Поняття про психологічну корекцію

Лекція 1. Психокорекційна практика як основна форма діяльності практичного психолога

Мета: ознайомлення студентів із методологічними засадами психокорекційної практики.

Професійна спрямованість: уміння визначати відмінності психокорекції, психологічного консультування та психотерапії.

План:

1. Поняття про психологічну корекцію.

2. Мета і завдання психокорекції.

3. Принципи психокорекційної роботи: принцип єдності діагностики і корекції; принцип нормативного розвитку; принцип корекції «зверху вниз»; принцип корекції «знизу вверх»; принцип системності розвитку; діяльнісний принцип корекції.

4. Види психокорекції: за характером спрямованості; за змістом; за формою; за наявністю програми; за характером керування психокорекційними впливами; за тривалістю.

5. Основні елементи психокорекційної ситуації.

Основні поняття

психологічна практика, практична психологія, психологічна культура, психологічна допомога, психокорекція, клієнт, види психокорекції, психокорекційна ситуації, індивідуальна психокорекція, групова психокорекція, ситуація «тут-і-тепер», рефлексія, професійна етика, психологічна консультація, психотерапія, особистісна деструкція, особистісна проблема, психологічний захист, феноменологічний підхід, процесуальна діагностика, логіка дії несвідомого, витіснення, заперечення, раціоналізація, опір, інтелектуалізація, проекція

Література

Основна література

1. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 8-38.

2. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 5-21.

3. Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2006. – С. 14-37.

4. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 8-24.

5. Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004. – С. 8-22.

Додаткова література

6. Перлз Ф. Практика гештальттерапии. – М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2001. – С. 6-46.

7. Практика и теория индивидуальной психологии / А. Адлер. – СПб.: Питер, 2003. – С. 8-25.

8. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / И.В. Дубровина, А.Д. Андреева, Е. Е. Данилова, Т.В. Вох­мянина; Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Издательский центр «Академия», 1998. – С. 3-12.

9. Фрейд З. Психоаналитические этюды. – Мн.: ООО «Попурри», 1998. – С. 5-46.

10. Юнг К.Г. Практика психотерапии. – М.: ООО «Фирма «Издательство АСТ»; СПб.: «Университетская книга», 1998. – С. 9-142.

Психокорекція ­– це один з видів надання психологічної допомоги. Її здійснює психолог чи психотерапевт, який має базову психологічну освіту.

Корекція дослівно означає «виправлення», «внесення поправок» і стосується тих психологічних феноменів, які є нефункціональними чи перешкоджають психологічному розвитку та функціонуванню.

Психокорекція – це система дій, спрямованих на виправлення недоліків емоційного, інтелектуального та поведінкового аспектів особистості за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу. Це – психозаміна усталених характеристик суб’єкта, стабілізованих у процесі життєдіяльності, що має на меті актуалізацію внутрішнього потенціалу „Я” суб’єкта; шлях аналізу цілісних явищ психіки в єдності свідомого і несвідомого аспектів психіки суб’єкта.

Психокорекції підлягають явища, яким притаманна статичність, незмінність, фіксованість. Але ці психологічні явища не повинні мати органічної основи (ураження головного мозку) і не повинні сформуватися настільки рано, що в подальшому практично не змінюються (сила нервової системи, ступінь рухливості нервових процесів).

Особливості психокорекції:

· підлягають лише здорові люди, які мають певні психологічні труднощі;

· орієнтована на розвиток здорової частини особистості, її потенціалу;

· частіше орієнтована на теперішнє і майбутнє;

· орієнтована на середню тривалість зустрічей (довша за консультацію, але коротша за психотерапію).

Психокорекція спрямована на подолання певних психічних розладів, що істотно впливають на деформацію особистості. Для відновлення повноцінного функціонування використовують довготривалі процедури (психотерапія).

Психокорекція орієнтована на незначні зміни, на розвиток і формування відсутніх і недостатньо розвинутих якостей особистості.

Об’єктами психокорекції можуть бути особистість, сім’я, група.

Дата добавления: 2014-01-07