Питання 1. Проблема морального вибору і свободи особистості

Хмельницький

Денищик О.І.

доцент кафедри,

кандидат пед. наук

План

1. Проблема морального вибору і свободи особистості.
2. Моральний вчинок.
3. Проблеми розв’язання ситуацій морального вибору.

Література:

Основна: 1,2,3,4,8.

Додаткова: 6,8,11, 14, 15, 17.

В основу моральної діяльності покладено фундаментальну проблему свободи. Адже діяльність набуває рис моральності саме завдяки здатності людини вільно обирати серед різнополюсних цінностей: добра і зла, справедливості і не справедливості, правди й неправди (обману) і так далі.

Проблема свободи по-різному трактувалася протягом всього розвитку людства. Так, в епоху Античності філософи заперечували свободу вибору людини, її розвиток сприймався як керований Космосом – роком (долею, фатумом). Стоїки, Спіноза, Гегель розуміли свободу як пізнану необхідність. Важливий акцент при цьому підході робиться на «усвідомлення», тобто пізнання. Таким чином, Ф.Бекон дійшов висновку, що «Знання – це сила»!. Але Ф. Енгельс зазначав, що «пізнана необхідність» зовсім не вичерпує уявлення про свободу. Необхідний досвід, що досягається практичною діяльністю.

Моральне наповнення свободи починається з вибору намірів, цінностей, варіантів поведінки. Йдеться не про будь – який вибір, адже часто вибір здійснюється механічно (наприклад вибір місця в аудиторії); технічно (купівля побутової техніки); може носити буденний характер, тобто акцент робиться на стереотипі (у сусіда крутий мобільник «Самсунг», батько купує такий же); може бути емоційний (вибори до Верховної Ради тощо).

· Етичний аспект свободи вибору з’являється тоді, коли зачіпаються інтереси людини і він носить творчий характер;

· Свобода вибору - це необхідне добровільне діяння, спрямоване на вище благо;

· Для будь-якого вибору потрібна ще й певна мотивація;

· Вибір набуває морального забарвлення лише тоді, коли він є обґрунтований, тверезо виважений, і він здійснюється силою волі.

Свобода стає моральною, коли вона реалізується: а) в осмисленні і розумінні об’єктивних обмежень; б) у діянні; в) з творчим підходом; г) із наявністю і можливістю вибору; д) за власним велінням без примусу. Таким чином моральна свобода це діалектична єдність моральної необхідності та суб'єктивної добровільності поведінки, це здатність людини тримати владу над своїми вчинками. Моральна свобода – є можливістю і спроможністю людини визначити та реалізувати свою моральну позицію, яка б забезпечувала досягнення мети (В. Лозовой).

Також обов’язковою умовою реалізації моральної свободи.

Візьмемо сферу судочинства. Особа тут поставлена в такі умови, що її весь час доводиться визначати свою моральну позицію і достатньо часто робити моральний вибір ускладнених проблемних ситуаціях. Наприклад, говорити по кримінальній справі правду чи брехню, якщо до кримінальної відповідальності притягнутий близький родич? Хоча за Конституцією України (1996 р.) ст 63. «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів,коло яких визначається законом». Тобто вже тут вбачається гарантування свободи у виборі дачі правильних чи неправильних свідчень, у згоді чи відмові свідчити на досудовому слідстві?

- Також моральний вибір полягає в тому, чи прагнути стати свідком у справі, де сам був очевидцем злочину, чи чекати поки тебе викличуть на допит? (при цьому постійно молитися Богу, щоб не викликали.)

Або інший приклад: «Юрба зівак моментально розбігається якщо до неї звернутися з проханням «Свідки! Прошу дати свідчення»!.

- Назвати співучасників чи взяти всю вину на себе?

- Добровільно видати придбане незаконно майно, знаючи, що воно було викрадена, чи заховати його так, щоб воно не було виявлене при обшуку?

- Чи із-за відчуття сором’язливості відмовитися від проведення експертизи, освідування і тим самим перешкодити виявленню слідів злочину чи, не переборовши сором’язливість, дозволити оглянути своє тіло, щоб допомогти слідству і суду встановити істинну.

Таким чином, для того, щоб здійснити моральний вибір з метою реалізації моральної свободи необхідні:

- громадянська мужність;

- принциповість;

- чесність;

- гідність;

- повага до суспільства;

Дата добавления: 2014-01-07