Шляхи розвитку людини

Філософські концепції про роль людини в світі

Філософські напрямки	Суть концепцій
Об’єктивний ідеалізм	Людина- це особливе творіння Бога, яка повинна повернутися у боже лоно, відмовившись від гріховного матеріального світу
Суб’єктивний ідеалізм	Людина існує тільки у своєму внутрішньому світі і залежить від комплексу відчуттів
Матеріалізм	Людина має реальне життя і повинна пізнавати і перетворювати світ
Сучасна філософія	-Людина –це єдність об’єктивного і суб’єктивного, кінцевого і безкінечного, тому вона прагне до гармонії; -Людина має природний, суспільний і духовний рівень існування, які треба гармонізувати; -Людина – це не тільки біологічна, але й космічна істота

1975 р. соціобіолог Е. Уілсон опублікував книгу “Соціобіологія. Новий синтез”, в якій стверджував, що більшість стереотипних форм людської поведінки притаманні савцям, а більш специфічні форми – поведінці приматів (взаємний альтруїзм, захист визначеного місця перебування, агресивність, сексуальна поведінка, сімейність).

Існують основні шляхи розвитку людини – прогресивний і регресивний

Розвиток людини	Суть існування людини
Прогресивний	-оволодіння своєю сутністю; -шлях творчості, - самопожертва; -інтенсивна самосвідомість
Регресивний	-повернення до тваринного життя, предків, природі; -занурення у первісну колективність, відкидання мови, культури,,права, самосвідомості

Суспільство корінним чином змінює людську поведінку і спрямованість її пізнання. Природа людини розглядається як широке поняття, як унікальна протирічна єдність матеріального і духовного, природного і соціального, де людяність є моральною характеристикою людини. У своєму розвитку людина може йти як шляхом прогресу, так і регресу. Прогресивний шлях – це шлях універсального відношення до дійсності. Шлях регресу повертає людину до тваринного способу життя, нівелюючи в ній все людське, соціальне і духовне, а домінуючим стають лише фізіологічні інстинкти, які уподібнюють людину з тваринним світом.

Розглядаючи духовну сутність людини, філософи бачать в ній прагнення людини до самовдосконалення. Як, зауважив відомий російський філософ В.Соловйов: «Людині хочеться бути краще, ніж вона є в дійсності, тому вона природно тяжіє до ідеалу надлюдини». Людина лише одна здібна критично оцінити свій спосіб існування, як не відповідаючий тому, що повинно бути. В цій ситуації людина або підкоряється «голосу природи» (власним пристрастям і бажанням), або виходить за межі природного і соціального і керується найвищими цінностями істини, добра і краси, тобто людина стає особистістю. Філософ Е. Шпрангер (1882-1963) виділив наступні типи особистості:

Дата добавления: 2014-01-07