Нахилене залягання шарів

Первинним заляганням шарів є горизонтальне і слабонахилене; таке залягання в осадових товщах формується в процесі осадконакопичення на дні водойм.

Під впливом ендогенних процесів первинні форми залягання гірських порід можуть порушуватись. Всяке порушення первинного горизонтального залягання шарів називається дислокацією. Дислокації є: плікативні і диз’юктивні. Плікативні – це дислокації, які відбуваються без розриву пластів: нахилене залягання, монокліналі, складки, флексури. Диз’юктивні – це дислокації, які супроводжуються розривами пластів.

Нахилене залягання є найпростішою і разом з тим найбільш розповсюдженою загальною формою тектонічних дислокацій. Всі складчасті структури можна звести до комбінацій нахиленого залягання під різними кутами шарів, які мають відмінні азимути падіння і простягання. Якщо потужна товща шарів на великій площі має нахил в один бік під постійним кутом, говорять про моноклінальне залягання.

Структурна форма, яка характеризується моноклінальним заляганням в межах більш чи менш значного об’єму земної кори, називається монокліналлю, або моноклінальною структурою (рис. 5.2).

Монокліналі являють собою досить широко розповсюджений тип тектонічної структури. Монокліналями часто називають і крила крупних складок великого родовища (наприклад, кам’яного вугілля), поле якого не виходить за межі площі розповсюдження одного крила зрізаної складки.

Рисунок 5.2 - Монокліналь, куести (К) і моноклінальні долини (Д);а,б,в – більш стійкі породи товщі

Крупні моноклінальні структури характерні для районів, які облямовують деякі платформенні западини (Паризький і Лондонський басейни), або для деяких зон межування гірських складчастих систем з платформами.

З монокліналями Гірського Криму, Північного Кавказу, Паризького басейну та інших районів пов’язане утворення особливих форм рельєфу – куест (рис. 5.2). Куести – це відносно крупні підняття, один схил яких крутий, уривчастий, другий – похилий, нахил якого співпадає з кутом падіння структури. Формування куест відбувається в процесі денудації за умови чергування м’ягких і міцних шарів, що складають моноклінальну товщу. Куестовий ландшафт відрізняється розвитком моноклінальних гряд і моноклінальних долин.

Дата добавления: 2014-01-07