Загальні правила і методи систематизації

Лінійність побудови таблиць класифікації вступає у певне протиріччя зі складним змістом сучасної наукової літерату­ри, і це призводить до певних труднощів при систематизації документів складного і різнобічного змісту. Для того щоб класифікаційне рішення стало єдиним для всіх однотипних документів, розроблено декілька загаль­них правил систематизації.

Правило співвідношення загального і часткового передба­чає надання документові індексу ділення, яке максимально точно збігається зі змістом цього документа. Так, для доку­ментів, у яких розглядається взаємодія загального і часткового понять, перевага надається частковому. У книзі „Вирощування коренеплодів” особлива увага приділяється агротехніці цукрових буряків, і згідно з цим правилом документ слід направити у ділення, де збираються документи з буряківництва.

Суть правила систематизації за використанням полягає в тому, що в індексі перевага надається сфері використання об’єкта, про який ідеться в документі. Наприклад, книгу про використання зварювання в літакобудуванні слід зарахувати до ділення літакобудування, а не зварювання.

Правило систематизації за об’єктом впливу передбачає, що якщо в документі йдеться про вплив одного об’єкта на інший, цей документ одержує індекс, що відповідає об’єкту впливу. Книга про вплив метеорологічних умов на врожай зернових культур має одержати індекс ділення „Зернові культури”.

Велике значення для повного і точного відображення документа в пошуковому масиві, для забезпечення точного й оперативного пошуку документа має його багатоаспектне відоб­раження, тобто відображення в індексі різноманітних його ознак. Для цього в більшості сучасних класифікацій викори­стовують метод багаторазового відображення і метод комбіна­ційної побудови індексів.

Суть методу багаторазового відображення в тому, що доку­мент зараховують не до одного, а до більшої кількості ділень основної таблиці класифікації. При багаторазовому відображенні документа в пошуково­му масиві важливо правильно визначити його основне місце.

Великі можливості для багатоаспектного відображення документів надають комбінаційні таблиці класифікації зав­дяки наявності в них таблиць типових ділень.

Індекси таблиць типових ділень загального призначення приєднуються до індексу будь-якої, навіть найвужчої, теми, якщо необхідно більш точно показати тему документа або його форму, призначення тощо. Індекси основної таблиці класифікації можна комбінувати між собою за допомогою знака відношення (:). Цей прийом особливо характерний для УДК. Він використовується, в основному, коли в кожному конкретному випадку немає ні спеціальних, ні загальних визначників або коли є потреба виділити певні питання при організації матеріалу в розділах пошукового масиву. Цей знак може поєднувати між собою індекси двох, трьох понять і дає індекс зі значенням, що не збігається зі значенням кожного з них окремо.

У сучасних класифікаціях поширений метод аналогій, який сприяє уніфікації класифікаційних рішень і побудові таблиць класифікації. Суть цього методу в поширенні правила, що використовується в систематизації документів певної тема­тики, на документи з іншої, близької за змістом теми. Цей метод може виявлятися в аналогічній структурі різних розділів таблиць класифікації. Так, наприклад, відділи ББК 83 „Літературознав­ство” і 84 „Художня література” побудовані практично одна­ково.

Засистематизувати можна не лише документ у цілому, а і його частини. Найчастіше це статті з журналів та збірників. Для цього використовують метод аналітичної систематизації. Аналітичні індекси в бібліотечних каталогах не визначають місця документа на книжковій полиці, тому не можуть стояти на першому місці. Вони розглядаються як додаткові до основ­ного індексу документа загалом.

Дата добавления: 2014-01-07