Елімінування

Графічні способи

Графічні способи завдяки їх наочності значно спрощують процес доведення результатів економічного аналізу до широкого кола працівників.

Графіки - це масштабне зображення певних показників за допомогою геометричних знаків - ліній, прямокутників, кіл. Їх можна розділити на дві групи: ілюстративні і розрахункові.

Ілюстративні графіки дають можливість порівнювати результати економічного аналізу, одержані за допомогою інших аналітичних прийомів. Завдяки добре зробленим графікам матеріал стає дохідливим і зрозумілим в процесі прийняття рішень управлінським персоналом.

Основні форми графіків, що використовують в економічному аналізі це діаграми, які за формою бувають стовпчикові, смугові, кругові, лінійні. За змістом виділяються діаграми порівняння, динамічні, структурні, графіки зв'язку.

Найпростішими діаграмами для порівняння значень показників є стовпчикові та смугові. Для їх побудови користуються прямокутною системою координат. Стовпчикова діаграма - на осі абсцис розміщують основу стовпчиків для всіх об'єктів спостереження. Висота кожного стовпчика відповідає розміру показника, що нанесений у відповідному масштабі на вісь ординат.

Смугові діаграми розміщують по горизонталі: основу смуг розміщують на осі ординат, а масштаб - осі абсцис.

Структурні діаграми зображують показник у вигляді розбитих на сектор геометричних фігур (коло, квадрат). З їх допомогою можна визначити склад досліджуваного показника, питому вагу окремих частин, яка визначається розміром сектора.

Діаграма динаміки характеризує зміну явища за відповідні періоди. Найчастіше використовують лінійні графіки, де динаміка подається у вигляді лінії, що характеризує безперервність процесу. Для побудови таких лінійних графіків на осі абсцис відкладають періоди, а на осі ординат - рівень показників за відповідні періоди.

Лінійні графіки використовують також для вивчення зв'язків між показниками (графіки зв'язку). В цьому випадку на осі абсцис відкладають значення факторного показника, а на осі ординат - значення результативного показника у відповідному масштабі.

Розрахункові або аналітичні графіки використовуються для спрощення аналітичних розрахунків, а також як ілюстративні графіки. Прикладом аналітичного графіка може бути графік розрахунку точки беззбитковості (критичного обсягу).

У випадках, коли показник, що аналізується, формується під впливом кількох факторів, необхідно оцінити кількісний вплив кожного з них. Для цього в аналітичній практиці застосовують спеціальний метод - елімінування. Суть цього методу полягає в тому, що не враховуючи взаємовплив факторів, послі­довно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. Елімінування означає виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. В аналітичній практиці застосовуються такі способи елімінування:

- спосіб ланцюгових підстановок;

- спосіб абсолютних різниць,

- спосіб відносних різниць.

Універсальним способом елімінування є спосіб ланцюгових підстановок, який використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. При цьому способі вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника здійснюється шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. Такий процес розрахунку наведено в табл. 3.

Таблиця 3 - Схема виявлення впливу факторів способом ланцюгових підстановок

№ підстановки	Фактори, які впливають на показник	Результативний показник	Величина впливу фактора
1-й	2-й	3-й	4-й
	план	план	план	план	плановий, А
1-ша	факт	план	план	план	умовний, Б	Б-А
2-га	факт	факт	план	план	умовний, В	В-Б
3-тя	факт	факт	факт	план	умовний, Г	Г-В
4-та	факт	факт	факт	факт	фактичний, Д	Д-Г

Як видно з даних табл. 3 за умови дії чотирьох факторів здійснюється три підстановки. Так, для розрахунку впливу першого фактора приводять заміну його величини з базової (планової) на фактичну, а інші фактори залишаються незмінними. Різниця між одержаним розрахунковим показником (Б) і базовим (плановим) становить величину впливу першого фактора. Така процедура заміщення базових показників на фактичні здійснюється, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, а величина їх впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів.

Розглянемо методику розрахунків на прикладі аналізу використання трудових ресурсів за даними промислового підприємства (табл. 4.)

Таблиця 4 - Вихідні дані для розрахунку факторів

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення
абс.	%
1. Обсяг продукції, тис. грн.			+250	109,6
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб			+5	104,8
3. Загальна кількість відпрацьованих робітниками: а) тис. людино-годин б) людино-днів	179,6	184,6	+5 +1246	102,8 105,5
4. Середня кількість днів роботи одного робітника (3б: 2)	218,6		+1,4	100,6
5.Середня тривалість робочого дня (3а: 3б)	7,9	7,7	−0,2	97,5
6. Середній годинний виробіток одного робітника, грн.	14,48	15,44	+0,96	106,6

1. Вплив зміни чисельності робітників

2. Вплив зміни кількості днів, відпрацьованих одним робітником

3. Вплив зміни тривалості робочого дня

4. Вплив зміни середньогодинного виробітку

Разом

Спосіб абсолютних різниць та спосіб відносних різниць є спрощеними варіантами способу ланцюгових підстановок.

Дата добавления: 2014-01-07