Тис. грн

Отже, за рахунок збільшення обсягу реалізації ми одержали 20 тис. грн. прибутку. Потім визначаємо вплив структурного фактора: від першого результату віднімаємо другий:

30 – 20 = + 10 тис. грн.

Вплив зміни собівартості на суму прибутку розраховується порівнянням фактичної суми витрат (перерахованої на фактичний обсяг реалізації продукції) з плановою:

450 – 430 = + 20 тис. грн.

Але, в нашому прикладі фактична собівартість зросла, отже, прибуток зменшився на (– 20) тис. грн.

Вплив зміни оптових цін на прибуток визначається порівнянням фактично отриманої виручки (зменшеної на суму податків на добавлену вартість, акцизів та інших обов’язкових платежів) з виручкою, перерахованою на фактичний обсяг реалізації:

840 – 660 = + 180 тис. грн.

Велике зростання прибутку за рахунок підвищення цін на продукцію не є результатом ефективної діяльності підприємства, оскільки досягається воно за рахунок споживачів.

Загальна сума результатів впливу різних факторів на доходи показує, що розрахунки зроблено правильно:

20 + 10 + 180 + (– 20) = + 190 тис. грн.

Проаналізувавши прибуток від реалізації продукції у цілому по підприємству. необхідно оцінити рівень і динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції, на які впливають лише наступні фактори першого рівня: обсяг реалізації продукції; собівартість одиниці продукції; ціна одиниці продукції.

Відповідно модель прибутку від реалізації окремих видів продукції наступна: П = ОРі × (Ці-Сі)

У ході третього етапу аналізу фінансових результатів вивчаються відносні показники ефективності діяльності: рентабельність, окупність (покриття).

Рентабельність – це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами.

Рентабельним і такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати. Показники ефективності характеризують здатність понесених витрат (використаних ресурсів) окупитися, що є основою подальшої діяльності підприємства.

Аналіз ефективності діяльності підприємства проводиться за наступними групами відносних показників: витратні, ресурсні, доходні.

Витратні показники рентабельності характеризують доходність понесених витрат (виробничих, комерційних, інвестиційних тощо) у процесі діяльності.

Для їх розрахунку використовуються показники чистого прибутку, загального прибутку, а також прибутку від реалізації продукції, які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію, собівартістю виробленої (реалізованої) продукції, собівартістю одиниці продукції тощо. Загальна формула витратних показників рентабельності мас наступний вигляд:

Рв = П/В×100

де П- прибуток, В - витрати

Показники рентабельності, розраховані за даним підходом, характеризують ефективність використання засобів, спожитих у процесі виробництва або здійснення інших видів діяльності, а саме скільки підприємство отримує прибутку (ефекту) з кожної гривні, витраченої на здійснення певного виду діяльності. Використовуючи витратний підхід. розраховується і рентабельність інвестиційних проектів як відношення очікуваного прибутку та суми інвестицій у даний проект.

Важливими показниками, які співвідносять витрати з доходами, є коефіцієнти окупності та покриття витрат. Коефіцієнт окупності характеризує величину витрат, понесену підприємством для отримання однієї гривні доходу від продажу продукції (робіт, послуг).

Даний коефіцієнт обчислюється як відношення витрат до суми чистого доходу: Кокуп = В/ЧД×100

Коефіцієнт покриття є оберненим показником до коефіцієнта окупності та характеризує величину, на яку дохід покриває понесені витрати, розраховується як відношення чистого доходу до витрат:

Ресурсні показники рентабельності розраховуються, якщо необхідно визначити доходність ресурсів або капіталу підприємства (власного, залученого, основного, оборотного тощо). Вони визначаються як відношення прибутку (валового, загального або чистого) до вартості активів (капіталу) або їх складових:

Р_К(А)=П/А(К)×100

де А - сума активів підприємства, К - сума капіталу підприємства.

Результати розрахунку показують ефективність діяльності підприємства, активів (капіталу) і їх складових. Коефіцієнти окупності (покриття) активів (капіталу) подібні до витратних показників, але замість сум витрат у знаменнику наводяться суми активів (капіталу).

