Відносні величини. Середні величини характеризують загальний рівень ознаки, що зазнає значних коливань

Середні величини

Середні величини характеризують загальний рівень ознаки, що зазнає значних коливань. Обов'язковою умовою використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності процесів і явищ, що аналізуються.

Середні величини (прості та зважені арифметичні, середні хронологічні, середні геометричні та інші) використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників (середня чисельність, середня заробітна плата, середня собівартість та ціна реалізації, середні темпи зростання, середній рівень динамічного ряду тощо).

Проста середня арифметична - обчислюється діленням суми окремих значень ознаки на їх кількість. Наприклад, сумарна добова потужність 191 цукрового заводу України складає 510 тис. т цукрових буряків; Необхідно знайти середню потужність одного заводу. Розрахунок простої середньої арифметичної можна зробити за формулою

де - середня потужність 1 заводу.

Зважена середня арифметична обчислюється на підставі значень ознак і їх ваги (значущість) за такою формулою

де g_i - обсяг партії сировини.

Наприклад, на підприємстві закуплено 4 партії сировини за різними цінами: 25 т за 1800 грн., 30 т за 1780 грн., 40 т. за 1900 грн., 50т за 1750 грн.

Середня хронологічна в економічному аналізі найчастіше використовується для визначення середнього рівня динамічного ряду і обчислюється за формулою

Прикладом використання такої середньої є розрахунок залишків оборотних коштів, коли в наявності є такі залишки на початок кожного з 12 місяців і на кінець звітного року.

Середня геометрична використовується для обчислення середніх темпів зростання при аналізі динамічних рядів за формулою

Обгрунтованість використання середніх величин забезпечується за такихумов:

- обчислення середніх для всього кола явищ, або їx найбільшої частини;

- забезпечення однорідності явищ при розрахунку середніх.

За таких умов середні величини забезпечать правильність аналітичних висновків.

В економічному аналізі використовуються як абсолютні, так і відносні величини, що нейтралізують відмінності абсолютних і дають можливість порівнювати такі явища і процеси, абсолютні показники яких недоцільно порівнювати.

Відносні величини в основному розраховуються як відношення двох абсолютних величин. За формою відносними величинами є: коефіцієнти, індекси і відсотки.

Коефіцієнти використовують для зіставлення двох взаємопов'язаних показників. Таким чином, розраховують коефіцієнт фондовіддачі, коефіцієнт обороту оборотних коштів, коефіцієнти обороту робочої сили, коефіцієнти зносу і придатності основних засобів, коефіцієнти вводу і вибуття основних засобів, різні коефіцієнти фінансового стану.

Індекси використовуються для характеристики показників у динаміці. Розрізняють базисні і ланцюгові індекси. При розрахунку базисних індексів перший (базисний) показник динамічного ряду приймається за 1 (одиницю), а наступні розраховуються у відношенні до базисного.

У розрахунку ланцюгових індексів кожний показник динамічного ряду зіставляється з попереднім.

Відсотки характеризують відношення величин, одна з яких приймається за 100. Відсотки використовуються для характеристики виконання плану, динаміки показників, а також для розрахунку структури: продукції, чисельності, основних і оборотних засобів, собівартості, активів, пасивів тощо.

Структура - це питома вага частини в цілому, яка виражається у відсотках. Наприклад, питома вага окремих видів продукції в загальному обсязі, питома вага категорій персоналу в загальній кількості працівників.

Дата добавления: 2014-01-07