КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Синтаксис
Різновид перекладу в залежності від жанру перекладеного тексту В основі класифікації перекладних текстів лежить стилістичний принцип (стилістика – це наука про стиль). Загальновживана лексика представлена в усіх матеріалах, на її фоні виділяються різні пласти словарного запасу мови. I а) ^ Документальні та соціально-наукові тексти. Їм властиві терміни та деякі фразеологічні комплекси (наприклад: “треба зазначити, треба мати на увазі”). б) Газетно-інформаційні тексти – мають свої фразеологізми (“як повідомляє агентство, як стало відомо, наш кореспондент повідомляє, за свідченнями”). Газетно-інформаційні та деякі види наукових текстів – регулярне використання
II ^ Література з суспільних наук – характерно використання слів у прямих значеннях та деяка кількість ідиоматичних (“бити байдики”)та метафоричних словосполучень (наприклад, в політології, юриспруденції, в порівнянні з науковими текстами зустрічаються і переносні значення слів). III ^ Художня література – має широкий діапазон лексичних засобів та можливостей прямого та переносного слововживання. За відсутністю термінів (спеціальних) тут спостерігається широке використання професіоналізмів (слів, які використовуються в певному колі людей), діалектизмів, архаїзмів, просторіч, слів іншомовного походження.
Газетні, суспільні, науково-політичні тексти мають орієнтацію на книжково-писемну мову. Тому переважають складносурядні конструкції, відсутні фразеологізми, які вказують на усний характер мови, (окрім штампів, характерних монологічній мові лектора, наприклад: “зараз розглянемо”). Характерна повноскладовість речень (окрім енциклопедій, словників, каталогів, технічних інструкцій, де специфікою текста є стислість), відсутність індивідуалізованості, тобто відсутній то підмет, то присудок. (фразеологізми – стійкі звороти мови) Спеціално-наукові та газетно- інформаційні тексти. В них використовуються словесні повторення: на початку та в кінці фрази, в побудові сусідніх абзаців, синтаксичний паралелізм (однакова побудова речень). Мета цього прийому – привернути увагу до певної частини тексту. Критика, публіцистика – це та галузь літератури, яка розглядає питання політики та суспільного життя в періодичній публікації та окремих виданнях. Велику роль відіграють синтаксичні засоби, тому що головною метою є вплив на читача. В основному, це також орієнтація на книжково-писемну мову. Але допускаються еліптичні конструкції (речення з відсутніми членами). Можуть використовуватися риси, характерні для усної мови (звертання до читача, емоційно забарвлений тон, здивування, сарказм, окличний чи питальний знаки, риторичні конструкції: “Народ визволений, але чи щасливий він?”(Некрасов). Риторика – теорія красномовності, наука про ораторське мистецтво. Це показує індивідуальне відношення автора до відображуваного явища. Художня література – присутня широта синтаксичних засобів (великі складні та прості короткі фрази, літературно правильні синтаксичні конструкції, еліпси). Все це є засобом вираження складних відношень автора до відображуваної реальності. Все це є засобом створення художнього образу та мовної характеристики персонажу. Висновок: виходячи з вищезгаданого, можна сказати, що задача перекладу залишається стилістичною при будь-якому різновиді перекладного матеріалу.
Брандерс М.П., Проворотов В.Н. “Пререводческий анализ текста”. – Курск, Издательство РОСИ, 1999.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 354; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |