Предмет, основні напрями і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство

Отже сутність прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства можна визначити як здійснення процесуального керівництва діяльністю органу дізнання чи слідчого безвідносно до відомчої належності органів, які ведуть розслідування.

Для того, щоб запобігти або уникнути цього, будь-які протиправні рішення чи дії органу дізнання та слідчого повинні бути зразу ж виправлені або скасовані. Як наслідок, виникає необхідність постійного, систематичного, оперативного втручання прокурора у процес розслідування, яке до того ж здійснюється за його власною ініціативою, без очікування відповідних скарг та звернень фізичних або юридичних осіб, стосовно яких було допущено порушення закону.

Прокурорський нагляд за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства складають дії та рішення прокурора щодо реалізації наданих йому повноважень з метою попередження, виявлення та усунення порушень цими органами норм кримінально-процесуального та інших законів, відновлення порушених прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у кримінального процесі, притягнення посадових осіб, що допустили порушення, до передбаченої законом відповідальності.

Загальні положення та правова основа прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудового слідства.

Прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, за своєю суттю є однією з конституційних функцій, що покладені на прокуратуру статтею 121 Конституції України. Остання за своїм характером є комплексною, оскільки включає нагляд за виконанням законів двома досить потужними державними органами — тими, що проводять дізнання та тими, що проводять досудове слідство.

Вказаний нагляд є окремим, самостійним напрямом прокурорського нагляду, або окремою, самостійною галуззю прокурорського нагляду, так як має свій об'єкт, предмет нагляду, свої завдання, мету, межі, відповідні повноваження прокурора, свої акти реагування.

Особливість нагляду за виконанням законів органами, що проводять дізнання та досудове слідство полягає в тому, що діяльність вказаних органів пов’язана з розслідуванням злочинів. А така діяльність у свою чергу неминуче пов'язана із застосуванням різних примусових заходів аж до позбавлення підозрюваних, обвинувачених свободи. У разі необґрунтованого, незаконного застосування таких заходів можуть порушуватись і конституційні права, свободи, гарантії громадян, такі як: особиста недоторканність, недоторканність житла; гарантія таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, свободи пересування, невтручання в особисте і сімейне життя, право на відпочинок, права на мирні зібрання, тощо.

Обмеження цих важливих прав особи суперечать головному положенню Конституції України (ст. 3) про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найважливішою соціальною цінністю. Виключення з цього положення дозволяється у окремих випадках самою Конституцією України: «у разі нагальної необхідності» (ст. 29 — тримання під вартою), «у невідкладних випадках» (ст. 30 — проникнення до житла), в порядку «винятку» (ст. 31 — таємниця листування), «з метою запобігання злочинності» (ст. 39 — збиратися мирно) тощо.

Саме через це, нагляд прокурора за додержанням законів органами дізнання та досудового набуває особливого значення, оскільки є гарантією проти безпідставного обмеження прав, свобод і законних інтересів громадян, що залучені у кримінальний процес на стадії порушення кримінальної справи та досудового розслідування.

Вказаний різновид нагляду, згідно зі статтями 1, 5, 29 і 30 Закону України «Про прокуратуру», є складовою частиною одного з основних напрямів (галузей) нагляду, який охоплює й нагляд за законністю діяльності оперативно-розшукових органів. Водночас нагляд за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства є самостійним напрямком прокурорської діяльності, що за обсягом посідає провідне місце серед інших функцій прокуратури. До сфері цього нагляду належать органи дізнання та органи досудового слідства.

До органів дізнання відповідно до ст. 101 КПК України відноситься: міліція;

податкова міліція — у справах, що належать згідно із законом до її компетенції;

органи безпеки — у справах, віднесених законом до їхнього відання;

командирів військових частин, з'єднань, начальники військових установ

у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних сил України під час виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи;

митні органи — у справах про контрабанду;

начальників виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несен­ня служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;

органи державного пожежного нагляду — у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;

органи охорони державного кордону — у справах про порушення державного кордону;

капітанів морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Прокурорський нагляд за додержанням законів зазначеними органами поширюється тільки на їх кримінально-процесуальну діяльність.

