Філософські вчення, які спиралися на Веди

Назва вчення	Основний зміст
Міманса	-велика увага приділяється теорії пізнання і логіці, -чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння – це особливе джерело знання; -предмети, які сприймаються мають реальні, об’єктивні ознаки; -неухильне дотримання релігійного обов’язку(дхарми) -виконання обрядів, заборон, які накладаються кастою
Веданта	- душа і бог різні і єдині; -постійне споглядання і роздуми над істинами; - Бог створив матеріальні речі і душі, він всемогутній і всезнаючий; -душа пов’язана з тілом і не вільна, вона жадає чуттєвих насолод і підпадає під ряд перетворень
Санкх’я Засновник мудрець Капіла (прибл. 6 ст. до н.е.)	- головна ціль - пізнання шляху і засобів, які повністю звільнять людину від страждань і незгод; - існує дві першооснови - речовинний і духовний; - матеріальна першопричина - вічна основа всього світу; - всі речі викликають в нас задоволення, біль або байдужість мають три складові (гуни), які безпосередньо не сприймаються і з них складаються первісні субтанції (пракриті) та всі речі світу; - крім пракриті, існує свідомість, яка перебуває поза всіх змін і нематеріальна; - усі речі виникають внаслідок дії пуруші на пракріті
Йога Засновник мудрець Патанджалі	- дух –це незалежний і необмежений початок; - Бог існує і його визнання є умовою успішної практичної діяльності, яка може звільнити від страждань; - пропагування аскетизму, контроль над чуттєвими бажаннями і пристрастями; - заборона наносити шкоду будь-якій живій істоті; гігієна дихання, режим харчування
Ньяя Засновник мудрець Гаутама (прибл. ІІІ ст. до н.е.)	- основне завдання - звільнити людину від страждань; - істинне знання досягається через сприйняття або пізнання за рахунок висновку; - сприйняття обумовлене органами чуття і дає безпосереднє знання про предмет; - для логічного пізнання необхідно виділення ознаки, яка необхідно пов’язана з пізнаваємим предметом; - існує матеріальний Всесвіт, який складається з атомів, сполуки яких створюють речі; -у Всесвіті існує безліч душ, які знаходяться у вільному стані або пов’язані з матеріальними речами; - Бог Ішвара –найвищий регулюючий духовний початок, але він не творець душ і атомів, а тільки створює сполуки атомів і звільняє душу від атомів
Вайшешика Засновник мудрець Улука (прибл. VІ- V ст. до н.е.)	- ціль мудрості –звільнення людського «я» від страждань і залежності; - остання причина страждання – незнання, тому істинне пізнання реальності можливо тільки через знання; пізнання направлене на вивчення категорій реальності, тобто вищих родів буття; - категорія – це предмет, визначений терміном, класифікація категорій співпадає з класифікацією предметів або об’єктів; основною категорією є загальне, яке знаходиться в самих предметах і сутності речей; - матеріальним носієм усіх якостей річей, особливостей і дій та причиною всього є субстанція; - існують субстанції: земля, вода, світло, повітря і ефір, які лежать в основі фізичних елементів я складаються з вічних, неподільних атомів; безтілесними субстанція ми є ефір, простір, час і душа - атоми не сприймаються відчуттями, про їх існування ми пізнаємо за рахунок висновку; матеріальною причиною світує атоми, а дійовою причиною - бог

У стародавньому Китаї в VІІІ-VІ ст. до н.е. поширилися наївно-матеріалістичні погляди про п’ять першоелементів речей (метал, дерево, вода, вогонь, земля), про протилежні сили (інь і янь), про природній шлях (дао) в природі та ін., але формування філософських течій відбувається близько VІ- V ст. до н.е. Більшість релігійно-філософських вчень Індії спиралися на «Веди» і мали ортодоксальний характер, продовжуючи ведичні традиції осмислення світу, форм його функціонування, дії і взаємодії природних процесів і людського буття.