Міжнародного маркетингу

Тема 4. Соціально – культурне середовище

Дискусійні запитання

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення понять «політика» і «політичне середовище».

2. Поясніть логіко-структурну схему дослідження політико-правового середовища.

3. Які політичні фактори країни, яка досліджується, повинен аналізувати маркетолог?

4. Як класифікуються можливі політичні дії країни? Охарактеризуйте їх.

5. Який існує взаємозв’язок між цілями уряду країни, що досліджується, та можливими політичними діями?

6. Які елементи політико-правового середовища власної країни повинен брати до уваги менеджер з міжнародного маркетингу?

7. Назвіть і охарактеризуйте міжнародні правові та політичні фактори, які впливають на визначення рівня політичного ризику?

8. Охарактеризуйте методи оцінки рівня політичного ризику.

9. Які стратегії зменшення політичного ризику існують до інвестування/укладання контракту?

10. Які стратегії зменшення політичного ризику застосовуються після інвестування/укладання контракту?

11. Як можна класифікувати можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальністю комерційного законодавства?

1. За якими показниками, критеріями, параметрами менеджер з міжнародного маркетингу визначає картину політичної стабільності?

2. Як на рівні фірми можна організувати моніторинг політико-правового середовища зарубіжних ринків?

Визначення та основні елементи культури. Вплив соціокультурного середовища на маркетингову стратегію підприємства. Маркетингова характеристика основних елементів культури. Адаптація до різноманітних культур.

Ключові поняття: соціокультурне середовище, мова, релігія, освіта, типи культур,

До міжнародного маркетингового середовища належить і соціокультурна сфера. Різновидність елементів, що її складають, можна класифікувати за двома групами:

1) демографічні, до яких входить кількісна та якісна струк-тура населення, динаміка демографічних зрушень, рівень соціальної напруженості тощо;

2) елементи життєдіяльності суспільства: мова, релігія, характер суспільних цінностей і мотивацій, звичаї, традиції, звички, заборони, рівень освіти, естетичні норми і т.ін.

Соціокультурна сфера відрізняється високим ступенем диференціації означених елементів у різних країнах. Тому маркетологам необхідно постійно розробляти і поповнювати знаннями цю галузь, оскільки встановлення ділових контактів з іноземними партнерами з першого ж разу потребують врахування національної психології, знання практики веден-ня ділових переговорів з людьми конкретної нації.

Ефективна програма міжнародного маркетингу повинна будуватися не на нав'язуванні звичаїв та смаків однієї країни своїм торговим партнерам, а на пристосуванні якості свого продукту і методів торгівлі до звичок і смаків населен-ня країни-імпортера.

До складу соціально-культурного середовища, як правило, відносять такі елементи:

- мову (якою розмовляють; якою пишуть; офіційну мову; лінгвістичний плюралізм; ієрархію мов; міжнародні мови; мову в засобах масової інформації);

- релігію (філософські системи; прийняті релігії; повір’я та норми; табу; свята; ритуали);

- цінності та ставлення до часу, досягнень, роботи, успіху, змін, наукових методів, ризику, жінки, сім’ї, дітей, здоров’я;

- освіту (систему освіти; систему підвищення кваліфікації; управління трудовими ресурсами);

- організацію суспільства (спорідненість; соціальні інститути; структуру влади; неформальні групи; соціальну мобільність; соціальні прошарки; систему громадянства);

- технологічну та матеріальну культуру (транспорт; енергетичну систему; комунікації; урбанізацію; науку; винаходи).

Деякі фахівці вважають, що при аналізі соціально-культурного середовища міжнародного маркетингу слід брати до уваги також політичні аспекти (націоналізм, суверенітет, владу, ідеологію, національні інтереси, політичні ризики) та чинні в країні закони (загальні та специфічні, норми міжнародного правового регулювання), хоча ці питання також розглядаються окремо в дослідженні серед проблем політичного та правового середовища.

Культура (від лат. cultura — виховання, освіта, розвиток, шануван­ня) — історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, який відбивається в типах та формах організації життя та діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних та духовних цінностях.

Слід зазначити, що з усього різнобарв’я елементів культури в міжнародному маркетингу майже завжди аналізуються: мова, релігія, освіта, сім’я, робота та дозвілля, референтні групи (групи людей, які своїм стилем життя, поведінкою, споживчими перева-гами впливають на споживчу поведінку інших людей).

Соціально-культурне середовище інших країн суттєво впливає на такі маркетингові рішення: вихід на зарубіжний ринок; сегментація споживачів усередині країни; адаптація товарів та товарної політики; адаптація комунікаційної політики; врахування особливостей соціально-культурного середовища при створенні цільової політики та політики розподілу. Крім того, і це основне, соціально-культурне середовище визначає споживчу поведінку.

Для аналізу соціально-культурного середовища в маркетингових цілях застосовуються три методи: порівняльний, ідентифіка-ційний, критеріальний. У 1996 р. англійський дослідник Річард Льюіс ввів новий критерій: організація часу. Згідно з ним культури поділяються на три типи: моноактивні, поліактивні, реактивні.

Рис. 4.1. Основні складові елементи культури

Моноактивні — культури, в яких заведено планувати своє життя, складати розклади, організовувати діяльність у певній послідовності, займатися лише однією справою в даний момент (американ­ці, англійці, німці, швейцарці, північні європейці).

Поліактивні — динамічні, легкі у спілкуванні народи, які звикли робити багато справ одразу, планувати їх черговість не за розкладом, а за ступенем відносної привабливості, значення того чи того заходу в даний момент (латиноамериканці, араби, південноєвропейці).

Реактивні — культури, що надають пріоритетного значення ввічливості та повазі, віддають перевагу мовчазному та спокійному вислуховуванню співбесідника. Обережно реагує на пропозиції іншої сторони; діяльність організовується не за суворим і незмінним планом, а залежно від змін контексту як реакція на ці зміни (азійські країни, Китай, Японія, Фінляндія).

Рис. 4.2. Склад соціально-культурного середовища

міжнародного маркетингу

Рис. 4.3. Схема впливу соціально-культурного середовища

на поведінку споживачів

Дата добавления: 2014-01-07