Основні етапи психокорекції

Форми корекційного впливу. Врахування характеру психологічних проблем, віку та особистісних якостей при виборі форми психокорекційного впливу

Залежно від специфіки конкретної ситуації психологічної допомоги застосовуються дві основні форми психокорекційної роботи: індивідуальна і групова.

У випадку індивідуальної психокорекції психолог працює з клієнтом один на один, без присутності сторонніх осіб. В іншому випадку він працює з групою клієнтів, що взаємодіють не тільки з психологом, а й один з одним.

Індивідуальна робота застосовується в тих випадках, коли через особистісні чи соціальні причини (горе, інтимні проблеми, статус клієнта) використання групової форми психологічної допомоги неможливе. Її застосовують, коли у клієнта наявна сильна тривожність, сором’язливість, невпевненість у собі, страхи, втрата сенсу життя, проблема недостатнього усвідомлення себе, виражена флегматичність мислення, загальмованість реакцій, а також коли участь у груповій роботі небажана (виражена збудливість, емоційна нестабільність, недостатній рівень морального розвитку).

Перевагою індивідуальної психокорекції є те, що вона забезпечує конфіденційність, за своїми результатами буває глибшою. В ній краще розкриваються індивідуальні особливості, допомагає зняти комунікативні бар’єри.

Групова психокорекція доцільна при розв’язання проблем міжособистісного характеру, коли зміст роботи потребує навчальної діяльності, соціальної підтримки. Перевага в тому, що отримується різноманітний зворотний зв’язок, відбувається апробація набутих навичок спілкування, відпрацьовується альтернативні форми поведінки та соціальна взаємодія.

Може бути комбінована робота, поетапна, почергова ­– індивідуальна і групова.

У психокорекційній роботі можна умовно виділити кілька взаємопов’язаних етапів.

Діагностичний:

§ вивчення запиту клієнта;

§ первинне формулювання психологічної проблеми;

§ висунення гіпотез стосовно причин проблеми;

§ комплексна психологічна діагностика особистості;

§ визначення чинників, які пов’язані з вказаною проблемою або зумовлюють її появу;

§ формулювання психологічного діагнозу з обов’язковим визначенням прогнозу подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та за відсутності такої;

§ розробка загальної програми психологічної корекції з урахуванням усіх перелічених чинників та вимог.

Установчий:

§ формування адекватного ставлення клієнта до своєї проблеми, до психолога та методів психокорекції;

§ можливе переформулювання запиту, мети психологічної корекції;

§ створення активної настанови особистості на психокорекційну роботу;

§ формування мотивів самопізнання та самовдосконалення, усвідомлення себе суб’єктом саморозвитку, який відповідає за свою поведінку, емоції, рішення.

Дата добавления: 2014-01-07