Доходні показники рентабельності розраховуються як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) (чистого прибутку) до чистого доходу підприємства:

Рр=П/ЧД

Цей показник характеризує ефективність комерційної діяльності та відображає, яку суму прибутку отримує підприємство з кожної гривні продажу. Рентабельність реалізації розраховується у цілому по підприємству та за окремими видами продукції.

У процесі аналізу рентабельності оцінюється рівень виконання прийнятих параметрів (плану, прогнозу тощо), вивчається динаміка показників, фактори зміни їх рівня, здійснюється порівняльний багатоваріантним аналіз, визначаються резерви зростання рентабельності. Послідовність аналізу визначається його метою.

У ході аналізу відносних показників ефективності діяльності важливим завданням є вивчення факторів, які зумовлюють зміну їх рівня. Зміна показників рентабельності відбувається під впливом відповідних факторів.

Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до виручки від реалізації.

Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів:

§зміна структури та асортименту продукції;

§зміна собівартості продукції;

§зміна відпускних цін на продукцію.

Для розрахунку впливу факторів на рентабельність реалізованої продукції використаємо дані табл. 6.7.

Таблиця 6.7 - Аналіз рентабельності реалізованої продукції

Показники рентабельності реалізованої продукції	Виручка від реалізації (тис. грн.)	Собівартість реалізованої продукції (тис. грн.)	Рівень рентабельності, %
1. За планом			31,90
2. За планом і фактичним обсягом та структурою продукції			31,76
3. Фактично за планових цін на матеріали і продукцію			31,71
4. За звітом			31,62

З таблиці бачимо, що фактичний рівень рентабельності проти планового знизився на 0,28 (31,62 – 31,90) відсотка. Розрахунки факторів показали таке:

¾ за рахунок зміни структури рівень рентабельності знизився на (– 0,14) пункту: 31,76 – 31,90 = – 0,14;

¾ за рахунок зміни ціни рентабельність також знизилась на
(– 0,05) пункту: 31,71 – 31,76 = – 0,05;

¾ за рахунок збільшення рівня витрат (собівартості продукції) рентабельність знизилась на (– 0,09) пункту: 31,62 – 31,71 = – 0,09.

Усього рентабельність знизилась на: – 14 + (– 0,05) + (– 0,09) = – 0,28 відсоткових пунктів.

Рентабельність окремих видів продукції Рі, визначається за формулою:

Рі=(Ці-Сі)/Сі×100

Відмінністю факторного аналізу рентабельності окремих видів продукції від рентабельності усієї продукції є те, що не враховується вплив структурного фактора.

Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого, а всі інші — факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць.

Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці виробу наведено в таблиці 6.8.

Дані таблиці свідчать, що планові показники рентабельності щодо виробів А, Б і В перевиконано, щодо виробу Г рентабель­ність знизилась (гр. 9). Щодо виробів А і Б перевиконання досягнуто за рахунок ціни, а щодо виробу В — за рахунок зниження собівартості.

Таблиця 6.8 - Аналіз рентабельності одиниці виробу

Найменування виробів (шифр виробів)	Реалізація, тис. грн.	Собівартість виробу	Рівень рентабельності	Відхилення від плану
за планом	за звітом	за планом	за звітом	за планом [(гр.2 / гр.4) – – 1]100	за фактичної ціни та планової собівартості [(гр.3 / гр.4) – 1]100	за звітом [(гр.3 / гр.5) – – 1]100	усього (гр.8 – гр.6)	у т.ч. за рахунок
ціни (гр.7 – гр.6)	собівартості (гр.8 – гр.7)
А					17,64	47,05	19,04	+1,4	+29,41	–28,01
Б					12,06	25,17	15,23	+3,17	+13,11	–9,94
В					9,09	7,57	11,63	+2,54	–2,33	+4,06
Г					7,91	9,37	6,06	–1,85	+1,46	–3,31

Щодо виробу Г, то за рахунок ціни рентабельність підвищилась, але збільшення собівартості вплинуло негативно на рентабельність і перекрило позитивний вплив ціни. Такий всебічний розгляд впливу факторів на зміну рентабельності дає можливість планувати оптимальне виробництво різної продукції, його витратний механізм, пов’язуючи це з прибутком, кон’юнкту­рою ринку.

