Концепції та постулати аудиту

Міжнародні стандарти аудиту та їх характеристика

Кодекс етики професійних бухгалтерів

Концепції та постулати аудиту

Тема 3. КОНЦЕПЦІЇ, ПОСТУЛАТИ ТА СТАНДАРТИ АУДИТУ

Завдання 2.3

Основні відмінності аудиту від інших форм контролю

Завдання 2.2

Завдання 2.1

Ситуаційні завдання

Питання для підсумкового контролю

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

/. Види аудиту.

2. Класифікація аудиту.

3. Суть незалежного аудиту фінансової звітності.

4. Поняття про управлінський (операційний) аудит.

5. Відмінність зовнішнього (незалежного) аудиту від внутрішнього.

6. Відмінність аудиту від інших форм контролю.

1. Розкрийте поняття "аудит на відповідність".

2. Як Ви розумієте поняття "екологічний аудит"?

3. Що є причиною поділу аудиту на обов'язковий (регламен­тований) і необов'язковий (нерегламентований)?

4. Чим відрізняється колективний аудит від приватного?

5. Яка різниця між підтверджувальним аудитом і системно-орієнтованим аудитом?

6. Чому аудит називається ризикооріентованим?

7. Як поділяється аудит залежно від галузі діяльності суб'єкта перевірки?

Визначте відмінності аудиту від інших форм контролю: ревізії, судово-бухгалтерської експертизи і перевірок ДПА та оформіть їх за наведеною таблицею (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Ознака	Аудит	Ревізія	Перевірки ДПА

На основі вивчення теоретичного матеріалу оформіть таблицю 2.4 і поясніть основні відмінності між зовнішнім (незалежним) і внутрішнім аудитом.

Таблиця 2.4

Ознака	Зовнішній аудит	Внутрішній аудит
1. Мета
2. Завдання
3. Суб'єкти
4. Об'єкти
5. Методи
?
?

В основі теорії аудиту містяться такі поняття, як концепції, по­стулати, стандарти (нормативи).

Концепції аудиту допомагають визначити напрями розвитку його теорії.

Постулати — фундаментальне аксіоматичне твердження, на основі якого визначаються напрями аудиторської діяльності. За допомогою постулатів можна засвоїти стандарти (положення) ауди­ту.

Стандарти визначають порядок і якість роботи аудиторів. Вони не змінюються залежно від часу аудиторської перевірки, викорис­тання системи електронної обробки даних.

Вивчення теорії аудиту неможливе без визначення базових кон­цепцій, покладених в основу цієї науки. Аудит як вид людської діяльності формується через накопичення практичного досвіду, що узагальнюється і перетворюється у систему знань під впливом на­укових досліджень. Спеціальна економічна література висвітлює різні теоретичні концепції, які визначають мету, завдання, принципи і методи дослід­ження аудиту. Неоднорідність концептуальних основ аудиту зумов­лює досить значні відмінності в його законодавчому і нормативному регулюванні, сфері застосування і навіть у сприйнятті суспільством.

Різні теоретичні концепції можна умовно розділити на три кате­горії:

1. Концепції, що визначають мету і завдання аудиту та його роль в економіці та суспільстві.

2. Концепції, що визначають еволюцію розвитку аудиту.

3. Концепції, що визначають засади для формування стандартів (нормативів) практики аудиту.

Основу концепцій, які визначають мету і завдання аудиту і його роль в економіці та суспільстві, становлять відомі теорії, сформу­льовані під впливом різних груп зацікавлених користувачів інфо­рмації. До таких теорій доцільно віднести: теорію агентів, теорію про роль аудитора як інструмента соціального контролю за веденням бухгалтерського обліку, квазікритичну теорію, теорію модератора, поліційну теорію, теорію підтвердження кредитоспроможності.

Теорія агентів розглядає акціонерів як керівників, а директо­рів — як "агентів", призначених акціонерами для безпосереднього управління підприємством. Для того, щоб зміцнити свої позиції і не дозволити знизити зарплату, директори повинні подавати акціоне­рам звіти про свою діяльність (які, очевидно, мають тенденцію до зайвої оптимістичності). Цю функцію і виконують аудитори.

