Тема 3. Грошові системи та їх елементи

Питання:

1.Поняття грошової системи.

2.Елементи грошової системи.

3.Типи грошових систем в історичному процесі.

4.Регульовані грошові системі.

5.Становлення та розвиток грошової системи України.

6.Сан та перспективи розвитку світової валютної системи.

Законодавчі акти:

Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р.

Грошова система – сукупність грошових коштів, які знаходяться в обігу державних органів, що здійснюють рух грошової маси, а також законодавче середовище, яке регламентує грошовий обіг у державі.

Грошові ресурси,що обертаються в державі:

1)готівкові гроші;

2)безготівкові грощі;

3)ліквідні цінні папери.

Емісія - випуск в обіг Національним банком готівкових і безготівкових коштів.

Органи,що здійснюють грошовий обіг:

1. НБУ;
2. комерційні банки;
3. суб’єкти підприємницької діяльності;
4. фізичні особи;
5. органи державного та місцевого самоврядування;

Законодавство: закони та постанови ВР з фінансових питань, укази Президента України, постанови та рішення КМУ, законодавчі акти НБУ.

Грошова система країни містить:

1. Грошова одиниця - втановленний в законодавчому порядку грошовий знак, який використовується в державі для вираження вартості товарів і послуг.
2. Готівка – паперові гроші та металеві монети, які мають законну платіжну силу і введені в обіг державою. Вони обов’язкові для прийняття всіма суб’єктами підприємницької діяльності, як резидентами, так і нерезидентами, діючими на території країни.
3. Безготівкові гроші – грощі фізичних та юридичних осіб на вкладах, рахунках в установах комерційних банків та в інших фінансових установах, які не мають паперових чи металевих носіїїв, та фіксуються в інформаційному полі.
4. Ліквідні цінні папери – ЦБ, які вільно продаються і купуються емітентами чи мають вільне ходіння по фондовому ринку.
5. Грошова емісія – випуск в обіг державою, в особі НБУ, готівкових і безготівкових грошей, державних цінних паперів, а також випуск юридичними особами власних цінних паперів.

Порядок емісії готівкових і безготівкових грошових засобів здійснюється в розмірах, передбачених державним бюджетом на черговий рік.

1. Емітенти - органи державного і місцевого управляння, а також юридичні особи, які випускають цінні папери.
2. Грошова маса в обігу (загальна маса в обігу) - загальна сума грошей, що знаходиться в обігу держави в даний момент часу.(готівкові,безготівкові гроші, та їх замінники). Управління грошовою масою є найважливішою функцією державної фінансової системи.
3. Товарна маса в обігу - об’єм продукції, робіт, послуг в грошовому вимірі, які обертаються в країні для внутрішнього споживання за одиницю часу(рік).
4. Масштаб цін – кількість грошової одиниці в торговому обороті, яка виплачується за одиницю товарі чи послуг.
5. Купівельна здатність грошової одиниці – кількість товарів чи послуг, які обмінюються на грошову одиницю.
6. Фінансові посередники:
7. Курс національної валюти - відношення національної валюти до валюти інших країн.

На сьогодні в Україні діють 3 курси національної валюти:

• Офіційний курс НБУ (на рівні МБВБ);
• Курс, що складається в обмінних пунктах для населення;
• Курс, встановлений на міжбанківському валютному ринку
1. Конвертованість національної валюти – забов язання держави створити механізм, який дозволяє обмінювати національну валюту на валюту інших країн за офіційним курсом.
2. Регламентація безготівкового грошового обігу.
3. Правила ввозу і вивезу національної валюти.
4. Організація міжнародних розрахунків.
5. Система державних органів, що здійснюють грошове, валютне регулювання та контроль.

Суттєвим елементом грошової системи держави є її кредитна система.

Кредитна система – сукупність фінансово-кредитних інститутів і діючий порядок руху позичкового капіталу.

Фінансово-кредитні інститути поділяються на 2 групи:

• Банки – головна ланка кредитної системи.
• Не банківські (спеціальні) фінансово- кредитні установи.

Сукупність різних видів банків складає банківську систему – складову частину кредитної системи.

Банк – це організація, створена для залучення коштів та розміщення їх від свого імені на умовах зворотності, терміновості ї платності.

Основні відмінності банків від спеціальних фінансово-кредитних установ:

1. Для банків характерний подвійний обмін борговими забов’язаннями.
2. Прийняття банками на себе безумовних забов’язань з фіксованою сумою боргу.
3. Банки виконують функцію платіжних агентів своїх клієнтів, і всі безготівкові розрахунки проводяться за їх участю.

До небанківських (спеціальних) фінансово-кредитних установ відносять:

· Страхові компанії;

· Пенсійні фонди;

· Ссудозберігаючі асоціації;

• Інвестиційні компанії та фонди;
• Фінансові компанії;
• Кредитні союзи;
• Лізингові компанії;
• Ломбарди;
• Трестові компанії та фонди.

Банківська система має 2 рівні;

1. Центральний банк – є агентом держави з керування банківською системою, здійсненню емісії грошей і операцій із золотовалютним запасом держави.

2. Комерційні банки – це самостійні (госпрозрахункові) суб’єкти економіки, які безпосередньо обслуговують підприємства, організації і населення.

Існують країни:

· З однорівневою банківською системою: Люксембург і Гонконг (мають тільки комерційні банки);

· З багаторівневою банківською системою.

Відносини банків з клієнтами носять договірний комерційний характер.

Ціль комерційних банків - одержання максимального прибутку.

Комерційні банки класифікуються за рядом ознак:

1. За формою власності;

· Державні;

· Приватні;

· За змішаною формою власності;

1. Взалежності від кола виконуваних операцій:

· Універсальні;

· Спеціалізовані (на певних видах діяльності);

1. За територією діяльності:

· Міжнародні;

· Національні;

· Регіональні;

Система банківського нагляду – це система контролю за діяльністю комерційних банків, що організовується державою.

Дата добавления: 2014-01-07