Установлення кранів на будівельних майданчиках і визначення небезпечних зон під час їх роботи

Будівельного господарства

Рекомендації щодо розміщення об'єктів

Для безпечної роботи будівельних кранів необхідно запроектувати правильне їх встановлення і режими роботи на певних етапах будівництва. Цю роботу передбачають у процесі розробки будгенплану, строго дотримуючись положень з техніки безпеки в будівництві.

Мінімальну безпечну відстань установлення баштового крана від будованого об'єкта визначають за умови, що та частина крана, яка найбільше виступає на висоті до 2 м, має перебувати від краю будівлі не ближче 0,7 м, а на висоті понад 2 м – не ближче 0,4 м. Відстань між рухомими частинами стрілового самохідного крана й елементами будівлі має бути по горизонталі не менша 1 м.

Прийнято розрізняти так звані небезпечні зони під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Перший різновид таких зон – це небезпечні зони поблизу споруджуваних будівель, де під час установлення можливе падіння предметів, вантажів, конструкцій тощо Таку зону називають монтажною і її межу визначають відстанню від зовнішнього параметра (табл. 14.1).

Таблиця 14.1

Висота будівлі, м			20…70	70…120	120…200
Відстань межі, м	3,5

Такі зони, як правило, огороджують, а на будгенолані позначають штриховими лініями.

Другий різновид – це зони можливого переміщення вантажу краном і його падіння, враховуючи дальність відлітання. Радіуси цих зон визначають відстанню по горизонталі від осі обертання стріли крана.

Для баштових кранів радіус небезпечної зони (рис.14.1)

, (14.1)

де R_max – радіус максимального вильоту стріли крана;

n – максимальний габарит вантажу від гака;

S_в – відстань дальності відлітання вантажу.

Рис. 14.1 – Габарити небезпечної зони під час роботи баштового крана:

1 – будований об'єкт; 2 – майданчик для складування; 3 – автомобільна дорога; 4 – знак; В – ширина небезпечної зони; R_max – радіус максимального вильоту стріли крана; П_п – габарит противаги крана; Н – висота будівлі; 0,7 – відстань між виступаючими частинами крана й огорожею, підкрановою колією чи будівлею у метрах

Рис. 14.2 – Габарити небезпечної зони під час роботи стрілового крана

Рис. 14.3 – Одночасна робота кранів на одній підкрановій колії

Рис. 14.4 – Одночасна робота кранів на об'єкті з обмеженим вильотом стріл кранів

Для стрілових кранів (рис. 14.2)

, (14.2)

тоді

, (14.3)

де l_г – довжина стріли крана з гуськом; с – відстань від осі обертання крана до осі стріли (приймають за паспортними даними крана).

а) б)

Рис. 14.5 – Варіанти розміщення двох кранів між дво­ма паралельно споруджуваними об'єктами; а – обмеження кутів повороту; б – обмеження вильоту стріл кранів

Відстань дальності відлітання і вантажу залежить від висоти можливого його падіння:

Таблиця 14.2

Висота можливого падіння, м
		20...70	70... 120	120...200
Sв, м

Коли для зведення об'єкта необхідно кілька баштових кранів на одній підкрановій колії (рис. 14.3), то встановлюють обмежувачі переміщення кранів, які забезпечують їх зупинку на відстані не менше 5 м між переміщуваними вантажами. Якщо монтаж будівель ведуть кранами, встановленими з різних боків (рис. 14.4), і при цьому постає небезпека їх зіткнення чи вантажів, то треба передбачити обмеження вильотів стріл кранів чи кутів поворотів (рис. 14.5) або водночас того й другого. Проте в усіх випадках відстань між робочими зонами кранів мусить бути не менше 5 м.

Робочу зону визначають за формулою

. (14.4)

Межі небезпечних і робочих зон кранів, обмеження кутів повороту обов'язково зазначають на об'єктових будгенпланах, як і відстань між робочими зонами. Для цього застосовують умовні позначення й відповідні надписи.

Дата добавления: 2014-01-07