Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Навчання граматичного матеріалу


Лекція № 4

1. Активний і пасивний граматичний мінімум.

2. Ознайомлення та автоматизація дії учнів з граматичними структурами активного граматичного мінімуму.

3. Ознайомлення та автоматизація дії учнів з граматичними структурами пасивного граматичного мінімуму.

 

1. Граматичний мінімум, до складу якого входять граматичні структури, що вивчаються в загальноосвітній школі, складається з:

1) активного граматичного мінімуму (граматичні структури (ГС), які учень має застосовувати для вираження власних думок при говорінні та письмі);

2) пасивного граматичного мінімуму (ГС, які учень має застосовувати, щоб сприймати і розуміти думки інших людей при аудіюванні та письмі), але для цього треба також володіти й активними ГС.

Мета навчання граматичного матеріалу –оволодіти репродуктивними та рецептивними граматичними навичками. Репродуктивні граматичні навички застосовуються при говорінні і письмі (активний граматичний мінімум); рецептивні граматичні навички застосовуються при аудіюванні і читанні (це активний і пасивний граматичні мінімуми).

Тобто, для того, щоб учень міг висловити свої думки усно чи письмово у нього мають бути сформованими репродуктивні граматичні навички; для здійснення комунікативного наміру людина спочатку обирає граматичну структуру (запитання / твердження / заперечення тощо), а потім в залежності від часу події, характеру інформації, ситуації спілкування тощо оформлює її згідно до норми мови (застосовує необхідний порядок слів, допоміжне дієслово, форму смислового дієслова тощо).

Для того, щоб учень міг розуміти думки інших людей в усній і письмовій формах у нього повинні бути сформованими рецептивні граматичні навички, тобто сприйняття звукового або графічного образу ГС має супроводжуватись розпізнаванням граматичних форм та співвіднесенням їх зі значенням. Розпізнаванню ГС допомагають засвоєнні учнями граматичні сигнали (e.g. to be + Part.I = Present Cont.; to be + Part.II).

Ознаками сформованих граматичних навичок є: автоматизованність, гнучкість, стійкість; вони формуються поетапно.



Граматичні навички формуються на чотирьох рівнях мовленнєвих одиниць, а саме:

1) на рівні словоформи (слово в його граматичній формі);

2) на рівні вільного словосполучення;

3) на рівні фрази / речення;

4) на рівні понадфразової єдності.

Існує ще п’ятий рівень – рівень цілого тексту, але там граматичні навички вже мають функціонувати.

Граматичні структуру можна відобразити за допомогою:

1) описових вербальних правил (які мають констатуючий характер – е.g. The Present Continues Tense утворюється за допомогою допоміжного слова „to be” та Participle I ; The Present Continues Tense вживається у таких випадках ...);

2) вербальних правил-інструкцій (мають динамічний характер; є інструкціями до дії (е.g. для того щоб наказати комусь або попросити когось не робити щось поставте „don`t” на перше місце, а інфінітив дієслова без частки „to” на друге місце, а потім інші члени речення);

3) моделей схем;

4) мовленнєвих зразків (що включає також роботу з лексичними одиницями, що наповнюють означену ГС).

Вчитель має сам обирати спосіб відображення ГС, що вивчається.

 

2. Граматичні структури активного граматичного мінімуму застосовуються як у продуктивних (говорінні та письмі), так і у рецептивних (читання та аудіювання) видах мовленнєвої діяльності, тому вчитель має формувати у своїх учнів як рецептивні так і (ре)продуктивні навички володіння ними.

Ознайомлення з граматичними структурами активного граматичного мінімуму має проводитись у ситуаціях мовлення. Це зумовлене тим фактом, що мовлення за своєю природою є ситуативним. Вчитель повинен залучати як реальні, так і уявні ситуації мовлення, використовуючи для цього вербальний опис або унаочнення (ілюстративне, предметне або дійове).