До органів досудового слідства, піднаглядних прокуратурі, належать:

1) слідчі прокуратури;

2) слідчі органів внутрішніх справ;

3) слідчі податкової міліції;

4) слідчі органів безпеки.

Слідчі, незалежно від відомчої належності, не виконують жодних інших функцій, окрім розгляду й вирішення заяв (повідомлень) про злочини та провадження досудового слідства у справах про злочини, віднесені до їхньої компетенції (підслідності). Тому прокурорський нагляд за додержанням законів органами досудового слідства охоплює всю діяльність слідчих.

2. Сутність та основні ознаки прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідств а.

Прокурорський нагляд за органами дізнання і досудовим слідством - один із важливих напрямів у діяльності органів прокуратури. Це самостійна галузь державного нагляду за точним та неухильним виконанням законів. Її самостійність обумовлена специфікою об'єкта, предмета, завданнями, формами і методами нагляду.

Цей нагляд слід відрізняти від прокурорського нагляду за іншою діяльністю вказаних органів. Наприклад, якщо міліція виступає як орган, що здійснює дізнання по кримінальних справах, предметом нагляду є виконання законів у діяльності посадових осіб органів дізнання при розслідуванні злочинів. Такий нагляд здійснюється в порядку і методами нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства, діяльність яких під час розслідування злочинів регулюється виключно нормами кримінально-процесуального законодавства.

Характерною ознакою прокурорського нагляду за додержанням законів під час досудового слідства є те, що, на відміну від інших напрямків прокурорської діяльності, він здійснюється виключно у процесуальній формі. Кожну дію прокурора при здійсненні цього нагляду передбачено і детально регламентовано кримінально-процесуальним законом.

Важливою особливістю нагляду за додержанням вимог закону при проведенні досудового слідства наявність у прокурора владно-розпорядчих повноважень, що закріплені в законі. Прокурор, який є представником державного органу, здійснює вищий нагляд за законністю в цій процесуальній стадії, наділений владно-розпорядчими повноваженнями, що створюють для нього можливість ефективно здійснювати нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.

Прокурор має право та зобов'язаний скасувати будь-які незаконні рішення та будь-який акт органу розслідування. Він може особисто здійснювати окремі слідчі дії по справах, що перебувають у провадженні слідчого чи органу дізнання, або прийняти до провадження в цілому будь-яку кримінальну справу. Прокурор має право усувати слідчого або особу, що проводить дізнання, від подальшого провадження слідства або дізнання, вилучити будь-яку справу із органів дізнання і передавати її слідчому.

Згідно з положеннями чинного кримінально-процесуального законодавства письмова вказівка прокурора є обов'язковою для виконання всіма органами дізнання та досудового слідства, їх оскарження вищестоящому прокурору, за винятком окремих випадків, визначених законом, не зупиняє їх виконання.

Так, стаття 227 КПК України вказує, що вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв’язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, дані в порядку, передбаченому цим Кодексом, є для цих органів обов’язковими. Оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.114 КПК України.

У статті 15 Закону України «Про прокуратуру» йдеться, що вказівки Генерального прокурора України з питань слідчої роботи є обов'язковими для виконання всіма органами дізнання і попереднього слідства.

У статті 32 цього ж Закону зазначено, що, здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції дає письмову вказівку про розслідування злочинів. Вказівки прокурора, його заступника органам дізнання і досудового слідства щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, є для цих органів обов'язковими.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.25 КПК України постанови прокурора, винесені відповідно до закону в порядку нагляду, обов'язкові для виконання не тільки слідчими та органами дізнання, а й всіма установами, організаціями, підприємствами, посадовими особами і громадянами. Наприклад, прокурор може винести постанову, або санкціонувати постанову слідчого (ст. 147 КПК) про відсторонення з посади обвинуваченого, що обов'язкова для виконання адміністрацією за місцем його роботи.

