Судово-бухгалтерської експертизи

Відмінні риси аудиту, ревізії фінансово-господарської діяльності і

№	Ознака	Аудит	Ревізія	Експертиза
	Мета	Оцінка достовірності та законності бухгал- терського обліку і звітності, надання консультаційних послуг	Системне вивчення діяльності підприємства, виявлення порушень і зловживань, розробка практичних пропозицій щодо їх усунення і запобігання в майбутньому	Документальне обґрунтування позовних вимог, поданих у правоохоронні органи до конкретних матеріально відповідальних та інших службових осіб
	Завдання	Оцінка системи обліку і внутрішнього контролю, оцінка аудиторського ризику; визначення достовірності та законності обліку і звітності, розробка рекомендацій з оптимізації системи обліку і внутрішнього контролю для зміцнення фінансового становища підприємства	Визначення доцільності та законності здійснюваних господарських операцій і відображення їх в обліку і звітності; оцінка організації бухгалтерського обліку з погляду забезпечення контролю за збереженням власності	Отримання доказів для формулювання висновків про наявність кримінальних дій
	Суб'єкт	Аудитори (аудиторські фірми), які мають сертифікат аудитора і зареєстровані в АПУ	Ревізори державної (відомчих) контрольно-ревізійних служб	Експерти-бухгалтери державних експертних установ, підпорядкованих Міністерству юстиції України
	Об'єкт	Система обліку і вну­трішнього контролю, інформаційні системи	Стан обліку і звітнос­ті, збереження власно­сті	Відповідність діяль­ності економічного суб'єкта чинному за­конодавству
	Правове регулювання	Цивільне право: на основі господарських договорів, Закону України "Про ауди­торську діяльність", МНУ	Адміністративне пра­во: на основі законів, відомчих інструкцій, наказів вищестоящих або державних орга­нів	Кримінальне право: на основі законодав­ства, що регулює фінансово-господар­ську діяльність еко­номічних суб'єктів, і Кримінального кодек­су України чинному законодавству
	Ініціатори перевірки	Суб'єкти підприєм­ницької діяльності	Державні (відомчі) контрольно-ревізійні органи, вищестоящі організації, правоохо­ронні органи	Правоохоронні орга­ни
	Час здійснення	Залежно від виду аудиту: а) до здійснення гос­подарських процесів; б) у процесі фінансо­во-господарської дія­льності; в) після закінчення звітного періоду	Зазвичай після закін­чення звітного пері­оду	Зазвичай після про­веденої ревізії, яка виявила конфліктні ситуації, що стали предметом судового розгляду
	Принцип оплати праці	Аудиторська перевір­ка оплачується підприємством замовником на основі договору	Працівники контро­льно-ревізійних орга­нів отримують плату за рахунок бюджету або відомчих коштів	Судово-бухгалтерську експертизу оплачують правоохоронні орга­ни. Ці витрати є час­тиною так званих су­дових витрат
	Можливість відмови від перевірки	Клієнт має право від­мовитися від послуг аудитора, якщо той виявив некомпетент­ність під час аудиту	У зв'язку з призна­ченням ревізії вище­стоящим органом клі­єнт не може відмови­тися від послуг ре­візора	Судово-бухгалтерсь­ку експертизу при­значають правоохо­ронні органи, тому клієнт не має права відмовитися від її проведення
	Визначення обсягу перевірки	Аудитор здійснює перевірку відповідно до складеної програ­ми, вводить у неї пи­тання, які, на його думку, є важливими і потребують вивчен­ня й оцінки	Об'єкти ревізії, обсяг і порядок її проведен­ня чітко визначені у робочому плані ревізії	Експерт-бухгалтер не повинен виходити за межі питань, даних йому слідчим або су­дом; повинен дослід­жувати лише ті доку­менти, які подали слідчий або суд
	Виправлення виявлених під час перевірки недоліків	Аудитори не несуть відповідальності за виконання аудиторського висновку; в процесі перевірки дають рекомендації стосовно усунення виявлених порушень і поліпшення фінансового стану підприємств	Обов'язком ревізора є спостереження за процесом усунення виявлених під час ревізії недоліків у роботі підприємства	Експерт-бухгалтер не зобов'язаний давати рекомендації стосовно усунення виявлених недоліків і порушень
	Поведінка у випадку виявлення зловживань	Питання професійної етики: аудитор є незалежним працівником і не зобов'язаний повідомляти про виявлені зловживання правоохоронні органи	Ревізор повинен пе- редавати інформацію про виявлені пору- шення законодавства керівництву, право- охоронним органам	Інформування право- охоронних органів про виявлені зловжи- вання є прямим обо- в'язком експерта-бух- галтера
	Документальне оформлення результатів перевірки	Аудиторський висновок	Акт ревізії	Експертний висновок
	Користувачі інформації	Власники (акціонери, інвестори, приватні особи); адміністрація; державні органи (податкова адміністрація, Фонд держмайна України); банки та інші фінансово-кредитні установи	Керівництво підпри- ємств, трудові колек- тиви, вищестоящі ор- ганізації	Правоохоронні органи

