Принципи, суб'єкти, об'єкти та інструменти управління місцевими фінансами

Види управління місцевими фінансами

Основні методи управління.

Принципи, суб'єкти, об'єкти та інструменти управління місцевими фінансами.

ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ ТА МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ МІСЦЕВИМИ ФІНАНСАМИ

Управління місцевими фінансами - це формування, ви­користання та розпорядження коштами місцевих бюджетів, а також; фінансами комунальних підприємств.

Управління фінансами ґрунтується на знанні економічних законів розвитку суспільства, закономірностей розподілу ва­лового внутрішнього продукту і національного доходу між державою і суб'єктами господарської діяльності, державою і населенням, між; галузями економіки і територіями.

Фінанси підприємств комунальної форми власності є складовою частиною місцевих фінансів, але їм притаманні специфічні ознаки, які випливають з особливостей форм вла­сності і господарювання. Так, майно підприємств комунальної форми власності перебуває у власності місцевих органів са­моврядування, тому для фінансування цих підприємств, крім власних джерел, залучаються кошти місцевих бюджетів, а та­кож кошти, отримані в порядку перерозподілу між; цими під­приємствами.

Важливо зазначити, що підприємства та закла­ди соціально-культурної сфери комунальної форми власності функціонують як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, тому організаційно їх можна розділити на три групи: ті, які повністю перебувають на бюджетному фінансуванні; підприємства, що частково фінансуються за рахунок місцевих бюджетів; і підприємства, які функціону­ють на принципі самоокупності.

Фінанси підприємств комунальної форми власності є скла­довою місцевих фінансів і водночас вони являють самостійну економічну категорію, яка віддзеркалює економічні відносини, пов'язані з розподілом і перерозподілом вартості валового вну­трішнього продукту шляхом формування та використання централізованих і децентралізованого фондів грошових коштів на місцевому рівні з метою найбільш повного задоволення жи­тлово-комунальних потреб населення.

В Україні фінансова діяльність органів місцевого самовря­дування регулюється центральною владою.

Управління фінансами здійснює спеціальний апарат за до­помогою специфічних прийомів і методів.

Центральна влада на законодавчому рівні регламентує по­вноваження місцевого самоврядування у сфері бюджету, утворення позабюджетних, валютних і цільових фондів, здій­снення фінансово-кредитних відносин, управління фінансами комунальних підприємств, встановлення місцевих податків і зборів.

У питаннях регулювання доходів і видатків бюджетів міс­цевого самоврядування зберігається його підпорядкованість по вертикалі регіональним органам влади. А останніх, у свою чергу, центральній владі. Такий принцип організації бюджет­ної системи продовжує зберігатися.

Основні інструменти регулювання - нормативи відраху­вань до місцевих бюджетів різних рівнів від регульованих до­ходів; бюджетні дотації та субсидії з Державного бюджету і бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчого рівня; міжбюджетні взаєморозрахунки.

В управлінні місцевими фінансами важливо відокремлю­вати об'єкти і суб'єкти управління.

Об'єктом виступають фінансові відносини, у тому числі відносини, пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів (місцеві фінанси).

Суб'єктами управління виступають територіальна громада та органи місцевого самоврядування (рис. 2.1.)

Виконавчі органи місцевих рад вищого рівня здійснюють нагляд за виконанням бюджету відповідними виконавчими органами нижчого рівня, виходячи з вимог дотримання чин­ного законодавства, рішень органів виконавчої влади рад та їх виконавчих органів вищого рівня, прийнятих у межах їх компетенції.

Сукупність усіх організаційних структур, що здійснюють управління місцевими фінансами, утворює фінансовий апарат.