Деякі важливі процесуальні рішення та дії слідчого й органу дізнання взагалі не можуть виконуватись без попередньої згоди чи санкції прокурора (направлення кримінальної справи до суду для закриття у зв’язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, направлення подання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, ексгумація трупа, здійснення обшуку, обшук житла чи іншого володіння особи, тощо).

Таким чином, найважливішою особливістю прокурорського нагляду у вказаному напрямку є те, що він має виключно владно-розпорядчий, або імперативний характер. Це означає, що всі відповідні вказівки та рішення, які приймаються прокурором в порядку нагляду за додержанням законів під час проведення дізнання та досудового слідства, є безумовно обов’язковими для тих, кому вони спрямовані, тобто для органів дізнання та досудового слідства.

При цьому слід знати, що під час здійснення своїх владно-розпорядчих повноважень прокурор фактично є керівником розслідування, тобто, реалізуючи свої повноваження щодо нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства, він одночасно здійснює функцію процесуального керівництва цими органами.

Прокурорський нагляд за додержанням законів під час проведення дізнання та досудового слідства включає в себе й процесуальне керівництво органами дізнання та слідчими. Процесуальне керівництво дізнанням та слідством з боку прокурора вбачається як ефективний спосіб забезпечити законність дій органів дізнання та слідства, без якого взагалі неможливі реалізація повноважень та втілення завдань прокурорського нагляду за виконанням законів у стадії дізнання та досудового слідства.

Характер вказаних повноважень прокурора обумовлюється, передусім, тим, що при провадженні дізнання та досудового слідства відповідні органи володіють достатньо потужним обсягом примусових заходів, що так чи інакше, у більшій чи меншій мірі обмежують права та законні інтереси осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві. Кожний із них може бути застосований негайно та у разі необґрунтованого, неправильного, в порушення чинного законодавства застосування, потягти за собою суттєві порушення законності, прав, свобод та законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Разом з тим, прокурорський нагляд, що попереджає, а потім, використовуючи свої владні повноваження, безпосередньо усуває порушення закону та інші недоліки у роботі органів дізнання та слідчого є по суті керівництвом дізнанням та слідством, що дозволяє правильно визначити головний напрям діяльності органів дізнання та досудового слідства у конкретній кримінальній справі, забезпечити законність прийнятих у ній процесуальних рішень та проведених слідчих дій.

Кримінально-процесуальне законодавство не встановлює яких-небудь особливостей у регламентації прокурорського нагляду залежно від відомчої належності органів дізнання та досудового слідства. Необхідно виходити тільки з характеру і змісту повноважень, якими закон наділив прокурора. Оскільки ці повноваження реалізуються, передусім, у формі процесуального керівництва дізнанням та слідством, прокурор здійснює процесуальне керівництво щодо слідчих органів внутрішніх справ, податкової міліції та служби безпеки так само, як він це робить щодо слідчих прокуратури, які знаходяться у його відомчому підпорядкуванні.

Таким чином, відповідно до повноважень та компетенції прокурора, визначених Законом України «Про прокуратуру» та КПК України нагляд прокурора за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства полягає у процесуальному керівництві діяльністю цих органів. Подібне керівництво рівною мірою і в однакових правових формах поширюється на всі органи дізнання та досудового слідства, за виконанням законів під час діяльності яких здійснює нагляд прокурор, і не залежить від їх відомчої належності.