Судово-бухгалтерську експертизу здійснюють з метою докумен­тального обґрунтування позовних вимог, поданих у правоохоронні органи до конкретних матеріально відповідальних осіб та інших службовців. Проведення експертизи доручають висококваліфікова­ному спеціалістові — експерту-бухгалтеру, який є штатним або позаштатним працівником державної експертної установи, підпоряд­кованої Міністерству юстиції України і має спеціальну ліцензію на проведення експертизи, що видається цією установою на п'ять ро­ків. Відповідно експерт-бухгалтер не повинен виходити за межі питань, даних йому на розв'язання слідчим або судом. Він може досліджувати тільки ті документи, які подали йому слідчий або суд, тобто не має права самостійно залучати додаткові джерела, навіть якщо вони вкрай необхідні. Експерт-бухгалтер може лише зверну­тися з проханням про надання йому необхідних додаткових матеріалів, у протилежному випадку має право взагалі відмовитися від покладених на нього обов'язків з письмовим повідомленням про неможливість виконання експертизи.

Аудитор виконує перевірку згідно зі складеною програмою, вводячи до неї питання, які, на його думку, важливі й вимагають належного вивчення і оцінки. Зауважимо, що аудитор за завданням замовника може виконувати певні контрольно-ревізійні дії. Він на свій розсуд досліджує документи і матеріали, що підтверджують або заперечують думку про фінансову звітність підприємства, порядок ведення фінансово-господарської діяльності, фінансовий стан еко­номічного суб'єкта. Він самостійно, дотримуючись власного досвіду і знань, приймає рішення до яких сфер обліку застосувати суцільну чи вибіркову перевірку, в яких випадках необхідно підтвердити достовірність облікових даних результатами проведеної в його при­сутності інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які ділян­ки повинні бути детально перевірені, а які вимагають лише повер­хневого огляду.

Аудитор під час перевірки дає замовникам рекомендації стосов­но підвищення ефективності діяльності, зміцнення фінансового ста­ну підприємства. Спостереження за процесом усунення виявлених під час ревізії недоліків у роботі підприємства належить до обов'яз­ків ревізора. Експерт-бухгалтер не зобов'язаний давати будь-які рекомендації. Тільки суд за результатами судового процесу може вказати керівництву підприємства на недоліки в обліку, організації контролю за рухом і використанням матеріальних цінностей, за своєчасністю і правильністю розрахунків з різними організаціями й окремими особами, тобто ті недоліки, що призвели до зловживань і порушення кримінальної справи.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи регулюється зако­нодавчими актами, в тому числі Кримінальним кодексом України, а також Інструкцією про проведення судово-бухгалтерської експер­тизи в народному господарстві України, затвердженою Міністерст­вом юстиції України за погодженням з прокуратурою. Експерт-бух­галтер у своїх діях керується тільки законом, а ревізор, окрім цього, ще й нормативними документами відомства, яке призначило ревізію. Проведення аудиту регламентується законодавством України, вимо­гами МСА і Кодексу етики професійних бухгалтерів.

Аудиторську перевірку оплачує підприємство-замовник згідно з договором, праця ревізора оплачується за рахунок бюджету або відом­чих коштів. Витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи є частиною судових витрат, їх оплачують правоохоронні органи.

Результат проведеної аудиторської перевірки — аудиторський висновок — у випадку конфліктних ситуацій підприємства з подат­ковими органами є інструментом захисту від суб'єктивізму останніх. Висновок аудитора підтверджує правильність розподілу прибут­ку між акціонерами підприємства у вигляді дивідендів. У випад­ку приватизації підприємства в складі інших документів, необхід­них для подання у Фонд держмайна України, повинен бути й ау­диторський висновок, оскільки він засвідчує фактичний фінансо­вий стан підприємства, реальну вартість його активів і пасивів. Ау­диторський висновок — обґрунтований доказ під час вирішення майнових суперечок у судовому порядку.

Проведення комплексної або тематичної ревізії фінансово-госпо­дарської діяльності оформлюється відповідним актом. Акт ревізії є матеріалом для оцінки якості роботи керівника, головного бухгал­тера та інших керівних працівників підприємства. На підставі ма­теріалів акта ревізор складає висновки і пропозиції, спрямовані на поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Узагальнення і реалізація результатів судово-бухгалтерської експертизи оформлюється висновком експерта або актом про немож­ливість зробити висновки експертизи. Висновок експерта відобра­жає об'єктивні дані, добуті фахівцем у процесі дослідження зі за­стосуванням наукових методів, які відповідно до статей Криміналь­но-процесуального кодексу України мають чинність доказу в спра­ві, що розглядається правоохоронними органами.

Отже, відмінності аудиту від ревізії і судово-бухгалтерської експертизи обумовлені метою, завданнями, суб'єктом та ініціатора­ми перевірки, об'єктом, обсягом і часом дослідження, сферою пра­вового регулювання, принципами оплати праці, документальним оформленням результатів перевірки та їх використанням.

Дата добавления: 2014-01-06