Підвищення ефективності діяльності колективів (груп) працівників

Функціонування груп можливе шляхом реалізації функцій менеджменту: планування, організації взаємодії, мотивації і контро­лю. Центральним елементом функціонування будь-яких груп є збори, на яких вирішуються проблеми і приймаються рішення. Тому важливо чітко установити періодичність їх проведення; зміст проблем, які будуть розглядатись; перелік учасників; технічні засоби, які будуть застосовуватись тощо.

Для забезпечення ефективності проведення зборів доцільно скористатись рекомендаціями американського спеціаліста Бредфорда:

1) Скласти конкретний порядок денний.

2) Забезпечити вільний обмін інформацією між членами групи.

3) Повністю використовувати здібності її членів (компетентність, досвід, знан-ня, підприємливість, талант, ідеї і т.п.).

4) Створити атмосферу довіри, самовиразу.

5) Розглядати конфлікт як позитивний фактор і керувати ним.

6) За результатами зборів підводити підсумки і накреслювати майбутні заходи.

7) З метою боротьби з однодумством забезпечити вільну передачу інформації.

8) Призначити "опонента" для висунення альтернативних ідей та "адвоката" для захисту навіть неправедної справи.

9) Забезпечити вислуховування різних точок зору, їх критику.

10) Організовувати збір всіх пропозицій і їх обговорення.

11) Вислуховувати ідеї підлеглих.

Менеджер повинен розуміти, що група зможе реалізувати свої цілі і забезпечити ефективну діяльність при позитивному впливі наступних факторів:

1.Чисельність групи. На думку різних фахівців групи можуть складатись з 3-9, 4-5, 5-8, 5-11 чол. Відомо, що найбільш ефек­тивно працюють бригади робітників, які мають у своєму складі від 5 до 25 осіб.

2.Склад групи. Досвід показує, що група повинна складатись з несхожих людей, Людей з різними позиціями, ідеями, способами мислення тощо.

3.Групові норми: гордість за свою роботу, бажання досягнути цілі та забезпечити прибутковість, принципи колективної праці, професійна підготовка, ставлення до нововведення, відносини з за­мовниками, способи захисту чесності, відносини між членами колективу, методи розподілу заробітків тощо.

4.Згуртованість членів групи.

5.Групова однодумність, тобто механізм подавлення окремої особистості з метою не порушувати гармонію групи.

6.Конфліктність всередині групи. До неї може привести різниця в думках.

7.Статус членів групи. Визначається старшинством в посадовій ієрархії, посадою, розміщенням кабінету, освітою, рівнем заробітної плати (доходів), соціальними талантами людей, досвідом, інформованістю тощо.

8.Ролі членів групи, тобто визначення людей, які будуть займатись розв'язанням групових завдань, висуненням альтернативних рішень, підготов-кою інформації, налагодженням комунікацій тощо.

9.Забезпеченість групи інформацією.

10.Відносини групи з керівництвом організації, її підрозділами, службами, посадовими особами, також з іншими групами.

11.Наявність встановлених прав та обов'язків у членів групи.

12.Швидкість прийняття та виконання рішень.

13.Механізм прийняття компромісних рішень.

14.Формування витрат (матеріальних, трудових, фінансових), пов'язаних з функціонуванням груп.

Тема 11. УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ, ЗМІНАМИ І СТРЕСАМИ

Нові терміни та визначення:

- конфлікт;

- внутрішньоособистий конфлікт;

- міжособистий конфлікт;

- міжгруповий конфлікт;

- джерела конфлікту;

- ухилення;

- згладження;

- компроміс;

- організаційні переміни;

- стрес;

- суперечки.

Дата добавления: 2014-01-07