Сутність, класифікація та умови прийняття управлінських рішень

Рішення – це вибір альтернативи, речове відбиття самого управління (менеджменту), в певній мірі – його підсумок. Воно є результатом обдумувань дій і намірів, висновків, міркувань, обговорень, постанов тощо, спрямованих на реалізацію цілей управління.

Рішення вимагають відповідальності, систематизації дій, організованості. Їх можна класифікувати за наступними ознаками:

- за сферою охоплення: загальні рішення (стосуються всієї організації), часткові рішення (стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем тощо);

- за тривалістю дії: перспективні рішення, поточні рішення;

- за рівнем прийняття: рішення на вищому рівні управління, рішення на середньому рівні управління, рішення на нижчому рівні управління.

- за характером вирішуваних завдань організацією: організаційні запрограмовані рішення які виділяти у менеджменті запропонував американський науковець Герберт Сайман на основі залучення комп'ютерної термінології. Це певний відомий перелік кроків, але тут мало альтернатив; організаційні незапрограмовані рішення, викликані новими або невідомими факторами та ситуаціями. Це можуть бути рішення з реалізації цілей організації, поліпшення якості продукції, вдоскона­лення структури управління, методів мотивації тощо.

Компромісні рішення, які повинні врівноважувати виникаючі протиріччя обгрунтував американський науковець Роберт Кац.

За способом обґрунтування: інтуїтивні рішення, тобто ті, які базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору. (обґрунтованість визначається особистими якостями менеджера); рішення, які базуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках). Це вибір, обумовлений знаннями, досвідом, стажем, кваліфікацією. Оскільки ці рішення приймаються безпосередньо менеджером, то вони формуються швидко і без значних витрат. але такі рішення можуть привести до несприйняття нової альтернативи.

Раціональні рішення обґрунтовуються об'єктивними аналітичними процесами.

За способом прийняття: одноособові рішення; колегіальні рішення (розробляє група фахівців, а приймає відповідна група менеджерів); колективні рішення (приймаються загальними зборами).

Успішне прийняття рішень базується на таких умовах, як права, повноваження; обов'язковість, компетентність, відповідальність. Право прийняття рішень мають всі менеджери, але відповідні їх групи можуть, прийняти тільки конкретні рішення, наприклад, загальні рішення можуть приймати тільки лінійні керівники.

Повноваження характеризує межу між групами менеджерів при прийнятті рішень. Наприклад, начальники цехів не можуть приймати рішення, які, згідно посадових обов'язків, може приймати тільки директор підприємства.

Обов'язковість вимагає від менеджера обов'язкового прийняття рішення, якщо його потребує ситуація, що склалась в організації.

Компетентність характеризує вміння менеджера приймати кваліфіковані рішення.

Відповідальність показує, які санкції можна застосовувати стосовно менеджера в результаті прийняття невдалого рішення.

Процес вироблення раціональних рішень може включати наступні етапи:

1. Виникнення ситуації, що вимагає прийняття рішення.

2. Збір та обробка інформації.

3. Виявлення та оцінка альтернатив

4. Підготовка та оптималізація рішення, що приймається.

5. Прийняття рішення.

6. Реалізація рішення та оцінка результатів.

Кожний етап реалізується через відповідні ланки. Схема процесу вироблення раціональних рішень представлена на рис. 30.

Рис. 30. Процес вироблення раціональних рішень

Американський професор Стенлі Янг пропонує наступний перелік етапів вироблення раціональних рішень:

1 етап. Визначення цілей організації.

2 етап. Виявлення проблем в процесі досягнення цих цілей.

3 етап. Дослідження проблем та постановка діагнозу.

4 етап. Пошук рішення проблеми.

5 етап. Оцінка всіх альтернатив та вибір найкращої з них.

6 етап. Узгодження рішень в організації.

7 етап. Затвердження рішення.

8 етап. Підготовка до задіяння рішення.

9 етап. Управління застосування рішення.

10 етап. Перевірка ефективності рішення.

Зазначимо, що підхід Янга найдоцільніше використовувати щодо загальних рішень, рішень на вищому рівні управління, перспективних рішень тощо.

При прийнятті рішень важливо враховувати фактори, які впливають на цей процес:

1. Особисті якості менеджера (освіта, знання, вік, досвід, характер тощо).

2. Поведінка менеджера (звичка, психологія, лояльність тощо).

3. Середовище прийняття рішення:

- визначеність (керівник знає очікувані результати всіх можливих альтернативних рішень);

- ризик (менеджеру відома ймовірність кожної альтернативи);

-невизначеність, коли неможливо оцінити ймовірність потенційних результатів.

4. Інформаційні обмеження. Ці обмеження обумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації.

5. Взаємозалежність рішень.

6. Очікування можливих негативних наслідків.

7. Можливість застосування сучасних технічних засобів.

8. Наявність ефективних комунікацій.

9. Відповідність структури управління цілям та місії організації.

Дата добавления: 2014-01-07