Граматичні структури мають дві сторони:

1) функціональну (е.g. ГС може виражати дію, що відбувається регулярно; виражати дію, що відбувається в момент мовлення; виражати дію, що вже відбулась);

2) формальну (форма ГС).

При ознайомленні учнів з новою ГС вчитель спочатку розкриває її функцію, потім наводить приклади, використовуючи кілька ситуацій мовлення (е.g. The Present Continues Tense передає дію, що відбувається в момент мовлення. Дивіться, що я роблю, і слухайте уважно:

I am opening the book.

I am closing the book.

I am looking at the blackboard.)

Після цього вчитель розповідає, як утворюється означена ГС – розкриває її формальну сторону – та пропонує учням розповісти про свої дії, про дії свого товариша / своїх товаришів, використовуючи зразок мовлення. Далі вчитель може запропонувати учням розповісти про те, що роблять люди, зображені на картинці або на вулиці тощо, тобто застосовує різні ситуації мовлення. При цьому ГС наповнюється різними лексичними одиницями. По завершенні етапу ознайомлення з новою ГС починається етап автоматизації.

Автоматизація дії учнів з новими ГС активного граматичного мінімуму відбувається:

1) на рівні фрази/речення, де застосовуються умовно-комунікативні рецептивно-репродуктивні вправи:

- імітація зразка мовлення (ЗМ);

- підстановка у ЗМ;

- трансформація ЗМ;

- завершення ЗМ;

- відповіді на запитання;

- самостійне вживання ГС;

2) на рівні понадфразової єдності, де застосовуються умовно-комунікативні продуктивні вправи:

- об’єднання одноструктурних зразків мовлення у понадфразову єдність;

- об’єднання різноструктурних зразків мовлення у понадфразову єдність;

- об’єднання зразків мовлення у діалогічну єдність (запитання – відповідь; твердження – твердження тощо).

 

3. Граматичні структури, які входять допасивного граматичного мінімуму, вивчаються у середній школі на старшому ступені навчання. Це граматичні структури, які учні мають навчитися розпізнавати та розуміти при аудіюванні та читанні (у рецептивних видах мовленнєвої діяльності), сприймаючи звукову або графічну форму ГС. Отже, вчитель повинен сформувати у учнів рецептивні граматичні навички, а саме навчити учнів:



1) автоматично розпізнавати ГС за її граматичними сигналами;

2) відрізняти ГС від схожих ГС;

3) співвідносити формальну сторону ГС з її функціональною стороною (комунікативним значенням).

При ознайомленні учнів з новими ГС пасивного граматичного мінімуму, ГС подаються у звуковому або графічному тексті крупними блоками (на відміну від активних ГС, які подаються в ситуаціях мовлення поступово). Пасивні ГС пропонується подавати також у таблицях. При цьому, вчитель, спираючись на знайому вже учням ГС, вказує на граматичні сигнали нових ГС та розкриває їх комунікативне значення. С.Ю.Ніколаєва наводить приклад таблиці „Форми та функції інфінітива”.

Автоматизація діїучнів з новими ГС пасивного граматичного мінімуму відбувається на двох рівнях:

1) на рівні окремого речення;

2) на рівні понадфразової єдності.

На рівні окремого речення використовуються:

1) некомунікативні рецептивні вправи:

- на розпізнавання ГС, коли учні отримують завдання з поданих речень виписати ГС, що вивчаються;

- на диференціацію ГС, в яких учні мають виокремити різні ГС за їх граматичними сигналами, записати в окремі стовпчики або вказати номери речень в яких зустрілась та чи інша ГС (методисти рекомендують починати з диференціації двох ГС, поступово збільшуючи їх кількість);

- переклад з іноземної мови на рідну.

2) умовно-комунікативні вправи - відповіді на запитання. на перевірку розуміння ГС.

На рівні понадфразової єдності продовжується робота над ГС. Для цього використовуються мікротексти, де зустрічаються ГС, що вивчаються.

 

Лекція № 5

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ | НАВЧАНЯ ЛЕКСИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 12264; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.005 сек.