КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Адміністративна та судова процедура оскарження рішень податкових органів
Несамостійне узгодження поділяється на узгодження за замовчуванням і апеляційне. У свою чергу апеляційне узгодження може бути адміністративне і судове. Податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника у таких випадках: 1) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; 2) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; 3) орган контролю у результаті камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завишення суми податкового зобов'язання; 4) згідно з законами, які регулюють питання оподаткування, особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору, є орган контролю. Після визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платнику податків відсилається податкове повідомлення та у день отримання такого повідомлення це податкове зобов'язання вважається узгодженим за замовчуванням. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Адміністративна та судова процедура оскарження рішень податкових органів надана у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Якщо контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платнику податку, що не пов`язане з порушенням податкового законодавства, такий платник має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу на протязі 30 календарних днів.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків. Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Основними причинами виникнення податкового боргу є: 1) несплата узгодженого податкового зобов`язання при самостійному його визначенні протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації; 2) несплата узгодженого податкового зобов`язання, яке визначається контролюючим органом у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності – протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення; 3) несплата узгодженого податкового зобов`язання при апеляційному узгодженні протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
Складовими податкового боргу є: 1) несплачені у встановлені строки податкові зобов`язання; 2) пеня, штрафні санкції (штрафи); 3) плата за користування відстрочкою (розстрочкою). Податковий борг платника може перебувати у інертному і дієвому статусах. Інертний статус – це статус, у якому органи ДПС не застосовують жодних заходів, крім вручення податкових вимог, реєстрації податкової застави в державному реєстрі застав нерухомого майна і опису заставного майна та виключний спосіб – арешт активів платника-боржника. Дієвий статус – це статус податкового боргу платника, в якому зменшення такого боргу відбувається завдяки певним діям, що здійснює працівник відділу стягнення податкової заборгованості органу ДПС – податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження відповідно до законодавства. Розрізняють п`ять видів дієвого статусу, до яких може бути віднесено податковий борг, а саме: 1) активний; 2) пасивний; 3) при процедурі банкрутства; 4) розстрочення (відстрочення); 5) безнадійний. Активний вид дієвого статусу – це вид, в якому працівник підрозділу стягнення податкової заборгованості застосовує до боржників всі заходи стягнення, передбачені діючим законодавством. Підставою для цього є закінчення граничного терміну погашення податкового боргу після направлення другої податкової вимоги (30 календарних днів). Пасивний вид дієвого статусу – це вид, в якому працівник підрозділу стягнення податкової заборгованості не може застосувати заходи стягнення до боржника. У пасивному виді дієвого статусу перебувають усі випадки податкового боргу боржника, за яким: 1) готуються документи для ініціювання справи про банкрутство боржника до дня одержання ухвали суду про порушення справи про банкрутство; 2)готуються документи для ініціювання справи в суді про звернення щодо стягнення податкового боргу на майно боржника до дня прийняття наказу та відповідного рішення суду; 3) здійснюється розшук боржника.
Вид дієвого статусу при процедурі банкрутства – це вид, в якому перебувають усі випадки податкового боргу боржника, у суді розглядається справа про банкрутство до: 1) одержання ухвали про ліквідацію боржника як юридичної особи або рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи; 2) прийняття рішення органом ДПС про відстрочення (розстрочення) податкового боргу на підставі затвердженої судом мирової угоди, яка містить положення про розстрочку чи відстрочку боргів. Вид статусу «Розстрочення (відстрочення)» – це вид, в якому перебуває податковий борг, сплату якого перенесено на пізніший термін або на декілька термінів. Безнадійний вид дієвого статусу – це вид, в якому податковий борг боржника визнається безнадійним (визнання боржника банкрутом; борг, стосовно якого минув строк позовної давності; борг виник внаслідок форс-мажорних обставин та інше). Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених Законом, а також іншими законами за винятком: 1) майна платника податків, наданого ним у заставу іншим особам, якщо така застава була належним чином зареєстрована у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави; 2) активів, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків, у тому числі, але не виключно: майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), а також ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також активи інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; 3) майнові права інших осіб, надані платнику податків у тимчасове користування або розпорядження, а також немайнові права інших осіб, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; 4) кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України; 5) кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, а також суми акредитивів, виставлених на ім'я платника податків, але не відкритих, до моменту такого відкриття; 6) майна, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України; 7) активів, чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством. У разі коли підприємницька діяльність з активами, що продаються, підлягає ліцензуванню відповідно до закону, покупцями таких активів можуть бути лише особи, які отримали відповідну ліцензію; 8) коштів інших осіб, наданих платникові податків у вигляді внеску (депозиту) у сумі, що перевищує суму власного капіталу банку.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 886; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |