Кризи та їх наслідки

Хвилі і фази циклу активності макросистем

Економічні цикли та кризові явища

Загалом процес суспільного виробництва складається з чотирьох найбільш рельєфних фаз – виробництва, розподілу, обміну та споживання. Рівномірне проходження відтворювального процесу навіть у режимі простого відтворювання зумовлює кількісну (за обсягом та за часом) відповідність (однаковість) усіх чотирьох фаз. У разі випадіння однієї з них за обсягом або часом проходження система відтворювання переходить до режиму скороченого функціонування. Це, з одного боку, спричиняє надлишок кількості “продукції” інших фаз, а з другого боку – недоотримання коштів на повторення відтворювального циклу як мінімум у колишньому обсязі.

Функціонування економічних систем макро- та мікрорівня як комплексних організацій зумовлює їх періодичне відхилення від режиму рівноваги, яке має періодичну циклічність. Загальновизнано виокремлення чотирьох фаз: криза (спад), депресія (стагнація), пожвавлення (фаза відновлення) та підйом (бум).

Відповідно до сучасних уявлень, економічна динаміка макросистеми являє собою циклічний процес, що має складну структуру. Цей процес є результатом накладення циклів різного характеру: коротких ділових 3-5 років циклів Кітчіна, циклу Жюглара (6-8 років), циклів Лабруса, названих інтерциклами (10-12 років), гіперциклів Коваля (подвоєних циклів Жюглара), довгих хвиль Кондратьєва (40-60 років) і вікової тенденції.

Кризи являють собою один з етапів життєвого циклу системи. Це безрадісне, але загалом логічне (закономірне) явище. Головне – знайти можливості його попередити та подолати з мінімальними збитками.

У сучасній вітчизняній літературі ще існує не існує загальновизнаного поняття про кризи в розвитку соціально-економічної системи. Існувала думка, що кризи – характерна риса капіталістичного способу виробництва і мають бути відсутні за соціалістичного ладу. У минулому існували навіть такі теоретичні положення, що при соціалізмі немає криз, є тільки "труднощі росту". Багато років у нашій країні саме це поняття було, швидше, ідеологічним, ніж реальним фактором розробки економічної політики розвитку виробництва. Дійсно, з появою проблем на соціалістичних підприємствах виникалі труднощі "гасилися" вищими органами. Держава, втручаючись в економіку підприємства, не допускала та й не могла допустити банкрутства. Не існувало навіть такого економічного поняття, як "банкрутство".

Криза, при широкому на неї погляді так само потрібна системі, що розвивається, як і стабільний стан. Кризу треба розглядати як переломний етап у розвитку системи, який дає простір новому витку економічних змін. Проблему кризи можна розглянути таким чином: соціально-економічна система в будь-якому своєму вигляді має дві тенденції існування: функціонування і розвиток.

Сутність економічної кризи як одного з етапів циклу ділової активності полягає в перевиробництві товарів відносн платоспроможного попиту, що призводить до порушення базових пропорцій відтворювального процесу.

Дата добавления: 2014-01-07