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю:

,

де — рентабельність виробництва;

— прибуток від реалізації продукції;

— сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу).

Прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), її структури, собівартості, рівня цін, а також від фінансових результатів інших видів діяльності.

Сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу) залежить від обсягу реалізації і швидкості обороту капіталу, який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталу. Що швидше оберта­ється капітал на підприємстві, то менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. І навпаки, упо­вільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучен­ня засобів для забезпечення того самого обсягу виробництва, реалізації і збуту.

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори (табл. 6.9):

§зміна частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції;

§зміна фондомісткості продукції;

§зміна оборотності оборотних коштів.

Таблиця 6.9 - Аналіз рентабельності виробництва продукції

Показник	За планом	За звітом	Відхилення
1. Валовий прибуток, тис. грн.			+ 130
2. Реалізація продукції (без ПДВ)			+ 240
3. Середньорічна вартість основних фондів			+ 20070
4. Середньорічні залишки матеріальних оборотних коштів			+ 50
5. Середньорічна вартість виробничих фон­дів (ряд. 3 + ряд. 4)			+ 2120
6. Коефіцієнт фондомісткості продукції (ряд. 3 / ряд. 2), коп.	83,33	17,50	–65,83
7. Коефіцієнт закріплення оборотних коштів (ряд. 4 / ряд. 2)	66,66	53,57	– 13,09
8. Прибуток на 1 грн. реалізованої продук­ції (ряд. 1 / ряд. 2), коп.	6,66	20,23	+ 13,57
9. Рівень рентабельності виробництва (ряд. 1 / ряд. 5), %	4,45	5,62	+ 1,17

За даними таблиці, рівень рентабельності за звітний період збільшився на 1,17 відсоткового пункту (5,62 – 4,45).

Вплив факторів на зміну рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок:

1. Вплив за рахунок зміни частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції:

,

тобто вплив цього фактора становить 13,48 – 4,45 = + 9,03.

Отже, за рахунок збільшення частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції рівень рентабельності збільшився на 9,03 відсоткового пункту.

2. Вплив за рахунок зміни фондомісткості основних виробничих фондів:

.

Порівнюємо з попереднім результатом:

24,03 – 13,48 = + 10,55.

Отже, за рахунок збільшення фондомісткості виробництва рівень рентабельності збільшився на 10,55 відсоткового пункту.

3. Вплив зміни коефіцієнта закріплення матеріальних оборотних коштів, тобто зміни тривалості обороту оборотних коштів:

5,62 – 24,03 = –18,41.

Бачимо, що за рахунок збільшення тривалості обороту оборотних коштів рівень рентабельності зменшився на 18,41 відсоткового пункту.

Отож, загальний вплив факторів становить 1,17 відсоткового пункту (9,03 + 10,55 – 18,41 = 1,17).

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Таким показником є рентабельність підприємства (активів), що розраховується як відношення прибутку (валового, операційного або чистого) до середньорічної вартості активів підприємства. В економічній літературі цей показник часто називають загальною економічною рентабельністю, рентабельністю виробництва або виробничого капіталу.

На рівень і динаміку показників рентабельності впливає вся сукупність виробничо-господарських факторів: рівень організації виробництва та управління; структура капіталу та його джерел; ступінь використання виробничих ресурсів; обсяг, якість і структура продукції; витрати на виробництво і собівартість продукції; прибуток за видами діяльності та напрями його використання.

Особлива увага в ході аналізу фінансових результатів приділяється резервам зростання прибутку і, відповідно, зменшення збитку, тобто кількісно вимірним можливостям його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний — на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

2) організаційний — тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний — коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

§за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

§за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

§за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

§за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Дата добавления: 2014-01-07