Тектонічні неузгодження

Критерії встановлення стратиграфічного неузгодження

Будова поверхонь неузгоджень

Поверхня стратиграфічних неузгоджень може мати різні форми. Вона буває сильно зглаженою, але бувають і різко виражені нерівності з перепадом висот в десятки і сотні метрів. На такій поверхні виникають своєрідні структури. Найбільш типові: облягання і прилягання (рис. 4.1).

Облягання – це плащеподібне перекриття всіх виступів і нерівностей поверхні неузгодження. Товщина шарів у нижній частині неузгоджено залягаючої товщі зменшується над підвищеннями древнього рельєфу і збільшується над пониженням. Ця розбіжність товщин поступово вирівнюється уверх по розрізу.

Прилягання. При крутих нерівностях рельєфу поверхні неузгодження осадки накопичуються шляхом поступового заповнення понижених ділянок. Вздовж крутих схилів можливі різні варіанти прилягання шарів, серед яких розрізняють паралельне і неузгоджене. При паралельному приляганні розмиті шари і накладені на них залягають паралельно, при неузгодженому – верхні шари перекривають нижні з кутовим неузгодженням.

Прилягання шарів широко проявляється серед прибережних морських вулканів і особливо серед алювіальних відкладів. Ці відклади заповнюючи вироблені річкою долини, завжди прилягають до корінних порід, які складають ложе долини. При цьому алювіальні відклади русел і терас, а також корінні породи можуть контактувати як паралельно, так і неузгоджено.

До критеріїв встановлення поверхонь неузгоджень, які дозволяють відрізняти їх від звичайних границь, відносяться наступні:

- характерна будова поверхні неузгодження, яка має на відміну від звичайних поверхонь нашарування численні нерівності у вигляді вимоїн (кишень) і виступів;

- кутове неузгодження між товщами різного віку (кутове неузгодження без стратиграфічного не буває);

- різкий віковий розрив між фауною і флорою (ця ознака важлива для встановлення паралельних неузгоджень в чохлі платформи);

- різка розбіжність у ступені метаморфізму двох товщ, а також у їх насиченні жильними породами;

- наявність базального конгломерату в основі молодої товщі;

- різкий перехід від морських фацій до континентальних і навпаки;

- різкі сліди вивітрювання на поверхні неузгодження, або у нижчезалягаючих породах.

Неузгоджені контакти між шарами різного віку і літологічного складу можуть бути зумовлені тектонічними розривами і переміщеннями вздовж них окремих блоків гірських порід. При тектонічних неузгодженнях товщі порід розділяються поверхнею розриву, яка за будовою різко відрізняється від стратиграфічних поверхонь неузгоджень. Тектонічні контакти, як правило, зрізають шаруватість вище і нижчезалягаючих відкладів, а стратиграфічні – тільки більш древніх відкладів.

Про наявність поверхні розриву і переміщення можна судити за проявом поверхні зміщувача, зон тектонічного розсланцювання і брекчіювання, дзеркал ковзання та іншими ознаками.

Вивчення неузгоджень має теоретичне і практичне значення.

1 крупні регіональні неузгодження фіксують переломні моменти напрямків рухів земної кори і при наявності кутового неузгодження між товщами порід фіксують етапи тектогенезу;

2 аналізуючи неузгодження, можна вивчати характер палеотектонічних рухів (метод неузгоджень). Місцеві неузгодження відображають окремі етапи в розвитку тектонічних процесів;

3 з поверхнями неузгоджень пов"язані родовища корисних копалин.

Дата добавления: 2014-01-07