Теорія про роль аудитора як інструмента соціального кон­тролю за веденням бухгалтерського обліку ґрунтується на тому, що незалежний аудитор виконує соціальну функцію контролю за системою бухгалтерського обліку, підтверджує фінансову звітність і дає власникам, акціонерам та іншим користувачам правдиву інформацію про показники фінансово-господарської діяльності підприємства.

Суть квазікритичної теорії полягає у тому, що аудитор після збирання доказів і формування думки робить висновок з урахуван­ням всіх обставин.

За теорією модератора, аудитор виступає як посередник між різними сторонами, які висувають певні вимоги.

Поліційна теорія (або теорія "сторожового собаки") вважає, що роль аудитора полягає у перевірці фактичного існування і точ­ності подій у минулому.

Теорія підтвердження кредитоспроможності зводить роль ау­дитора до визначення кредитоспроможності підприємства на підста­ві показників бухгалтерської звітності.

Кожна з наведених теорій має право на існування, але абсолютне домінування будь-якої з них шкідливе. В кожній країні ті чи інші групи користувачів можуть мати різний ступінь впливу на форму­вання концептуальних основ національного аудиту. Ця обставина є однією з причин існування відмінностей, притаманних аудиту в різних країнах.

Якщо розглядати наведені концепції з погляду фінансового ау­диту, то можна зазначити, що його формування найбільше залежить від впливовості таких груп користувачів, як керівники (менеджери) і власники (акціонери). Акціонери можуть бути прихильниками поліційної теорії або теорії модератора, а менеджери, очевидно, надають перевагу теорії агентів. Окрім того, в країнах, орієнтова­них на ринкову економіку, велика увага приділяється думці профе­сійних аудиторських організацій, для яких найкращою серед назва­них теорій може бути квазікритична теорія.

Формування теоретичних концепцій аудиту відбувається також еволюційним шляхом, під впливом історичного досвіду. За останні роки XX ст. аудиторські процедури зазнали еволюції, яка мала три стадії: перша — підтверджувальний аудит; друга — системно-орі­єнтований аудит; і, нарешті, — аудит, що ґрунтується на ризику.

Еволюційний розвиток аудиту в різних країнах відбувається нерівномірно. Економічно розвинені країни, в яких аудит існує впродовж 100-150 років (Велика Британія, США, Франція, Німеч­чина), дотримуються концепції ризико-орієнтованого аудиту. Ця концепція вважається найраціональнішою серед інших, оскільки дає змогу мінімізувати витрати клієнтів аудиторських фірм при дотри­манні високих стандартів якості робіт.

В Україні, де аудиторські фірми поки що мають незначний досвід, а історія виникнення аудиту налічує трохи більше 10 років, домінує під­тверджувальний аудит (за винятком деяких великих аудиторських фірм, які працюють в Києві та крупних промислових центрах). Це обумовлено стійкими традиціями проведення ревізій і перевірок, замовниками яких виступала держава. В сучасний період перехід­ної економіки поступово відбувається перебудова свідомості вітчиз­няних аудиторів, підвищується рівень їхньої кваліфікації, накопи­чується досвід, що є передумовою переходу до системно-орієнтова­ного і ризико-орієнтованого аудиту.

Крім теоретичних концепцій аудиту, які формуються під впли­вом різних груп зацікавлених користувачів або внаслідок еволюції та врахування досвіду, декотрі зарубіжні автори виділяють концеп­ції, що є основою для формування правил (стандартів) практичного аудиту. Це етика поведінки, незалежність, професіоналізм, доказовість, точність подання. Вітчизняні економісти перелічені концепції називають принци­пами.

Розглянуті концепції визначають певні напрями теорії аудиту і становлять основу для формулювання постулатів аудиту. Під по­стулатом аудиту розуміється певне положення, припущення, твер­дження, яке приймається без доказів і використовується для побу­дови системи стандартів і норм (правил, інструкцій), що регулю­ють сферу аудиторської діяльності.

Найвідоміші постулати, покладені в основу розвитку теорії ау­диту, сформулювали Р.К. Мауц і Х.А. Шараф 1961 р. у книзі "Філософія аудиту". Це:

1. Фінансова звітність і фінансові дані можуть бути перевірені.

2. Конфлікт аудитора і адміністрації не є неминучий.

3. Фінансова звітність та інша інформація, що підлягає перевір­ці, не містить обумовлених таємною змовою або інших незвичних перекручень.