До повноважень органів місцевого самоврядування нале­жать:

- самостійна розробка, затвердження та виконання від­повідних місцевих бюджетів;

- визначення із своїх бюджетів обсягів фінансування за­ходів соціально-культурного розвитку в межах планових бю­джетних доходів;

- визначення напрямів використання коштів на власні цільові програми, зовнішньоекономічну діяльність, охорону навколишнього середовища, на утримання органів державної влади та самоврядування, соціальний захист населення тощо;

- збільшення в межах наявних коштів видатків на утри­мання житлово-комунального господарства, установ та закла­дів освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення, науки і культури, фізичної культури і спорту, охорону навколишньо­го середовища та на інші цілі;

- визначення в межах додатково вишуканих протягом року коштів на додаткові пільги та допомогу громадянам, які потребують соціального захисту;

- визначення розмірів дотацій та субвенцій бюджетам нижчого територіального рівня та їх цільове спрямування;

- об'єднання на договірних засадах коштів своїх бюдже­тів з коштами інших бюджетів, а також; суб'єктів господарю­вання, об'єднань громадян для фінансування будівництва, ремонту й утримання об'єктів виробничого та невиробничого призначення згідно з чинним законодавством;

- запровадження відповідно до законодавства місцевих податків та зборів, а також; обов'язкових платежів;

- право встановлення додаткових пільг щодо оподатку­вання у межах сум, що надходять до їх бюджетів;

- створення позабюджетних цільових фондів;

- випуск місцевих позик, лотерей та цінних паперів (крім грошей), отримання позики з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бю­джетного року, а також отримання кредитів у банківських установах;

- створення комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, бути гарантами кредитів підприємств ко­мунальної власності, розмішувати кошти в банках, отримува­ти відсотки від їх доходів і зараховувати їх до дохідної части­ни відповідного місцевого бюджету.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на таких принципах, як народовладдя, законність, гласність, колегіа­льність, поєднання місцевих і державних інтересів; вибор­ність, правова, організаційна та матеріально-фінансова са­мостійність у межах повноважень, визначених цим та інши­ми законами, підзвітність та відповідальність перед терито­ріальними громадами їх органів та посадових осіб, державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування, судовий захист прав місцевого самоврядування.

Порушеннями законодавства про бюджетну систему Укра­їни вважаються:

- використання коштів республіканського бюджету Авто­номної Республіки Крим, місцевих бюджетів на цілі, не перед­бачені рішеннями про затвердження республіканського бю­джету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, або в обсягах, що перевищують межі видатків, затверджених за­значеними нормативними актами;

- невиконання умов пропорційного скорочення видатків щодо незахищених статей бюджету, якщо Верховна Рада України прийняла рішення про пропорційне скорочення;

- невиконання умов пропорційного фінансування видат­ків бюджетів всіх рівнів;

- недотримання термінів щодо здійснення бюджетного процесу;

- порушення інших правил і процедур, установлених за­конодавством України щодо порядку витрачення коштів бю­джетів, що призводять до незаконних видатків;

- невживання заходів до підпорядкованих органів і підле­глих осіб, які вчинили зазначені порушення.

На рівні, адміністративно-територіальних утворень управ­лінням фінансовими ресурсами місцевих бюджетів відають місцеві органи влади. Згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеві бюджети затверджують відповідні ради територій, а забезпечують їхнє виконання мі­сцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови. У ролі координато­рів усієї діяльності, пов'язаною з розробкою і виконанням мі­сцевих бюджетів, виступають місцеві фінансові органи.

Слід зазначити, що спроба законодавчого вирішення про­блем матеріального та фінансового забезпечення місцевого самоврядування в проекті Муніципального кодексу не може замінити відсутній закон про комунальну власність, принципи та форми управління нею з метою підвищення ступеня само­достатності тієї чи іншої територіальної громади. Якісний їх аналіз, зокрема, питань управління об'єктами права комуна­льної власності з подальшим поясненням, свідчить про відсу­тність цілісного функціонального чи системного підходу шодо управління об'єктами комунальної власності.

Отже, управління місцевими фінансами передбачає сьо­годні не лише планування й контроль надходжень до бюдже­ту, раціональний розподіл і використання бюджетних коштів, а й активний пошук різних форм залучення приватного капі­талу для розвитку регіонів і територіальних громад, урізнома­нітнення форм ефективного використання об'єктів комуналь­ної власності, що сприятиме розвитку фінансової бази само­врядних територіальних громад в Україні.

Дата добавления: 2014-01-07