Система вогню в обороні

Бойовий порядок мотопіхотного (танкового) взводу в обороні

Бойовий порядок мотопіхотного взводу складається з бойових порядків мотопіхотних відділень та вогневих засобів, що залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу, і в залежності від умов може будуватися:

· в одну лінію (позиції всіх відділень розташовується на одній лінії);

· в дві лінії (позиція одного з відділень обладнується в глибині опорного пункту в 100 – 200 м за позиціями відділень першої лінії).

Мотопіхотний взвод першого ешелону роти має завдання у взаємодії з іншими підрозділами, приданими та підтримуючими засобами зупинити противника перед переднім краєм оборони і не допустити вклинення його у взводний район оборони.

Мотопіхотний взвод другого ешелону роти має завдання підтримати вогнем бій взводів першого ешелону, не допустити проникнення противника в глибину району оборони роти, забезпечити фланги і тил роти, а у випадку вклинення противника в оборону у взаємодії з іншими підрозділами нанести йому ураження та відновити положення по передньому краю оборони.

Система вогню мотопіхотного (танкового) взводу створюється таким чином, щоб постійно забезпечувалося узгоджене за завданнями, місцем та часом застосування всіх вогневих засобів по підрозділам противника, що наступають.

Систему вогню передбачається організовувати в тісній взаємодії з вогнем артилерії і мінометів та інших вогневих засобів старшого начальника в інтересах роти, а також з системою протитанкових загороджень.

Вогневі засоби мотопіхотного (танкового) взводу та приданні засоби рекомендується використовувати централізовано в інтересах всього взводу.

Особлива увага в обороні приділяється боротьбі з танками та іншими броньованими машинами противника. Знищення броньованої техніки здійснюється по мірі наближення її до основного району оборони, а головним чином перед переднім краєм та при вклиненні в оборону.

Вважається, що оборона мотопіхотного (танкового) взводу повинна організовуватися, по-перше, як протитанкова, що об’єднує в інтересах боротьби з танками всі засоби, які здатні наносити їм ураження.

Для вирішення завдань протитанкової оборони планується використовувати засоби загального призначення (танки, артилерію, літаки та вертольоти) та спеціальні протитанкові засоби (ПТКР, протитанкові гранатомети, міни та інші).

Система протитанкового вогню організується на основі ешелонованого розміщення протитанкових засобів та забезпечення їх високої щільності на танконебезпечних напрямках. Основна маса протитанкових засобів розміщується в опорних пунктах взводів першого ешелону.

Розміщення протитанкових засобів в опорних пунктах забезпечує:

- створення суцільних зон вогню шляхом взаємного перекриття дальностей стрільби різних протитанкових систем;

- вогневий зв'язок цих систем по фронту і по глибині;

- можливість маневру ними з метою забезпечити кругову оборону ротного опорного пункту.

Танконебезпечні напрямки перекриваються можливо більшою кількістю протитанкових засобів.

Система вогню мотопіхотного взводу в обороні організується з таким розрахунком, щоб забезпечити:

* ураження противника кулеметним вогнем та вогнем БМП на дальніх підступах до оборони;

* наростаючу інтенсивність вогню по мірі наближення противника до переднього краю оборони;

* постановку загороджувального вогню на рубежі в безпосередній близькості від переднього краю;

* знищення вогнем противника, що вклинився;

* проведення контратаки.

Система вогню передбачає тісний зв’язок між позиціями мотопіхотних відділень та сусідніми взводами, а також ведення кругової оборони.

Мотопіхотним взводам та відділенням призначаються:

- перекриваючі сектори для ведення вогню;

- рубежі постановки загороджувального вогню.

Найближчий рубіж загороджувального вогню артилерії та мінометів призначається як можливо ближче до переднього краю оборони, але не менше 200 м.

Ефективність вогню досягається за рахунок його щільності на різних відстанях, яка б забезпечувала ураження противника, в першу чергу його танків, БМП, БТР, ПТКР та інших вогневих засобів.

Вогневим засобам призначаються:

- сектори обстрілу;

- основні напрямки для ведення вогню.

В опорному пункті взводу обладнуються вогневі позиції для пускових установок ПТКР «Тоу» і «Дракон». Крім того, там можуть розташовуватися 2 - 3 танки зі складу танкового взводу, приданого мотопіхотній роті.

Для БМП (БТР) мотопіхотних відділень відриваються укриття в глибині опорного пункту взводу з таким розрахунком, щоб вони могли підтримувати вогнем великокаліберних кулеметів бій своїх відділень, а також прикривати стики і фланги, а у випадку необхідності забезпечити перевезення особового складу.

БМП М2 „Бредлі” можуть складати окрему маневрену групу для підтримки вогнем піхоти, що веде оборону, та для проведення контратак у фланг і тил підрозділів противника, що наступають. Вони можуть розміщуватися на позиціях за межами опорного пункту мотопіхотної роти.

Танки розміщуються у взводних районах оборони з таким розрахунком, щоб забезпечити підтримку вогнем першого ешелону мотопіхотної роти та прийняти участь у проведенні контратаки. Інтервали між вогневими позиціями танків складає до 100 м.

Дата добавления: 2014-01-07