Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття і види адаптації

Адаптація співробітника — це швидке введення його в колек­тив, знайомство з принципами і традиціями діяльності підприємст­ва. Має пройти певний час, щоб людина активно включилася в про­цес діяльності колективу. Адаптація визначається як процес пізнан­ня механізму влади, ідеології, правил діяльності в організації, а також посадових обов'язків. У загальному розумінні адаптація — це «процес пристосуван­ня працівника до умов зовнішнього і внутрішнього середовища». Термін «адаптація» не новий і використовується в різних сферах на­уки. У соціології і психології виділяють соціальну й виробничу адап­тацію. Певною мірою ці два види адаптації перетинаються один з одним, але кожен із них має також самостійні сфери: соціальна дія­льність не замикається на виробництві, а виробнича — включає і технічні, і біологічні, і соціальні аспекти. З позиції управління персоналом найбільший інтерес становить виробнича адаптація. Саме вона є інструментом вирішення такої проблеми, як формування у нового робітника необхідного рівня про­дуктивності і якості роботи у найкоротший термін. Виділяють два напрями трудової адаптації: первинну (випускники закладів без досвіду роботи) і вторинну (при переході на нові робочі місця, посади, об’єкти). Найчастіше професій­на адаптація розглядається як процес залучення людини до праці в рамках визначеної професії, включення її у виробничу діяльність, засвоєння нею умов і досягнення нормативів ефективності праці. Проте адаптацію не можна розглядати лише як оволодіння спеціа­льністю. Вона передбачає також пристосування новачка до соціа­льних норм поведінки, які діють у колективі, встановлення таких відносин співробітництва працівника й колективу, які найбільшою мірою забезпечують ефективну працю та задоволення матеріально-побутових і духовних потреб обох сторін. Принципові цілі адаптації можна звести до таких: - зменшення стартових витрат, адже поки новий працівник погано знає своє робоче місце, він працює менш ефективно і вимагає додаткових витрат;- зниження заклопотаності і невизначеності у нових праців­ників;- скорочення плинності робочої сили, бо якщо новачки почува­ють себе незручно на новій роботі і вважають себе непотріб­ними, вони можуть відреагувати на це звільненням;- економія часу керівника і співробітників, оскільки проведе­на за програмою робота допомагає заощаджувати час кож­ного з них.

Види виробничої адаптації:

- психофізіологічна (пристосування людини до нових фізичних і психологічних навантажень, фізіологічних умов праці);

- професійна (повне і успішне оволодіння новою професією, тобто звикання, пристосування до змісту й характеру праці, її умов і організації);

- соціально – психологічна (пристосування людини до виробничої діяльності, до нового колективу, його традицій і неписаних норм, до стилю роботи керівників).

Починаючи трудову діяльність на новому місці, працівник поступово адаптується в організації. При прийомі на роботу керівник повинен проінформувати кандидата про прийняті норми поведінки, як професійної, так і неформальної. Далі в ході спілкування і співробітництва з колективом працівник бачить ставлення до роботи колег, неформальні зв'язки і впливи. Таким чином, він поступово переймає систему норм і звичаїв, починає розуміти, чого чекає від нього організація і яка його роль в ній. Обов'язок керівника – допомогти працівнику адаптуватися на новому місці, здійснювати навчання необхідним навичкам, співбесіди на тему, що розуміється під ефективною роботою.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Типи, етапи та цілі кар’єри | Етапи адаптації
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 776; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.