4. Задовільна система внутрішнього контролю унеможливлює виникнення невідповідностей (порушень правил роботи).

5. Постійне дотримання стандартів дає змогу мати об'єктивну картину про фінансовий стан і результати господарської діяльності.

6. Те, що було справедливим для підприємства в минулому, буде справедливим і у майбутньому, якщо немає доказів протилежного.

7. Якщо перевірка фінансової інформації виконується з метою висловлення незалежної думки, то діяльність аудитора регламенту­ється тільки його повноваженнями.

8. Професійний статус незалежного аудитора адекватний його професійним зобов'язанням.

Зауважуючи певні зміни в методології і організації аудиту, ві­домий американський професор Дж. Робертсон 1990 р. дещо по-іншому сформулював постулати аудиту:

1. Фінансові звіти та інформацію можна верифікувати.

2. Завжди існує ймовірність зіткнення інтересів аудитора і керів­ників підприємства, що перевіряється.

3. Задовільна структура внутрішнього контролю зменшує ймовір­ність порушень і помилок.

4. Послідовне дотримання GААР приводить до точного відобра­ження фінансового стану і результатів операцій.

5. Якщо відсутні чіткі докази протилежного, то інформація, пра­вильна для підприємства, що перевіряється, у минулому, буде правильною і в майбутньому.

6. Перевіряючи фінансову інформацію з метою скласти незалеж­ний висновок про неї, аудитор діє тільки як аудитор.

7. Професійний статус незалежного аудитора накладає на нього відповідні зобов'язання.

Перший постулат Мауца і Шарафа (або перший постулат Робертсона) вказує на об'єктивну можливість перевірки (верифікації) ін­формації, на основі якої складено фінансову звітність. Перевірка звітності не означає, що внаслідок цього буде зібрано вичерпні ві­домості про неї, але аудитори повинні досягнути якщо не абсолют­ного, то достатнього рівня впевненості під час формування думки про фінансову звітність клієнта.

Другий постулат про ймовірність конфлікту аудитора та адмініст­рації підприємства-клієнта був сформульований Дж. Робертсоном протилежно до твердження Мауца і Шарафа. Це пояснюється змі­ною соціальних умов і вимогами громадськості. В 70-х роках XX ст. у США було виявлено численні факти хабарництва і незаконних виплат (явище, особливо знайоме і характерне для України 90-х років), що зумовило посилити вимоги до якості аудиторських перевірок. Отже, конфлікт інтересів аудиторів та адміністрації фірми-клієнта завжди береться до уваги.

Третій постулат Мауца і Шарафа сьогодні навряд чи можна назвати актуальним. Здебільшого фінансова звітність містить різноманітні перекручення, у тому числі й ті, що зумовлені випадками шахрайства адміністрації та персоналу підприємства. Хоча на ауди­торів і не покладається обов'язок виявлення і розкриття всіх фактів шахрайства, але враховувати ймовірність існування цих фактів, очевидно, потрібно.

Постулат про роль системи внутрішнього контролю краще сформу­лював Дж. К. Робертсон, який наголошував, що ця система зменшує (а не унеможливлює) ймовірність виникнення помилок і порушень.

П'ятий постулат, починаючи з 2000 р., може бути використаний і українськими аудиторами у зв'язку з прийняттям національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку — П(С)БО.

Шостий постулат має виняткове значення для визначення сфери відповідальності аудитора за майбутні події. Майже завжди відпо­відальність аудитора за прогнози розвитку підприємства є обмеже­ною, але не відсутньою. Це означає, що вивчення й оцінка фінан­сової інформації перспективного характеру — обов'язкові процеду­ри при проведенні фінансового аудиту. На практиці перспективний період обмежується переважно роком.

Сьомий і восьмий постулати Мауца і Шарафа (шостий і сьо­мий у Робертсона) визначають основні етичні принципи аудитор­ської професії — незалежність і компетентність. Незалежний ауди­тор не повинен виконувати роботу, яка прямо не стосується власне аудиту та супутніх послуг. Крім того, він має певні зобов'язання — передусім перед клієнтами. Аудитори несуть також відповідальність перед іншими категоріями користувачів, які вимагають належної якості аудиту.

Вивчаючи постулати, сформульовані зарубіжними вченими, необ­хідно мати на увазі потребу їх адаптування до вітчизняних особливостей.

Дата добавления: 2014-01-06