Огляд на місці

Консультації та роз’яснення спеціаліста.

Дослідження звуко-і відеозаписів.

Дослідження речових доказів.

Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності – також іншими учасниками кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з річчю та її оглядом. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням. Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідками, експертами, спеціалістами, які їх оглядали.

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщені з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує доводи учасників судового провадження.

У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або в певній частині.

З метою з’ясування відомостей, що містяться у звуко-і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста.

Заяву про підробку звуко-і відеозаписів суд розглядає в порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів.

Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз’ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань.

Спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз’яснень. Першою ставить запитання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, а потім інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні. Головуючий у судовому засіданні має право ставити спеціалістові запитання в будь-який час дослідження доказів.

У виняткових випадках суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини,- за участю свідків, спеціалістів і експертів. Огляд на місці не може проводитися під час здійснення провадження судом присяжних.

Огляд на місці здійснюється згідно з правилами, передбаченими кримінально-процесуальним кодексом для огляду під час досудового розслідування.

На місці огляду учасниками кримінального провадження, які беруть у ньому участь, можуть бути поставлені запитання, пов’язані з проведенням огляду.

Учасники судового провадження при огляді мають право звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення.

Проведення огляду і його результати відображаються у протоколі огляду місця та можуть фіксуватися технічними засобами.

Після з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з’ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв’язку з чим має право ставити питання сторонами чи іншим учасникам кримінального провадження.

За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

4. Судові дебати.

Судові дебати, які настають після закінчення судового слідства,- це частина судового розгляду, в якій сторони в усній формі підбивають підсумок судового слідства. Саме в судових дебатах змагальність між сторонами досягає кульмінації, змагальність відбувається навколо питань, що становлять предмет судового розгляду, саме в своїх промовах сторони остаточно формулюють свої позиції, спростовують доводи іншої сторони.

Предметом судових дебатів сторін є:

- фактичні обставини справи;

- юридична оцінка встановлених фактів, в тому числі кваліфікація злочину;

- характеристика особи обвинуваченого, а за необхідністю -потерпілого або свідків;

- питання, пов’язані з призначенням покарання;

- питання, пов’язані з цивільним позовом;

- громадсько-політична оцінка злочину.

Безперечно, не всі названі чинники можуть знайти відображення в промовах обвинуваченого, потерпілого або інших учасників судових дебатів, які не є фахівцями, але в промовах державного обвинувача і захисника вони становлять зміст промови.

Судові дебати полягають у промовах прокурора – державного обвинувача, потерпілого і його представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача його представника, обвинувача, його законного представника, захисника.

Ненадання будь-кому з них права виступити в дебатах є істотнім порушенням кримінально-процесуального закону і може бути підставою для скасування рішення суду.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд має право виступати один прокурор або кожен із них обґрунтовує у промові свою позицію у певній частині обвинувачення.

Промова прокурора повинна бути конкретною, логічною, доступною і переконливою для всіх присутніх в судовому засіданні, які не є учасниками судового засідання і не є фахівцями в області права. Прокурор повинен не тільки переконати суд у винуватості обвинуваченого, а й усіх присутніх.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою, про що повідомляють суд. У разі відсутності згоди порядок їх виступив встановлює суд.

Порядок виступів у судових дебатах обвинувачених, захисників, представників, якщо їх було в судовому розгляді декілька, встановлює суд.

Учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були дослідженні в судовому засіданні.

Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знов відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.

Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження,що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.

Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику. Змістом репліки можуть бути питання, які були предметом судових дебатів, але репліки – це заперечення на якусь заяву певного учасника судових дебатів і вони не є повторенням того, на що вже посилалася сторона у виступі. Виступ з реплікою не є обов’язковою дією сторони.

Останнє слово обвинуваченого надається після судових дебатів, перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення вироку. В останньому слові підсудний висловлює свою думку і ставлення щодо злочину в якому його звинувачують. Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом. Ставити запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється. Промова останнього слова – право, а не обов’язок обвинуваченого. Він може відмовитися від його використання, однак відмова від останнього слова повинна бути лише добровільною. Недопустимо пропонувати обвинуваченому відмовитися від останнього слова. Останнє слово надається обвинуваченому навіть тоді, коли він відмовився від дачі показань.

Головуючий вправі зупинити обвинуваченого, якщо він допускає образи на адресу суду чи учасників судового розгляду або говорить про обставини, що не мають відношення до справи.

Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєї ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.

Після останнього слова підсудного суд негайно видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі засідання (ст.366 КПК України).

Література:

1.Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012. Голос України – 2012. -19 травня /90-91/ -С 9-59

2.Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1995р; із змін. і доповн. -К.: Атіка. 2006-64с.

3.Азаров Ю.І. Кримінально-процесуальне право України:Навчальний посібник /Азаров Ю.І., Заїка І.О.,Фатхутдінов В.Г./ -К: Кутеп, 2008. -430с.

4.Загурський О.Б. Судові дебати в кримінальному процесі:правові та психологічні проблеми: Монография, Загурський О.Б. –Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005. -208 с.

5.Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Підручник. –К: Юринком Інтер, 2008. -688с.

6.Кошинець В.В. Спеціальні психологічні знання в кримінальному процесі: теоретичні засади та практичні проблемі: Навчальний посібник. –Чернівці: Рута. 2007. -215с.

7.Попелюшко В. Чи можливий справжній змагальній судовий розгляд в українському кримінальному процесі. Право України.-2006.-№3. –С.94-97

8.Рогатюк І.В. Обвинувачення у кримінальному процесі України: Монографія. –К.: Атіка,2006.-160с.

9.Тертишнік В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі. МВС України. Юридична Академія.-Дніпропетровськ: Дніпропетр. Юридична академ. МВС України, 2002 – 432с.

10.Яновська О.Г. Основні напрями розвитку змагального кримінального судочинства в Україні у світі євроінтеграційних процесів. Юридична Україна: наук.журнал. -2011. -№11 –С.91-96.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. "ПЕРЕГЛЯД І ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ"

Дата добавления: 2014-01-07