури й при концентраціях, що дорівнюють одиниці. Константа рівноваги визначає глибину проходження реакції. Чим більша константа, тим повніше взаємодіють речовини. Для необоротних реакцій К®¥, оскільки рівноважна концентрація продуктів реакції значно пере­вищує концентрацію вихідних речовин. Якщо К®0, то це свідчить про практично повну відсутність хімічної взаємодії. Для гетерогенних реакцій у вираз константи рівноваги входять концентрації тільки тих речовин, які перебувають у газовій або рідкій фазі. Тому для реакції СаСО₃Û СаО + СО₂ константа рівноваги має вигляд К= [СО₂].

Константа рівноваги залежить від температури, від зміни ентальпії та зміни ентропії, але не залежить від енергії активації, яка впливає лише на час встановлення рівноваги. Тому каталізатор, знижуючи енергію активації й підвищуючи ентропію активації прямої та зворотної реакцій, прискорює встановлення рівноваги, не змінюючи її константи.

Змінюючи умови, можна перевести систему з одного рівноважного стану в інший, що відповідає новим умовам. Рівновага зміщується тому, що зміна умов неоднаково впливає на швидкість прямої та зворотної реакцій. Характер зміщення рівноваги залежно від зовнішніх факторів можна визначити за принципом Ле Шательє (1884): якщо на систему, що перебуває у стані рівноваги, впливати ззовні, то рівновага зміщується у бік тієї реакції, що послаблює цей вплив.

Згідно з принципом Ле Шательє:

1)Нагрівання сприяє перебігу ендотермічної, а охолодження — екзотермічної реакцій.

2)Підвищення тиску зумовлює зміщення рівноваги в бік утворення тих речовин, які займають менший об'єм, а зниження тиску — у протилежний бік. Якщо об'єм системи під час реакції не змінюється, то тиск не впливає на стан рівноваги.

3)Введення в систему додаткової кількості будь-якого з реагентів викликає зміщення рівноваги у тому напрямку, в якому його концентрація зменшується. Ось чому введення в систему вихідних речовин зміщує рівновагу в бік утворення продуктів реакції, а збільшення концентрації продуктів реакції — в бік утворення вихідних речовин.

4)Однаково прискорюючи як пряму, так і зворотну реакції, каталізатор сприяє швидкому встановленню рівноваги, не впливаючи на рівноважні концентрації речовин.

Значення принципу Ле Шательє в хімії дуже велике, оскільки дає змогу передбачити напрямок реакції за різних умов, і, отже, керувати перебігом реакцій.

Визначимо, у який бік зміститься рівновага, якщо: 1) у рівноважну суміш водню, азоту та аміаку додати азоту; 2) за рівноважного стану реакції С + СО₂Û2СО збільшити тиск; 3) підвищити температуру при проведенні реакції: СО + Сl₂ ÛСОСl₂; DH=-123 кДж.

Відповідь: 1) рівновага зміститься у бік синтезу аміаку, бо реакція, протидіючи збільшенню концентрації азоту, перетворить його на амоніак; 2) вліво, бо при цьому число частинок газуватих речовин зменшується, що зумовлює зниження загального тиску; 3) вліво, бо частина теплоти витрачається на розклад фосгену і нагрівання зменшується.

Крім дійсної часто зустрічається уявна, або загальмована рівновага. Наприклад, реакція N₂ + 3Н₂ Û 2NH₃; DH°₂₉₈ = -92,4 кДж за звичайних умов не відбувається. Але достатньо подолати активаційний бар'єр (наприклад, увести в суміш каталізатор), як починається бурхлива взаємодія аж до встановлення дійсної рівноваги.

Зовнішній фактор	Зміщення хімічної рівноваги
Свихід. речовин ¯	ÜВ бік утворення вихідних речовин (зворотна реакція)
Свихід. речовин ­	ÞВ бік утворення продуктів (пряма реакція)
Спродуктів ¯	ÞВ бік утворення продуктів (пряма реакція)
Спродуктів ­	ÜВ бік утворення вихідних речовин (зворотна реакція)
Т ­	В бік ендотермічної реакції (-Q, +DН)
Т ¯	В бік екзотермічної реакції (+Q, -DН)
Р ­, V¯	В бік утворення менших об’ємів (меншого числа газоподібних часток)
Р ¯, V­	В бік утворення більших об’ємів (більшого числа газоподібних часток)

Принцип Ле Шателье справедливый не только для химических процессов, он имеет общенаучное значение и распространяется на все процессы, которые находятся в состоянии динамического равновесия.

Принцип Ле Шателье имеет большое практическое значение, особенно для химической промышленности. Определяя положение равновесия для различных температур и давлений, можно выбрать наиболее благоприятные условия проведения химического процесса. При окончательном выборе условий проведения процесса учитывают также их влияние на скорость процесса. Необходимы такие условия, чтобы достигался максимально возможный выход продукта (смещение химического равновесия) при наибольшей скорости процесса его образования.

Дата добавления: 2014-01-07