Опорний конспект лекції. Розділ 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України

Розділ 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України

Програмна анотація

Сутність та етапи розвитку економічної глобалізації. Основні форми глобалізації. Причини виникнення і суть глобальних проблем. Основні глобальні проблеми сучасності. Класифікація глобальних проблем. Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем та розвитку світового господарства. Міжнародна економічна інтеграція. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці.

Глобалізація (від франц. global – всесвітній, такий, що охоплює всю земну кулю) – це стан розвитку світового господарства, що пов’язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних господарств, характеризується перетворенням світового господарства в єдиний ринок товарів, послуг, капіталу, робочої сили, інформації.

Глобалізація (трактування МВФ) «...в її економічному контексті означає зростання інтегрованості економік країн світу, особливо по лінії торгівлі та фінансових потоків. Це поняття також охоплює рух робочої сили та знань (технологій) через національні кордони».

Форми прояву глобалізації:

· Економічні: поглиблення взаємозв’язків в економіці на основі: поглиблення міжнародного поділу праці; зростання мобільності робочої сили, капіталу, товарів; вдосконалення міжнародних валютно-фінансових відносин; зростання конкуренції; розвиток транснаціоналізації світової економіки; уніфікація функціонування національних господарств; домінуючою тенденцією в зовнішньоекономічній діяльності окремої країни є орієнтація на свій та сусідні регіони світу – регіоналізація; посилення впливу зовнішніх чинників на розвиток економік країн.

· Мікроекономічні: зміна концепції функціонування фірми: від максимізації прибутку до максимізації ринку; посилення конкуренції між фірмами різних країн на зовнішньому та внутрішньому ринках; основним суб’єктом господарювання в глобалізованому світі є ТНК

· Політичні: ліквідація основних ідеологічних розбіжностей після розпаду СРСР; лібералізація економічної політики бувших адміністративно-командних економік; сприяння розвитку відсталих регіонів світу; зростання відкритості національних економік і їх інтеграція у світову господарську систему; взаємоузгодження макроекономічної і валютно-фінансової політики урядів; здійснення координуючого впливу на національну політику міжнародних організацій.

· Технологічні: розвиток інформаційної інфраструктури та телекомунікаційних технологій; розвиток міжнародних транспортних коридорів; міжнародний трансфер технологій.

Наслідки глобалізації:

- позитивні: зростання ефективності бізнесу; доступ до світових ресурсів капіталу, сучасних технологій, дешевого імпорту; поширення науково-технічних досягнень; зростання місткості експортних ринків; удосконалення механізму розподілу ресурсів (капіталу, робочої сили тощо) і підвищення ефективності їх використання; ефективне інвестування вільних грошових ресурсів; підвищення темпів зростання економіки; посилення міжнародної координації; зменшення загрози політичних протистоянь, збройних конфліктів та воєн; об’єднання зусиль людства у вирішенні глобальних проблем.

- негативні: жорстка конкуренція на світових ринках; посилення нерівномірності розвитку країн чи окремих регіонів; неврівноваженість розвитку національних господарств; консервація технологічної відсталості неконкурентоспроможних країн; наявність імпортованої інфляції, економічних та фінансових криз, їх непрогнозованість і неможливість уникнення; формування міжнародних злочинних угруповань; втрата національної самобутності.

Глобалізація суспільного життя характеризується спільним підходом до вирішення глобальних проблем людства.

Глобальні проблеми – тобто такі, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так за способами вирішення, потребують спільних зусиль держав і міжнародних організацій у їх вирішенні.

Класифікація глобальних проблем:

· Глобальні проблеми у взаємодії природи і суспільства:

o сировинна, продовольча, енергетична

o забруднення навколишнього середовища

o забруднення Світового Океану

o проблема утилізації відходів

o урбанізація населення.

· Глобальні проблеми у сфері суспільних відносин:

o загроза термоядерної війни

o економічна відсталість регіонів і країн світу

o локальні, регіональні і міжнародні конфлікти

o світові і локальні кризи

o необхідність роззброєння і конверсії військового виробництва.

· Глобальні проблеми у сфері розвитку людини та забезпечення її майбутнього:

o зміна природного і соціального середовища під впливом НТР

o існування епідемій, тяжких хвороб (СНІД, наркоманія, серцево-судинні, онкологічні захворювання)

o культурно-моральні проблеми втрати довіри до соціальних інститутів, нестабільність сім’ї, проблема батьки-діти

o міжнародна злочинність, тероризм, наркобізнес

o проблеми демократизації та охорони прав людини.

Напрями міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем:

- усунення політичних протистоянь і збройних конфліктів; відвернення загрози ядерної катастрофи; роззброєння і конверсія; сприяння демократизації суспільства;

- забезпечення раціонального природокористування: програми спільної участі і перерозподілу природних ресурсів; запровадження уніфікованих норм природокористування; міжнародна допомога в ліквідації зон екологічної катастрофи; розробка спільних проектів утилізації, консервації та вторинної переробки ядерних відходів; освоєння космосу

- міжнародне науково-технічне співробітництво: формування єдиного інформаційного і комунікаційного простору; трансфер технологій;

- спільні програми спрямовані на усунення значної диференціації рівнів економічного розвитку слаборозвинених країн та країн із трансформаційною економікою: передача технологій, виділення кредитів, надання доступу на світові ринки;

- боротьба з міжнародним тероризмом, наркобізнесом, економічною злочинністю тощо.

Міжнародна економічна інтеграція – це вища форма інтернаціоналізаціїгосподарського життя, що передбачає об’єднання національних економік в глобальний світогосподарський комплексна основіформування стійких економічних зв’язків, міжнародного поділу праці, взаємодії національних господарств на різних рівнях і в різних формах.

Форми міжнародної економічної інтеграції:

- зона вільної торгівлі – найпростіша форма економічної інтеграції, яка передбачає ліквідацію торговельних обмежень між країнами-учасницями, і передусім митних бар’єрів. Створення зони вільної торгівлі сприяє посиленню конкуренції на внутрішньому ринку між національними і іноземними виробниками, що є стимулом вдосконалення виробництва і впровадження інновацій;

- митний союз – передбачає поряд з створенням зони вільної торгівлі встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу і проведення єдиної зовнішньоторговельної політики по відношенню до третіх країн. Такі міждержавні відносини стосуються лише сфери обміну і сприяють розвитку взаємної торгівлі і спрощенню фінансових розрахунків між країнами-учасницями за рахунок забезпечення взаємної конвертованості валют на території митного союзу і впровадження єдиної розрахункової грошової одиниці;

- спільний ринок – більш складна і багатостороння форма економічної інтеграції країн, яка забезпечує його учасникам, поряд з свободою взаємної торгівлі, єдиним зовнішньоторговельним тарифом, свободу переміщення капіталу і робочої сили, формування єдиного економічного, правового та інформаційного простору та взаємне узгодження щодо проведення національної економічної політики країнами-учасницями;

- економічний союз – це вища форма міжнародної економічної інтеграції, яка містить всі особливості спільного ринку, а також передбачає проведення єдиної економічної політики;

- валютний союз - економічний союз, що ґрунтується на єдиній банківській системі і, зрештою, на єдиній валюті і валютно-фінансовій політиці, як це має місце в Західній Європі. Наслідком поглиблення інтеграційних процесів в Європі, починаючи з формування у 50-х роках ХХ ст. зони вільної торгівлі шести країн-учасниць, стало створення сучасного Європейського Союзу;

- політичний союз – об’єднує країни, що інтегруються, утворюючи державне об’єднання конфедеративного типу.

Інтеграція країн в світовий економічний простір відповідає загальноцивілізаційним засадам економічного розвитку і є домінуючою тенденцією сучасного етапу функціонування світового господарства. Неможливо створити ефективну і збалансовану економіку ізолюючись від світових здобутків у різних сферах господарського життя та суспільних відносин. Дослідження моделей економічного розвитку і історичний досвід характеризують закриті економіки як такі, що мають повільні темпи економічного зростання, низьку норму нагромадження капіталу через недостатні обсяги заощаджень та внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Інтегровані у світову економіку країни отримують додатковий імпульс економічного зростання в результаті залучення в господарський оборот зовнішніх ресурсів і потенцій.

Дата добавления: 2014-01-07