Підводячи підсумки викладеного, можна констатувати, що основними ознаками (рисами) прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, е:

1. Владно-розпорядчий або імперативний характер цих повноважень, що є безумовно обов’язковими для всіх органів, що проводять дізнання та досудове слідство незалежно від їх відомчої приналежності;

2. Процесуальний характер повноважень прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство. Вказані повноваженні чітко визначено у Кримінально-процесуальному кодексі, тобто основному законодавчому акту, що регулює кримінально-процесуальні відносини, що виникають між учасниками процесу з моменту розгляду та вирішення заяви чи іншого повідомлення про злочин, порушення кримінальної справи, проведення досудового розслідування злочину, аж до виконання вироку, ухвали чи постанови суду у кримінальній справі, що набрали законної сили, та який визначає процесуальний статус прокурора, його права та обов’язки, взаємовідносини з іншими учасниками процесу;

3. Одночасне здійснення прокурором при реалізації своїх повноважень щодо нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства процесуального керівництва органами дізнання та досудового слідства. У цьому випадку прокурор визначає основні напрями діяльності органів дізнання та досудового слідства, контролює правильність та обґрунтованість їх дій та рішень під час провадження дізнання та досудового слідства.

4. Особливе значеннята важливість цього напряму прокурорського нагляду обумовлюється й тим, що діяльність органів дізнання й досудового слідства вимушено втручається та обмежує здійснення багатьох конституційних і галузевих кримінально-процесуальних прав і свобод фізичних та юридичних осіб, залучених до сфери кримінального судочинства. Жоден інший напрям (галузь) прокурорського нагляду не охоплює необхідності перевірки законності та обґрунтованості такої великої кількості дій та рішень піднаглядних органів. Від того, наскільки ефективно здійснюється нагляд прокурорами за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства, великою мірою залежить успіх у боротьбі зі злочинністю, дотримання режиму законності в Україні.

Закон України «Про прокуратуру» (стаття 29) визначає, що предметом вказаного прокурорського нагляду є додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство.

Слід розрізняти об’єкт та предмет вказаного нагляду. Об'єкт нагляду включає, передусім, процесуальну діяльність слідчого, осіб, що здійснюють дізнання, діяльність начальників цих підрозділів, а також дії або правову поведінку учасників процесу: підозрюваного, обвинуваченого, захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників та інших осіб, що беруть участь у справі (експерти, перекладачі, свідки, спеціалісти тощо).

У той же час суть предмету прокурорського нагляду полягає у додержанні або виконанні органами дізнання та досудового слідства, як до речі й учасниками кримінального процесу на стадії досудового провадження, вимог законів України. Це насамперед КПК України, Закони України «Про міліцію» «Про Службу безпеки України»», «Про адвокатуру, «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю, «Про судову експертизу» та інші, норми яких мають відношення до розслідування злочинів, тобто регулюють ті чи інші кримінально-процесуальні відносини.

Динаміка, взаємозв'язок предмета і об'єкта полягають у тому, що прокурор, оцінюючи діяльність чи бездіяльність, їхні наслідки, порівнює їх зміст з вимогами конкретного закону і визначає, додержаний закон чи ні. Якщо вимоги закону порушені, то прокурор у межах своїх повноважень і компетенції, повинен належним чином реагувати, виконуючи передбачені Законом завдання.

Слід зазначити, що діяльність органів дізнання та досудового слідства значною мірою може обмежувати, а навіть порушити конституційні права і свободи учасників кримінального процесу. Кримінально-процесуальний закон допускає, за наявності передбачених ним підстав і з додержанням встановленого порядку, обмеження права на свободу та особисту недоторканність під час здійснення затримання за підозрою у вчиненні злочину, застосування запобіжного заходу взяття під варту, приводу, примусового освідування, вилучення зразків для порівняльного дослідження, права на недоторканність житла під час проведення огляду, обшуку, виїмки предметів і документів, права власності й володіння майном під час накладення на нього арешту, права на таємницю переписки під час накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, права на працю за умов відсторонення обвинуваченого від посади тощо. Законність рішень органів дізнання та слідчих про застосування відповідних їхній компетенції заходів процесуального примусу і провадження слідчих дій, пов'язаних із обмеженням, тією чи іншою мірою, конституційних прав і свобод громадян як суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності, є одним із найважливіших елементів, що утворює предмет прокурорського нагляду, визначений ст. 29 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор зобов'язаний слідкувати за додержанням конституційного права затриманого або арештованого підозрюваного та обвинуваченого на допомогу захисника, на виконання органами дізнання і слідчими правил ст. 62 Конституції України, згідно з якими обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 59 та інші статті Конституції України проголошують, що кожен має право захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом, і що права потерпілих від злочинів охороняються законом. Ці конституційні норми зобов'язують прокурора слідкувати за тим, щоб учасникам кримінального процесу на стадіях порушення кримінальної справи і досудового слідства своєчасно роз'яснювались їхні права і надавалася реальна можливість щодо їх реалізації.

Нагляд прокурора за виконанням вимог кримінально-процесуального закону щодо своєчасності та обґрунтованості порушення кримінальних справ за кожною заявою (повідомленням) про злочин, виконання органами дізнання і досудового слідства публічного обов'язку провадження у кримінальних справах з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності виступає гарантією забезпечення конституційного права потерпілого на правовий захист від злочинних посягань.

Перевірка прокурором виконання органом дізнання або слідчим обов'язку вжити заходів для забезпечення поданого або можливого в майбутньому цивільного позову (статті 28, 29 КПК України) безпосередньо стосується до гарантування законодавчо визначеного права потерпілих на компенсацію завданої злочином шкоди.

Оскільки діяльність органів дізнання і досудового слідства детально регламентована кримінально-процесуальним законодавством, яке визначає процесуальний порядок проведення відповідних дій та прийняття процесуальних рішень, то предметом прокурорського нагляду є додержання законів органами дізнання та досудового слідства на всіх стадіях досудового провадження та на всіх напрямках діяльності вказаних органів.

Зокрема, такий нагляд здійснюється під час приймання і розгляду заяв (повідомлень) про злочини та їх вирішення, порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи, прийняття справи до провадження конкретною посадовою особою (органом дізнання, слідчим, прокурором), здійснення дізнання, або проведення слідчих дій, пред'явлення слідчим обвинувачення конкретним особам, застосування запобіжних заходів та інших заходів процесуального примусу, закінчення досудового слідства складенням обвинувального висновку і скеруванням справи прокуророві; закриття провадження у справі; направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру, зупинення досудового слідства, тощо.

Найважливішим напрямком нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства виступає встановлений законом порядок вирішення заяв (повідомлень) або будь-якої інформації про злочини та їх розслідування. Прокурорський нагляд розпочинається від моменту отримання органом дізнання чи слідчим заяви (повідомлення) про вчинений чи такий, що готується, злочин або іншого законного приводу для порушення кримінальної справи і триває протягом усього досудового розслідування до його закінчення.

Важливим напрямком прокурорського нагляду щодо додержання законів органами дізнання та досудового слідства є законність процесуальних, тобто передбачених КПК рішень, що приймаються піднаглядними органами. Ці рішення доволі різноманітні та різноаспектні як за характером, так і за юридичними наслідками. Саме цим і пояснюється те, що законність прийняття процесуальних рішень виступає самостійною складовою предмета прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства.

Всі складові прокурорського нагляду тісно між собою пов'язані, а в багатьох випадках переплітаються. Перевірка додержання органами дізнання та слідства прав і свобод людини і громадянина, залученого до сфери кримінального судочинства, взаємопов’язана з оцінкою законності та обґрунтованості рішень щодо застосування заходів процесуального примусу, порядком провадження певних слідчих дій, а також із виконанням вимог закону, які регламентують процедуру дій та рішень за заявами (повідомленнями) про злочини і провадження у кримінальних справах.

Прокурорський нагляд у стадії досудового розслідування поширюється й на виконання закону начальниками слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки. Прокурор має право перевіряти, чи використовують і як використовують ці службові особи свої законні повноваження для здійснення керівництва і відомчого процесуального контролю за діями та рішеннями підлеглих їм слідчих.

Дата добавления: 2014-01-07